3. Грошові потоки та механізм їх балансування

На суму витрат зменшується, а на суму ін'єкцій збільшується внутрішній грошовий обіг і можливості реалізації національного продукту.

Проте урівноваженість потоків відпливу і припливу грошей автоматично не забезпечується. Вона може бути досягнута тільки через механізм фінансового ринку, який виконує дві важливі функції:

l трансформує заощадження домашніх господарств у нові види платоспроможного попиту інших суб'єктів ринку (фірм та урядових структур);

l коливання ринкової кон'юнктури (попиту і пропозиції грошей) зумовлюють відплив зайвих грошей на фінансовий ринок або приплив грошей з фінансового ринку у випадку дефіциту пропозиції грошей.

Завдяки цим двом функціям фінансовий ринок забезпечує збалансування національного доходу і національного продукту як необхідну передумову його успішної реалізації. Проте, можливість мобілізації і перерозподілу грошових коштів через фінансовий ринок обмежені, тому неминуче виникає потреба в додаткових грошових коштах шляхом додаткової емісії.

Потреба в додатковій емісії може бути спричинена кількома чинниками:

l зростанням обсягів валового національного продукту, для реалізації яких банківська система має розширювати кредитування економічних суб'єктів;

l зростанням чистого імпорту (перевищенням імпорту над експортом);

l зниженням перерозподільної функції грошового ринку, внаслідок чого наявна грошова маса обертатиметься повільніше і не зможе забезпечити всі потреби сукупного грошового обігу;

l іншими факторами, що можуть уповільнити швидкість обігу грошей.

Таким чином, сукупний грошовий обіг забезпечується необхідною масою грошей, величина якої має важливе значення для регулювання економіки країни. Зміна маси грошей, що циркулює в економічній системі, може суттєво вплинути на реальний випуск ВВП, рівень цін, зайнятість тощо.