З часу другої світової війни державні політики намагалися забезпечити високий рівень зайнятості, який не супроводжується посиленням ін­фляції.

Якщо економіка вповзає у спад, що мало місце в час вторгнення Іраку в Кувейт у 1990 р., то керівники держави мають два основних набори знарядь, за допомогою яких можуть впливати на загальну ділову активність: монетарну політику — контроль над процентними ставками або пропозицією грошей та фіскальну політику — контроль над урядовими видатками і податками.

Модель ISLM може допомогти державним політикам прогнозува­ти, що станеться з сукупним обсягом виробництва і процентними ставками, якщо буде прийняте рішення про збільшення пропозиції грошей або збільшення урядових видатків. Аналіз за допомогою ISLM дозволяє нам дати відповідь на ряд важливих питань про корисність і ефективність впливу монетарної і фіскальної політики на економічну активність.

Однак котрий із цих двох видів економічної політики кращий? Коли монетарна політика ефективніша за фіскальну у сфері контро­лю за сукупним обсягом виробництва і коли монетарна політика є менш ефективною? Чи фіскальна політика ефективніша, коли про­водиться насамперед через зміну урядових видатків, а не через змі­ну податків? Як повинні керівні грошово-кредитні установи прово­дити монетарну політику: через зміни пропозиції грошей чи зміни процентних ставок?

У цьому розділі ми застосуємо модель ISLM, щоб допомогти знай­ти відповідь на поставлені запитання і дізнатися, як з даної мо­делі випливає крива сукупного попиту, що використовується у ме­ханізмі сукупного попиту і сукупної пропозиції, який з’ясуємо у розді­лі 26. З нашого аналізу дізнаємося, чому економісти зосереджують так багато уваги на таких темах, як стабільність функції попи­ту на гроші, і чи дуже позначаються процентні ставки на попи­ті на гроші.

Однак передусім розгляньмо модель ISLM детальніше, щоб зро­зуміти, як переміщуються криві IS та LM, що проаналізовані у роз­ділі 24, та значення цих переміщень. Пам’ятаймо, що і надалі при­пускається незмінний рівень цін, отже, реальні і номінальні величини є однаковими.