20.4. Стабілізаційна політика держави: кейнсіанський і монетаристський підходи
Які ж теоретичні підходи формування стабілізаційної політики існують у сучасних умовах? Насамперед зазначимо, що криза надвиробництва, на яку наштовхуються економіки багатьох країн, руйнує «надмірне» виробництво, яке не знаходить попиту на свою продукцію.
Для економіки України виникнення подібної ситуації пов'язане з розпадом системи господарських зв'язків, унеможливленням одночасної переорієнтації виробництва на задоволення потреб внутрішнього національного ринку. За цих умов спрацьовує класична схема кризи: зростає кількість банкрутств, неплатежі партнерів негативно впливають на стан конкурентоспроможних підприємств. Криза надвиробництва знімає надмірну пропозицію і тим самим відновлюється економічна рівновага. Цей процес пов'язаний з появою нової продукції, значним здешевленням старої. В свою чергу, поява нової продукції зумовлює попит на інновації, активізує інвестиційну діяльність. Це означає, що відбувається, за висловом Й. Шумпетера, процес «творчого руйнування», досягається рівновага на якісно новій матеріальній базі.Однак цей період, під час якого відновлюється рівновага, має тривалий характер, супроводжується депресивним станом економіки. Саме тому стає нагальною потребою проведення стабілізаційної політики держави, розробка відповідних програм. Зокрема, найбільш відомі два напрями — кейнсіанський і монетаристський.
Прихильники кейнсіанського підходу вважають, що економічна криза детермінована зниженням попиту, який не стимулює виробництво продукції. Тому держава повинна робити виробничі замовлення приватному сектору, що сприятиме зростанню попиту.
Внаслідок цього активізуються інвестиційні процеси, здешевлюються кредити. Починає діяти ефект від зростання інвестицій.У подальшому кейнсіанська концепція була доповнена Р. Харродом, який удосконалив модель розвитку Дж. М. Кейнса. Він посилив кількісний аналіз, зробив спробу знайти точніші відповідності між приростом інвестицій, доходів і заощаджень. При цьому були враховані такі чинники, як розвиток НТП та зростання чисельності населення. Р. Харрод підтримує принцип рівноваги у макроекономіці, обгрунтований Дж. М. Кейнсом, згідно з яким сума заощаджень має дорівнювати сумі капіталовкладень.
У разі відхилення від рівноваги загострюються безробіття й інфляція. В умовах нестабільності доцільно використовувати низьку норму відсотка для стимулювання капіталовкладень дешевим кредитом. Однак рекомендації щодо доцільності зниження заробітної плати під час спаду зумовлять відповідне обмеження попиту на споживчі товари, а через нього — попиту на інвестиції. За цих умов соціальна стабілізація суспільства стає неможливою.
Інший напрям стабілізаційної політики побудований на рекомендаціях прихильників кількісної теорії грошей — монетаристів. Монетарне™ вважають, що ринок є системою, що саморегулюється та самоиастроюється, формує необхідні для ефективного розвитку пропорції. Втручання
518 MAKPOEKOHOMIKA
держави через використання дешевих кредитів для підтримки неефективних виробництв стримує використання ринкових механізмів стабілізації економіки та соціальної сфери. Зокрема, М. Фрідмен рекомендував державі дії, що прискорюють проходження через кризову фазу. З цією метою доцільно використовувати дорогий кредит, не запобігати банкрутству слабких підприємств. Ефективні виробники, які залишилися на ринку, мають стимулюватися пільговою податковою політикою, їхня діяльність сприяє розширенню виробництва й інвестування, зумовлює зростання сукупної продукції, пом'якшення ситуації на ринку праці. Стабілізаційна політика монетаристів передбачає зменшення грошової маси.
Оцінюючи стабілізаційну політику в Україні, слід урахувати специфіку економічної кризи, причини її виникнення.
Якщо циклічна криза надвиробництва виникає внаслідок розвитку ринкових відносин і пов'язана із взаємодією попиту і пропозиції, то в Україні вона зумовлена однобічним переважанням ринку продавця, в якому покупці конкурували між собою за право придбання товарів. Перехід до координації ринкового типу не може відбуватися водночас. Тому спад в економіці України має відмінності порівняно із звичайною циклічною промисловою кризою. Це, за визначенням Я. Корнаї, — трансформаційний спад, який має тривалий характер.Тривалість трансформаційної кризи обмежує застосування монетаристських програм, які передбачають тимчасове погіршення фінансування соціальної сфери, швидкий механізм адаптації виробників до ринкових регуляторів. Крім того, зростання бюджетного дефіциту і державного боргу можливе тільки до певних меж. Не буде використаний і мультиплікаційний ефект за умов відсутності конкурентного середовища, низького рівня інтегрованості економіки.
Отже, стабілізаційна політика держави має бути спрямована на створення конкурентного середовища, зміцнення ринкової інфраструктури.
Запитання і завдання для самостійної роботи
1. Чому соціальний прогрес пов'язують із стабілізаційною політикою держави?
2. Як визначають рівень життя населення?
3. Перелічіть критерії та показники, що визначають рівень соціального прогресу. Використовуючи їх, схарактеризуйте динаміку соціального прогресу в нашій країні.
4. Чим пояснюється нерівність доходів населення? Які джерела формування доходів виникають при переході до ринкової економіки?
5. Чи можна уникнути безробіття при переході до ринкових відносин? Які заходи щодо соціального захисту населення реалізує держава?
6. У чому полягають відмінності кейнсіанського і монетаристського підходів до формування стабілізаційних програм?
7. Поясніть, як можна оцінити програми подолання макроекономічної нестабільності в Україні