<<
>>

15.5. Система національних рахунків

Мета системи національних рахунків (СНР) — дати наочне цифрове відображення стану національної економіки в цілому за певний період. СНР дає характеристику економічних процесів, а також основних узагальнених показників.
Вона пов'язує воєдино найважливіші макроекономічні показники, які розраховані на основі ВВП. Йдеться насамперед про обсяг випуску товарів і послуг, сукупні доходи і сукупні витрати суспільства. СНР — це сучасна система збирання та опрацювання бази даних, яка використовується сьогодні практично в усіх країнах світу для макроекономічного аналізу ринкової економіки. Вона дає можливість подати ВВП на всіх стадіях його руху — виробництво, розподіл, перерозподіл і кінцеве споживання. Показники цієї системи відбивають структуру ринкової економіки, інституції й механізми функціонування тощо. Система національних рахунків виникла в розвинених західних країнах наприкінці ЗО — першій половині 40х років, її виникнення було зумовлене насамперед потребами органів державного управління в інформації для розробки економічної політики, прийняття рішень щодо регулювання ринкової економіки. Необхідність такого регулювання була особливо очевидною після величезної економічної кризи кінця 20 — початку 30х років, що охопила практично всі західні ринкове розвинені країни. Тому можна вважати, що до створення системи національних рахунків статистів та економістів підштовхнула «велика депресія» 1929—1933 pp., адже для кон'юнктурної оцінки розвитку економіки і розробки економічних та політичних заходів потрібна оцінка господарської діяльності на основі синтетичних показників, пов'язаних між собою. Отже, практичні потреби зумовили необхідність створення системи макроекономічних показників, які відбивають усі головні параметри функціонування ринкової національної економіки. Вперше національний доход був розрахований у 1932 р. у США, Німеччині, Японії. Згодом його почали розраховувати і у Великій Британії, Франції.

Удосконаленню системи національних рахунків особливу увагу приділяли і приділяють міжнародні організації.

Йдеться насамперед про ООН.

390 MAKPOEKOHOMIKA

Стандартна система національних рахунків, розроблена Статистичною комісією ООН у 1951—1953 pp., застосовувалась з 1953 р. У 1968 р. було введено нову версію міжнародного стандарту системи національних рахунків (проіснувала до 1993 p.), яка включала такі рахунки: зведені рахунки; рахунки виробництва, споживання і використання капіталу; рахунки доходів і витрат та рахунки фінансування капітальних витрат.

З 1993 р. діє нова третя модифікація міжнародної стандартної системи національних рахунків, яка побудована на досвіді окремих країн. Ця система визначила сфери виробництва ВВП, що охоплюють виробництво практично всіх товарів і послуг, за винятком послуг у домашньому господарстві. В економічне виробництво за цією системою рахунків включено також діяльність, пов'язану із захистом навколишнього середовища.

Застосування системи національних рахунків необхідне для проведення ефективної макроекономічної політики держави, економічного прогнозування, а також для міжнародного порівнювання.

Діюча система національних рахунків як міжнародний стандарт складається з двох рівнів:

зведеш рахунки, що характеризують рух ВВП, національного доходу НД, фінансування капіталовкладень, операції з іншими країнами;

конкретизовані рахунки, що показують міжгалузеві зв'язки, рух доходів, розподіл і кінцеве споживання їх.

Система національних рахунків включає головні показники, які характеризують рух ВВП: чистий внутрішній продукт ЧВП, національний доход, отриманий в особисте розпорядження (у розпорядження домашніх господарств).

Чистий внутрішній продукт ЧВП. Він визначається як різниця між ВВП та річними амортизаційними відрахуваннями:

ЧВП = ВВП Лр.

ЧВП допомагає визначити річний обсяг виробництва товарів і послуг, який національна економіка зможе спожити, не скорочуючи виробничі можливості майбутніх періодів. ЧВП включає не всі валові внутрішні інвестиції, а тільки чисті інвестиції. Амортизація як частина валових внутрішніх інвестицій не входить до складу ЧВП.

Вона показує запас капіталу, що вже використався в поточному році. Амортизація накопичується в спеціальних фондах і добробут суспільства не підвищує. ЧВП, вільний від амортизаційних відрахувань, показує, jncy величину виробництво реально додало до добробуту суспільства. Йдеться, по суті, про величину доходу постачальників економічних ресурсів за надану їм землю, робочу силу, заповзятливість, за допомогою яких, власне, і створений чистий внутрішній продукт.

Національна економіка. Основні макроекономічні показники 391

Національний доход. Чистий внутрішній продукт містить одну складову, що не відбиває істинного реального внеску економічних ресурсів. Такою складовою є непрямі податки на бізнес. Для того щоб отримати показник загального обсягу оплати праці, ренти і прибутку, слід вирахувати з ЧВП суму непрямих податків. Сутність такого підрахунку полягає в тому, що держава, збираючи податки з підприємств, нічого не вкладає у виробництво, і тому її не можна розглядати як постачальника економічних ресурсів. Отриманий у такий спосіб показник називається національним доходом. З погляду власників ресурсів, національний доход є вимірником їхніх доходів від участі у виробництві товарів і послуг за поточний період.

Національний доход можна кількісно визначити як різницю між чистим внутрішнім продуктом ЧВП і непрямими податками ПДИ:

НД = ЧВПЯДН.

Отже, національних доход — це заново створена протягом року вартість, яка показує, що саме додало виробництво у певному році до добробуту суспільства. Тому в нього, на відміну від ВВП, не включаються амортизаційні відрахування, непрямі податки, державні субсидії. Національний доход — це чистий зароблений доход суспільства. Власне цим і визначається значущість НД як макроекономічного показника і його широке застосування в порівняльному аналізі.

Національний доход, отриманий в особисте розпорядження (або доход, отриманий у розпорядження домашніх господарств) РД — це доход, який отримали у своє особисте розпорядження домашні господарства.

Він відрізняється від заробленого НД, адже частина створеного доходу (внески на соціальне страхування, податок на прибуток підприємств) не надходить у розпорядження населення країни. Водночас трансфертні платежі, що здійснює держава, не є результатом господарськовиробничої діяльності працівника, але є частиною його особистого доходу.

Використовуваний доход як фактично отриманий доход для особистого розпорядження РД можна визначити вирахуванням з національного доходу НД внесків на соціальне страхування J?c, податків на прибуток підприємств ЯДП п, нерозподілених прибутків Янр, індивідуальних податків (подоходного податку, податку на особисте майно, податку на спадщину тощо) ЯДта додавання суми всіх трансфертних пла

тежів Гп:

РД = НД 5С ЯДП.П Янр ЯД + Т„.

Отже, РД — це доход, що залишається в особистому розпорядженні членів суспільства і використовується домашніми господарствами на споживання і заощадження.

392 МАКРОЄКОНОМІКА

Розглядаючи макроекономічні показники, ми виявили їхню взаємозалежність і взаємозв'язок. Взаємозалежність і взаємозв'язок макроекономічних показників можна подати у вигляді такої простої моделі:

ВВП — А р = ЧВП ПДН = НД ПДП,„ Вс ЯД Янр + Т„ = РД

<< | >>
Источник: А. А. Чухно, П. С. Єщенко, Г. Н. Климко. Основи економічної теорії: Підручник. 2001

Еще по теме 15.5. Система національних рахунків:

- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -