Визначення розміру індексації грошових доходів населення

«Індексація грошових доходів населення — встановлений закона­ми та іншими нормативно-правовими актами України механізм під­вищення грошових доходів населення, який дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і по­слуг» [5].

Отже, механізм індексації потрібен для того, щоб захистити дохо­ди громадян від інфляції. А величина суми індексації прямо пов’язана з рівнем інфляції в країні.

Індексація означає, що номінальні доходи громадян змінюються пропорційно коливанням цін, тобто вона є механізмом, за допомогою якого частково або цілком захищаються від інфляції. Номінальний дохід — це сума грошей, які особа отримує у вигляді заробітної плати,

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка» пенсії тощо. Реальний дохід визначається кількістю товарів і послуг, які можна купити за суму номінального доходу. Якщо ціни зростають швидше, ніж номінальний дохід, то реальний дохід падає, і навпаки, якщо номінальний дохід зростає швидшими темпами, ніж ціни, то й реальний дохід зростає. Інакше кажучи, індексація передбачає, що поточні доходи населення збільшуються відповідно до темпу зрос­тання цін у країні за певний період. У разі повної індексації реальні доходи захищені від згубного впливу інфляції, а тому життєвий рі­вень населення не знижується.

Однак індексацію не можна розглядати як дієвий метод боротьби з інфляцією. За її допомогою можна лише послабити або уникнути окре­мих негативних наслідків інфляції, але не можна знизити її темпів.

Досвід багатьох країн свідчить: чим більше уряд прагне захисти­ти економіку від інфляції через індексацію, тим нестабільнішою стає економіка; чим більше суспільство намагається вберегти своїх грома­дян від інфляції, тим нестабільнішим стає їх становище. Країни, які повністю все індексували у своїй економіці, не мали великого успіху. Річ у тому, що індексація, по-перше, розкручує інфляційну спіраль.

За рахунок яких коштів проводять індексацію грошових доходів населення?

Індексація виплачується з таких самих джерел, з яких виплачу­ються доходи, що підлягають індексації:

- індексацію оплати праці робітникам проводять підприємства, установи, організації за рахунок власних коштів. Для підпри­ємств, які фінансуються за рахунок Держбюджету, джерелом можуть бути як власні, так і кошти Держбюджету;

- індексація пенсій, виплат із загальнообов’язкового державного соціального страхування та інших видів соціальної допомоги здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду, фондів со­ціального страхування та Держбюджету;

- індексація стипендій здійснюється з тих самих джерел, що й виплата стипендій (коштів ВНЗ, підприємства, держбюджету).

До доходів, які підлягають індексації, належать: заробітна плата, пенсії, стипендії тощо (п. 2 [49]).

Не підлягають індексації:

- доходи від здавання майна в оренду;

- оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за ра­хунок коштів роботодавця, допомога з тимчасової непрацездат­ності;

- допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, одноразова допо­мога при народженні дитини, допомога на поховання;

- цільова одноразова матеріальна допомога;

- одноразова допомога при виході на пенсію;

- винагорода за підсумками роботи за рік (п. 3 [49]).

Індексація грошових доходів населення проводиться, якщо вели­чина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації.

Індекс споживчих цін (ІСЦ) — показник, який характеризує ди­наміку загального рівня цін на товари та послуги, що купує населен­ня для невиробничого споживання. Його величина визначається на основі індексів інфляції, які опубліковує Держкомстат України (роз­діл 1).

Поріг індексації — величина індексу споживчих цін, яка надає право для проведення індексації грошових доходів населення. Поріг індексації встановлений на рівні 101%.

У робітників настає право на індексацію, а в підприємства — від­повідно, зобов’язання її проведення в разі перевищенні індексом спо­живчих цін наростаючим підсумком порога індексації.

Індексації підлягає дохід у межах установленого прожиткового мінімуму на працездатну особу.

Підвищення доходів громадян у зв’язку з індексацією здійснюєть­ся з першого числа місяця, який настає за місяцем, у якому офіційно надрукований індекс споживчих цін. Тобто якщо дохід індексується з урахуванням чергового перевищення порога індексації через місяць після такого перевищення. Наприклад, поріг індексації перевищений у січні, отже, індексувати потрібно дохід, починаючи з березня.

Отже, для порівняння з порогом індексації підприємству необхід­но розрахувати індекс споживчих цін наростаючим підсумком, почи­наючи з базового місця, множенням місячних індексів інфляції (за даними Держкомстату України) за певний період.

Першим базовим місяцем вважається березень 2003 р. (дата опуб­лікування нової редакції [5]). Далі за базовий приймається місяць, що йде за місяцем, у якому був перевищений поріг індексації.

Базовим для розрахунку індексу споживчих цін наростаючим підсумком може бути місяць:

- перевищення індексом споживчих цін наростаючим підсумком порога індексації (101%);

- створення підприємства;

- підвищення мінімальної заробітної плати;

- підвищення заробітної плати на підприємстві (не пов'язане з підвищенням мінімальної заробітної плати).

Визначимо порядок проведення індексації. Сума індексації:

де С — сума індексації;

Д — сума доходу, який підлягає індексації;

П — приріст індексу споживчих цін, який використовується при розрахунку індексації:

І де П — приріст індексу споживчих цін, на основі якого здійснюва­лася попередня індексація;

П — початковий приріст індексу споживчих цін за період, за під­сумками якого в черговий раз було перевищено поріг індексації.

Приріст індексу споживчих цін за підсумками поточного переви­щення порога індексації розраховується за формулою

де І. — індекс споживчих цін базового місяця, поділений на 100%;

I_n — індекс споживчих цін місяця, в якому був перевищений поріг індексації, поділений на 100%.

Приклад 4.1. Індекси інфляції, опубліковані Держкомстатом, починаю­чи з березня 2003 р. по вересень 2004 р. наведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Індекси інфляції

Продовження табл. 4.1

Перше перевищення порога індексації здійснилось у березні 2003 р. (101,1% — індекс березня 2003 р.). Приріст споживчих цін, який використо­вується для розрахунку суми індексації за формулою (4.1), дорівнюватиме приросту споживчих цін за березень П :

1,011?100 — 100 = 1,1%.

Для визначення наступного порога індексації за базовий місяць прийма­ється квітень. Використовуючи формулу (4.3), визначимо місяць, у якому був знову перевищений поріг індексації.

Квітень: 1,007?100 — 100 = 0,7%.

Квітень-травень: 1,007? 1,000? 100 — 100 = 0,7%.

Квітень-червень: 1,007? 1,000? 1,001 ? 100 — 100 = 0,8%.

Квітень-липень: 1,007? 1,000? 1,001 ?0,999? 100 — 100=0,7%.

Квітень-серпень: 1,007?1,0?1,001?0,999?0,983?1,009?100 — 100 = 0,012%.

Квітень-вересень: 1,007? 1,0? 1,001 ?0,999?0,983? 1,006? 1,013? 100 — 100 = = 0,876%.

Квітень-листопад:1,007^^ 1,001 ?0,999?0,983?1,006?1,013?1,019? 100— — 100 = 2,793%.

Отже, індекс, розрахований за квітень-листопад 2003 р. на основі щомі­сячних індексів інфляції, дорівнює:

102,8% = 100,7?1?1,001?0,999?0,983?1,006?1,013?1,019.

Перевищення порога індексації здійснилось у листопаді. Отже, почи­наючи з січня, підприємство зобов’язане здійснити індексацію доходів.

Приклад 4.2. Оклад у працівника становить 600 грн. Сума індексації — за травень-грудень (період до другого перевищення порога індексації). При цьому необхідно врахувати, що П = 1,1%, Д = 365 грн (для індексації прийма­ємо дохід у межах прожиткового мінімуму на певну дату).

6=365x1,1:100 = 4,02 грн.

Отже, в травні-грудні 2003 р. (період до другого перевищення порога ін­дексації) заробітна плата працівника повинна бути збільшена на суму індек­сації, що в загальному становить 604,02 грн.

Приклад 4.3. З 1.01.2004 р. у робітника збільшено оклад, і тепер він ста­новить 500 грн на місяць. Розрахуйте нараховану заробітну плату за жовтень 2004 р.

Розв’язання. Індексують заробітну плату в межах прожиткового мініму­му на певну дату для працездатних осіб (386,73 грн) Для індексації заробітної плати за жовтень 2004 р. використовують індекс 2,9%. Розрахунок індексу — в табл. 4.2:

386,73x0,029 = 11,22 грн.

Отже, нарахована заробітна плата робітника в жовтні була 511,22 грн.

Таблиця 4.2

Розрахунок індексу для індексації заробітної плати в жовтні, якщо заробітна плата працівника збільшилась у січні 2004 року

101,4x1,015 — 100 = 2,9%.

Задача для самостійного розв’язання

Розрахуйте індекс для індексації заробітної плати працівника в жовтні 2004 р. за умови, що заробітна плата збільшилась у лютому 2004 р.

Відповідь: індекс жовтня 2004 р. за умови підвищення заробітної плати в лютому становить 2,5%.

Отже, основні правила індексації:

1) її зобов’язані проводити всі роботодавці;

2) індексують заробітну плату всіх працівників незалежно від її розміру в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) у ній бере участь заробітна плата кожного працівника окремо;

4) провідну роль відіграють місяці, в яких:

- фізичній особі підвищували заробітну плату (тарифну ставку, оклад, відрядні розцінки) або ввели (підвищили) постійну над­бавку, премію, доплату чи іншу постійну виплату, у зв’язку з чим зросли його доходи;

- співробітника прийняли на роботу;

- підвищено розмір мінімальної заробітної плати, у зв’язку з чим збільшилася заробітна плата працівника.

Такі місяці вважають базовими, та індексації нарахованої за ці мі­сяці зарплати не проводять, а вже з наступного місяця обчислюють новий індекс. Слід зазначити, що зміна розміру премії за рахунок фі­нансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим (лист Мінпраці України від 9.12.2005 р. № 024-06). Крім того, виплата разових премій, надбавок і доплат на базовість місяців для індексації також не впливає.

Отже, проведення індексації — трудомістка робота бухгалтера. Щоб полегшити її, періодичні бухгалтерські видання регулярно дру­кують робочі таблиці, за допомогою яких процес проведення індекса­ції значно спрощується.

4.2.