§ 12.2. Організація процедури поставки за ф'ючерсними контрактами

Процедуру поставки за ф'ючерсними контрактами точно описують всі ф'ючерсні біржі[121]. Вони мають досконало вироблені процедури та правила її виконання. Однак існують спільні вимоги, які слід взяти до уваги.

На Чикаго Борд оф Трейд на зернові ф'ючерсні контракти останні дні торгівлі - це сім повних робочих днів перед останнім робочим днем місяця. На Чиказькій товарній біржі останнім днем торгівлі ф'ючерсами на живу худобу є двадцятий день місяця поставки; якщо цей день не є робочим, то таким днем вважається робочий день перед ним. На валютні ф'ючерси останні дні торгівлі припадають на два робочих дні перед третьою середою місяця поставки. Контрактами на казначейські векселі торгують до дня перед поставкою. Поставка може відбутися у будь- який з трьох наступних. Першим днем вважається перший робочий день поточного місяця.

На Нью-Йоркській біржі кави, цукру і какао цукром торгують до повного останнього робочого дня місяця, перед місяцем поставки, кавовими контрактами - сім робочих днів перед останнім днем поставки, що є останнім робочим днем місяця. Торгівля бавовною на Нью-Йоркській біржі бавовни та цитрусових закінчується за десять робочих днів перед останнім днем поставки контрактного місяця. Нафта на Нью-Йоркській товарній біржі приймається до поставки протягом п' яти днів перед двадцять п'ятим календарним днем місяця, перед місяцем поставки. Інші біржі мають свої місяці поставки та терміни, протягом яких надсилаються повідомлення про поставку.

Характерно, що час поставки обирає продавець у межах встановленого біржею періоду поставки.

Після виставлення нотису продавцем та отримання його покупцем реальна поставка виконується за один-два дні[122].

Однак який конкретно сорт, марку, фінансовий інструмент треба поставити під ф'ючерсний контракт - питання не просте, і на західних біржах врегульовувалося впродовж тривалого часу.

Як уже вказувалося вище, на ф'ючерсному ринку виконується компенсація або поставка відповідно до умов контракту. Як правило, поставка за всіма видами ф'ючерсних контрактів виконується лише для 0,52% контрактів, у решті випадків - компенсація. Однак те, що продавці та покупці можуть приймати і виконувати реальні поставки, підтверджує, що ф'ючерсний ринок є прототипом ринку реального товару в його перспективі.

Якщо продавець біржового контракту збирається поставити товар, він надсилає розрахунковій палаті спеціальне письмове повідомлення (в США "нотис", в Англії — "допкет"). Нотиси бувають з правом передачі і без такого права.

Товар на ф'ючерсних біржах дозволено поставляти у визначені місяці, які називають позиціями. У практиці біржової торгівлі виділяють два види поставки товару: первинну та вторинну.

Вторинна поставка реальна тоді, коли одна і та сама партія товару без відвантаження зі складу біржі знову поставляється за ф' ючерсним контрактом протягом того самого ж місяця. Частка таких поставок на західних біржах становить 20-40%. На деяких біржах передбачається поставка на умовах FOB або CLF.

Впродовж багатьох років зернові компанії США намагалися впровадити у торговельну біржову практику стандарти якості. Без єдиних стандартизованих вимог до якості зерна неможливо запровадити ф'ючерсні зернові контракти, а поставки за спотовими та форвардними контрактами викликали безліч конфліктів між продавцями та покупцями. У 1916 р. в США приймається Американський Акт стандартів на зернові культури, Конгрес затверджує державний орган - Секретаріат при Міністерстві сільського господарства - на який були покладені функції вироблення та затвердження стандартів якості на зерно та контролю за їх дотриманням.

Якість товару, який можна поставляти під ф' ючерсний контракт, треба зафіксувати у спеціальному сертифікаті, який видає продавцеві за плату

спеціальний комітет, чиї ліцензовані експерти оглядають партію товару, виконують всі необхідні процедури для визначення якісних параметрів товарної партії.

Правила більшості бірж вимагають від продавця доставки товарів та фінансових інструментів на офіційно визначені склади, сейфи зареєстрованих банків.

Рік та місяць ф'ючерсного контракту завжди означає час закінчення чинності контракту, його глибину. Як правило, це 1 рік або 18 місяців - для товарних ф'ючерсів, від 1 до 10 років - для фінансових. Конкретний сорт, марка, вид цінного паперу поставляється за вибором продавця.

Реальні товари можна купити та продати в країнах ринкової економіки на двох окремих, але тісно зв' язаних між собою ринках - реальному та ф' ючерсному.

Реальний ринок - це місце, де товар змінює власника за певну ціну. Цей процес відбувається на всіх товарних та фінансових ринках, товар поставляється негайно або через декілька днів після укладення угоди. Цей ринок називається спотовим. Існує безліч цін у різних сегментах цього ринку залежно від якісних параметрів товару, обсягів попиту і пропозиції, але вони не дуже суттєво відрізняються. Відомості про ціни, які збирають аналітичні та інформаційні агентства, публікуються у пресі.

На відміну від спотового, на ф' ючерсному ринку панує одна ціна. Ф' ючерсна ціна - це поточна точка зору біржовиків на те, скільки коштуватиме товар визначених якісних характеристик на певний час у майбутньому. Час та очікування учасників ринку визначають різницю цін на спотовому та ф'ючерсному ринках.

Інформація про ціни - основна функція ф' ючерсних ринків. Ціни, на які посилаються як у внутрішній, так і в міжнародній торгівлі - це ф'ючерсні ціни. Два ринки існують паралельно, але на момент поставки зливаються і нівелюють цінову різницю.

У перший робочий день місяця поставки за ф'ючерсним контрактом при розрахунку базису використовують ціну наступного місяця поставки.

Якість таких товарів повинні підтверджувати відповідні сертифікати, вона має відповідати вимогам, закладеним у біржовому контракті. Поставляти, як правило, дозволяється лише частину сортів, марок товарів, що надходять каналами міжнародної торгівлі, причому співвідношення цін фіксується за допомогою надбавок та скидок до базового сорту. Сертифікат якості, виданий фахівцями відповідних бірж, чинний протягом обмеженого часу.

Крім цього, продавець має подати відомості про партію, що поставляється, вказати вид транспорту, країну надходження, кількість мішків, кіп тощо, затверджений біржею склад зберігання товару, дату поставки товару на склад, загальну вагу партії, дату переважування, номер складського свідоцтва (варранта), дату взяття взірців (проб).

У кожному нотисі повідомляється ціна, дата контракту, час його отримання розрахунковою палатою та час його видання покупцеві біржового контракту.

Після подання повідомлення про поставку розрахунковій палаті його вже неможливо ні вилучити, ні замінити без згоди покупця або ухвали арбітражного комітету. Усі нотиси, що надійшли до розрахункової палати, в обов' язковому порядку приймаються покупцями до виконання. Після цього покупець товару зобов'язаний протягом певного терміну (лондонські біржі — 14 днів) заплатити за товар готівкою в повному розмірі. При внесенні плати до розрахункової палати покупець отримує варрант — документ про право власності на конкретну партію товару на вказаному складі.

Продавець повинен сплатити всі портові збори, складські витрати протягом певного періоду від дати виставленого нотису. Відхилення ваги партії допускається в межах ±3%.

У цілому поставка товару за біржовими ф'ючерсними контрактами супроводжується додатковими витратами. Покупці можуть наперед не знати, на якому точно складі, у якому порту, який конкретно сорт із набору сортів буде поставлено.

Продавці біржових контрактів поставляють товар лише в особливих випадках, оскільки така поставка також пов' язана з додатковими витратами. Але у певних ринкових умовах і поставляють, і отримують товар і біржові спекулянти, експортери, імпортери. Ф'ючерсні біржі намагаються правилами поставки їх кількість обмежити.

Ф'ючерсна біржа — механізм, створений для страхування цінових ризиків, а не для купівлі-продажу реального товару. Вона контролює маніпуляції з поставкою та штучне підвищення цін. Правила біржової торгівлі дозволяють обмін ф'ючерсної позиції на будь-якому ринку і у бажаний місяць зберігання контракту на реальний товар у вказаний час до останнього дня поставок цього товару. Відповідно до Правил торгівлі конкретної біржі і за погодженням покупця і продавця допускається обмін на реальні товари, які відрізняються від обумовлених у контракті.

Слід пам' ятати про умови, обов' язкові для виконання перед укладанням угоди "обмін за готівку": один з учасників угоди має бути власником

ф'ючерсної позиції, а продавець - власником реального товару. При укладанні ф'ючерсного контракту "обмін на готівку" повинна одночасно укладатися угода на реальний товар в еквівалентному розмірі.

Здебільшого обидва учасники хеджують свої позиції через ф'ю- черсні угоди.

Біржа повідомляє продавців і покупців про вимоги відносно всіх деталей угоди на реальний товар, у тому числі виду, обсягу товару та іншу інформацію про правила біржі.

Процеси поставок на різних біржах різні, проте завжди поставки реалізовуються через серію послідовних етапів. Наприклад, правила Чиказької товарної біржі передбачають триденний процес реалізації поставок.

• День 1-й (день позиції).

Розрахункова фірма, яка репрезентує інтереси продавця, повідомляє розрахунковій корпорації Чиказької товарної біржі про бажання свого клієнта виконати поставку за ф'ючерсним контрактом.

• День 2-й (день повідомлення).

До відкриття біржі наступного дня розрахункова корпорація шукає продавцеві покупця, який довше від інших утримував довгу позицію. Пізніше корпорація інформує обох партнерів. Розрахункова фірма, яка представляє продавця, виписує рахунок-фактуру і спрямовує його в розрахункову корпорацію Чиказької товарної біржі для передачі розрахунковій фірмі, що представляє покупця. Крім того, розрахункова фірма продавця має підготувати копію рахунку-фактури для розрахункової корпорації. Розрахункова фірма покупця отримує рахунок-фактуру продавця від розрахункової корпорації.

• День 3-й (день поставки).

Отримавши чек від розрахункової фірми покупця, розрахункова фірма продавця видає їй товарну квитанцію. Розрахункова фірма покупця подає повідомлення про поставку і акцептовий чек на суму, що належить розрахунковій фірмі продавця.

Розгляньмо детальніше саму процедуру поставки. Вище вже згадувалося, що спочатку клірингова палата надсилає повідомлення про поставку (notices of detivery). Коли продавець вирішує поставити товар, кліринговий брокер надсилає повідомлення про поставку. Спочатку нотис надсилається до клірингової палати, оскільки продавець перебував у позиції "short". У нотисі вказуються всі необхідні факти відносно поставки:

• сорт товару;
• ціна;
• місце доставки;
• дата.

День випуску повідомлення завжди передує дневі поставки, тобто, якщо нотис видано в понеділок - поставка відбудеться у вівторок, якщо нотис видано у п'ятницю - поставка відбудеться у понеділок (вихідні дні не враховуються). Методи поширення нотисів різні у різних клірингових палатах. В одних палатах їх розподіляють за терміном відкриття позиції, в інших — за принципом більшої кількості позицій.

Існують переказні та непереказні повідомлення. Наприклад, на Нью- Йоркській Борд оф Трейд використовуються нотиси, які допускають передачу, а на Чикаго Борд оф Трейд такі, які її не допускають.

Якщо власник позиції long останньої біржі отримує непереказний нотис, а торгівля контрактом триває, тобто до кінця місяця поставки ще є час, то він зобов' язаний прийняти його. Якщо йому не потрібен товар, а нотису передати він не може, то покупцеві треба тільки продати товар, виписати новий нотис і передати повідомлення наступному покупцеві.

Переказні нотиси мають свою процедуру передачі. Оскільки товар вже на складі і готовий до поставки, то спрацьовує часове обмеження. Згідно з правилами біржі поставка виконується наступного дня після складання нотису. Тому будь-який учасник, який не бажає прийняти поставки, повинен продати контракт протягом півгодини. Якщо нотис перебуває понад 30 хвилин в одних руках, він вважається прийнятим. На бланку повідомлення є спеціальне місце для передавальних написів.

Непереказний нотис не можна одразу продавати. Отримувач повідомлення повинен протримати його до наступного ранку і заплатити одноденний тариф за зберігання на складі, а тоді продати контракт, що дозволить виписати новий нотис іншому покупцеві.

Обов' язки клірингової палати закінчуються з того моменту, коли власник позиції long приймає повідомлення про поставку.

Характерною рисою є те, що на деяких біржах за процес перепоставки чи передачі нотисів не стягуються додаткові комісійні, якщо він виконаний до закінчення місяця поставки, коли нотис був спочатку прийнятий.

Якщо адресат непереказного нотису продав контракт до настання останнього дня торгів, нотис на іншого покупця виписується вранці наступного дня. Потім його надсилають до розрахункової палати. Ця процедура називається повторним виставленням нотису (retendering the notice).

Наступного дня розрахункова палата підбиває підсумки. Покупець має дві угоди на своєму рахунку - ф'ючерсну та спотову. Таку процедуру використовує більшість бірж.

Процедура поставки розпочинається тоді, коли клієнт-продавець повідомляє брокерській фірмі про намір виконати поставку за ф' ючерсним контрактом. Якщо брокерська фірма - член розрахункової палати, вона одразу виставить нотис, якщо ні - передасть повідомлення розрахунковій фірмі. Як правило, і брокерська фірма, і розрахункова палата перевіряють наявність товару на одному з біржових складів, лише тоді надсилають нотис власникам нетто-довгих позицій. Наприклад, якщо розрахункова палата Чикаго Борд оф Трейд отримала багато нотисів на поставку пшениці за вересневими контрактами, вона може вирішити надіслати їх усім учасникам, що відкрили позицію "long" до 15 серпня.

Після отримання нотису покупець платить чеком продавцеві і отримує складське свідоцтво (варрант) з усіма параметрами партії товару, що перебуває на визначеному біржею офіційному складі.

Облік процедур поставки непростий. Найбільшою помилкою деяких учасників ф'ючерсного ринку є те, що вони бажають отримати поставку за ціною ф' ючерсного контракту, визначеною на момент його укладення. Це далеко не так. Розглянемо процедуру поставки сировинного біржового товару на прикладах.

Приклад 12.1.

01.06. клієнт купив 10 вересневих контрактів на нафту на Нью-Йоркській товарній біржі за ціною 19 $/за барель. Партія нафти в разі поставки за такою ціною має коштувати $190,000 (19 х 1000 х 10).

Однак все залежатиме від розрахункової ціни клірингової палати на момент поставки. Саме вона стане ціною поставки, оскільки зазначена у нотисі.

20.09. продавець нафтових контрактів надсилає нотис розрахунковій палаті. Поточна ціна нафти становить 20,5 $/за барель.

21.09. покупець отримує нотис і повинен прийняти поставку за ціною 20,5 $/за барель, тобто сплатити вартість варранту нафтового терміналу в кількості 10,000 барелей або виписати чек на суму $205,000.

22.09. покупець отримує нафту, сплативши $205,000.

Як бачимо, на практиці покупець ф'ючерсного контракту змушений був заплатити за нафту значно більше за ту ціну, за якою сподівався отримати її, відкриваючи long позицію 01.06. на ф'ючерсній біржі. Однак, враховуючи стан його ф'ючерсного рахунку, який розрахункова палата закрила за новою розрахунковою ціною 20,5 $/за барель, вказаною в нотисі, з прибутком $15,000 ((20,5 - 19,0) х 1000 х 10), нафта для покупця коштуватиме $190,000, як він і розраховував. $15,000 він виграв на ф'ючерсній позиції.

Технологія розрахунків така: ф'ючерсний рахунок кредитується на $15,000 виграшу, а потім дебетується на $205,000, які сплачуються продавцеві нафтового контракту.

Якщо в процесі поставки використовується непереказний нотис, процедура розрахунку має інший характер. Розгляньмо приклад зернового ф'ючерсного ринку (CBОT).

Приклад 12.2.

У середу клієнт відкрив довгу позицію на пшеничний липневий ф'ючерс за ціною 440 0/за бушель.

У четвер розрахункова ціна становила 450 0/за бушель.

У п'ятницю (перший день нотису) покупець отримує нотис на поставку на суму $22,500 (450 х 5000). Тобто у нотисі вказано ціну попереднього дня. Однак покупець є спекулянтом, пшениця йому не потрібна, і в цей же день він продає свій липневий контракт за ціною 460 0/за бушель, після чого ціни знижуються, і біржові торги закриваються при ціні 455 0/за бушель.

Очевидно, клієнт, який купив контракт за ціною 440 0/за бушель і продав за 460 0/за бушель, отримав прибуток 20 0/за бушель, або $1,000 - на контракті.

Однак він отримав нотис з іншою ціною, тому розрахунки суттєво змінюються.

У п'ятницю клірингова фірма отримує нотис про поставку і одразу ж інформує розрахункову палату про наміри знову виставити нотис. Це відбувається у понеділок, і в нотисі вказується розрахункова ціна п'ятниці.

У цілому процедура виглядає так:

середа:

• клієнт купує пшеничний контракт за ціною 440 0/бушель;

п 'ятниця:

• клієнт отримує нотис на поставку пшениці за ціною 450 0/за бушель, він одразу продає контракт новому покупцеві за ціною 460 0/за бушель;
• розрахункова ціна дня становила 455 0/за бушель;
• клієнт повідомляє брокерську фірму про підготовку нового нотису на поставку за ціною 455 0/за бушель;

понеділок:

• новий покупець отримує від розрахункової палати нотис на поставку за ціною 455 0/за бушель;
• перший покупець приймає поставку і повинен заплатити 450 0/за бушель, або $22,500;

вівторок:

У перший покупець передає новому покупцеві варрант, отриманий при розрахунку за партію пшениці, і отримує від нього плату 455 0/за бушель, тобто $22,750.

За день, що товар пролежав на офіційному складі біржі, перший покупець сплачує вартість зберігання.

На рахунку клієнта всі операції виглядають так:

п 'ятниця:

• розрахункова палата відзначає продаж ф'ючерсного контракту 450 0/за бушель, закриває ф'ючерсну угоду і дебетує рахунок на суму поставки. Після складання нотиса брокерська фірма відзначає купівлю ф'ючерса за 455 0/за бушель і закриває продаж за 460 0/за бушель, а також кредитує рахунок поставки на 455 0/за бушель.

Продовження прикладу 12.2.

Приклад руху коштів на ф'ючерсному рахунку та рахунку в процесі поставки показано в табл. 12.1:

Таблиця 12.1.

Рух коштів на ф'ючерсному рахунку

Поділ рахунку на ф'ючерсний рахунок та рахунок поставок викликаний необхідністю окремих рахунків на реальні товари та ф'ючерсні контракти й тим, що процедура клірингу за ф'ючерсними рахунками щоденна. Вона дозволяє виконувати операції поставки та розрахунку за ф' ючерсними контрактами. Брокерські та розрахункові фірми освоїли цей складний механізм досконало і будь-якому клієнтові забезпечать поставку-прийом активів за ф'ючерсним контрактом.

Приклад 12.3.

У липні інвестор купив 2 опціони call, чинних до вересня, на ф'ючерсний контракт з кукурудзою. Страйкова ціна 300 0/за бушель, премія - 0 0/за бушель. 10 вересня ринкова ціна ф'ючерсного контракту на кукурудзу становила 350 0/за бушель. Інвестор вирішує реалізувати опціони, що означає відкриття на ф'ючерсному ринку двох позицій long на ф'ючерсні контракти з кукурудзою за 300 0/за бушель. Через кілька днів він може отримати нотис і прийняти поставку кукурудзи за процедурою, описаною вище, або ліквідувати виграшну позицію шляхом укладення оберненої угоди. При виборі останнього варіанту загальний виграш інвестора становить: $3,000 ((350 - 300 - 20) х 5,000 х 2).

Серед кількісних показників, що характеризують ф' ючерсні ринки, є основні, які регулярно публікуються в біржових бюлетенях та виданнях державних органів, що ведуть нагляд за ф'ючерсними ринками. До них

належать: кількість відкритих позицій (open interest) та обсяг торгівлі ф'ючерсними контрактами (volume). Кількість відкритих позицій показує число неліквідованих контрактів, обсяг торгівлі - кількість угод купівлі та продажу протягом біржового дня. Це статистичні показники, які використовуються у фундаментальному та технічному аналізі. З їх допомогою визначається стійкість та слабкість ринку.

Обсяг торгівлі - це загальна кількість угод купівлі та продажу, але не їх сума. Кожна сторона є частиною одного ф'ючерсного контракту. Кількість угод купівлі дорівнює кількості угод продажу.

Приклад 12.4.

Брокер А купує один березневий контракт у брокера В. Обсяг торгівлі - один контракт. Оскільки брокер В продав березневий цукор, який купив брокер А, на біржі зареєстровано одну одиницю контракту.

Обсяг торгівлі визначають щоденні звіти бірж. Для кожного учасника робиться щоденний розрахунок всіх позицій купівлі і продажу, - а підсумовується в цілому за видами товарів.

Ф'ючерсні контракти вважаються відкритими доти, поки вони не ліквідовані. Саме такі контракти і належать до відкритих позицій. Відкритий контракт відбиває лише одну сторону, а не поєднання продавців та покупців.

Коли розпочинаються торги новим контрактом, немає жодного зареєстрованого контракту. Так триватиме доти, поки хтось з учасників не накаже купувати або продавати. Тоді створюється один контракт. Коли інший новий покупець домовиться з іншим продавцем про укладення контракту, створюється ще один контракт. Цей процес може тривати нескінченно.

Приклад 12.5.

Брокер А відкриває позицію long на грудневий контракт ВРХ, тобто купує ф'ючерс у брокера В. Створено один контракт. Кількість відкритих позицій - одна. Брокер С купує у брокера D грудневий контракт на ВРХ. Кількість відкритих позицій - дві, обсяг торгів - два контракти. Новий покупець - брокер Е - купує у продавця - брокера F, створено новий контракт.

Кількість відкритих позицій зростає лише за умови нового придбання та нового продажу. Вона зменшується тоді, коли продавець та покупець ліквідовують свої контракти, а також, коли продавець виконує поставку, а покупець приймає її. При виконанні поставки ф'ючерсна позиція перетворюється на позицію спотову (cash position).

Дані про обсяги торгівлі ф'ючерсами та кількість відкритих позицій збирають, аналізують і публікують брокерські фірми та Державна Комісія ф'ючерсної торгівлі США (CFT). Комісія контролює за цими даними спекулятивні та хеджеві рахунки, для спекулянтів лімітує кількість відкритих позицій. При аналізі різних ринків цей орган публікує статистичні дані для всіх ф'ючерсних бірж. Вказується кількість відкритих позицій за кожним видом товару, цей показник характеризує гнучкість ринку та його місткість. Особливо контролюється кількість відкритих позицій на момент поставки. Із змінами кількості відкритих позицій по- в' язується характеристика ринку та його оцінка як технічно сильного або технічно слабкого.

У нормальних ринкових умовах попит та пропозиція формують ціну реального товару з поставкою в майбутньому як суму спотової ціни та витрат на транспортування, зберігання, страхування товару до терміну поставки. Ці витрати називають витратами поставки (carrymg charges).

Витрати поділяються на три види:

• вартість зберігання;
• вартість страхування;
• сплата відсотків за кредит.

Для кожного виду товарів ці складові витрат поставок різні: один товар потребує великих складів, терміналів, інший - більших фінансових ресурсів.

Однак витрати на зберігання до терміну поставки не завжди збільшують ф'ючерсну ціну порівняно із спотовою. При нормальному ринку ф'ючерсна ціна вища від спотової. При конвергенції ринку ф'ючерсні ціни дорівнюють спотовим. При "перевернутому" ринку ціни спот вищі від ф' ючерсних, такий ринок не передбачає коштів на зберігання товару, робить його невигідним.