16.3 Міжнародний рух капіталів

Найважливішою тенденцією в міжнародних економічних відносинах з 20 ст. стало те, що поруч з вивозом товарів набуває все більшого значення вивіз капіталу. В сучасних умовах це практично основна форма міжнародних економічних відносин.

Необхідністю і основною причиною вивозу капіталу є відносний надлишок і монополізація національного ринку, що не гарантує його прибуткового застосування. Отже, капітал спрямовується за кордон у пошуках більш високого прибутку.

Існує дві основні форми вивозу капіталу: вивіз позичкового й підприємницького капіталу.

Позичковий капітал вивозиться у вигляді міжнародних позик, що надаються як державами, так і великими міжнародними банками та валютними фондами (Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Світовий банк, міжнародний валютний фонд, тощо).

Підприємницький капітал вивозиться: а) у вигляді будівництва за кордоном власних (або на паях) підприємств; б) шляхом придбання акцій закордонних підприємств; в) шляхом відкриття за кордоном власних фірм або дочірніх підприємств. При вивезенні підприємницького капіталу інвестиції поділяються на прямі (дають можливість здійснювати контроль над підприємством - для цього достатньо придбати до 10% акцій) та портфельні (не дають права на контроль, а лише на отримання прибутку).

Особливості сучасного вивозу капіталу:

а) зростання масштабів експорту підприємницького капіталу з прямими інвестиціями у сферу новітніх технологій;

б) вивіз капіталу переважно розвинутими країнами;

в) зростання ролі розвиваючихся держав як експортерів капіталу.

На перші позиції в експорті капіталу, відтісняючи США, виходять країни Західної Європи та Японія.