8.3 Доходи домогосподарств та їхня структура

Доходи домогосподарств як економічна категорія представляють собою певну суму грошових коштів та матеріальних благ і послуг, отриманих у процесі виконання економічних функцій домогосподарствами і, передусім, сім'ями, з приводу отримання яких виникають відносини приватної власності у всіх сферах суспільного відтворення.

Роль домогосподарств в національній економіці обумовлюється певною двоїстістю: у першому випадку домогосподарства є основним джерелом постачання усіх економічних ресурсів, а в другому випадку - здійснюють чи не найбільші грошові витрати. На ринку ресурсів домогосподарства виступають продавцями факторів виробництва, тобто пропозицією ресурсів. У системі власності на ресурси виробництва домогосподарствам належить власність на працю, власність на землю і матеріали, власність на капітал і власність на підприємницькі здібності. Реалізуючи ці ресурси на ринку домогосподарства, залежно від диференціації власності на ресурси, отримують грошові доходи, зокрема, власник робочої сили отримує заробітну плату, власник землі - земельну ренту, власник капіталу - процент, а підприємець - нормальний прибуток.

Зарплата, рента, процент і нормальний прибуток є основними грошовими доходами домогосподарств, системою власності на результати виробництва. Дохід дрібних власників (наприклад, фермерів) - це своєрідна комбінація заробітної плати, прибутку і ренти, та процента. Є домогосподарства, які володіють акціями корпорацій і отримують за свої вклади дохід у вигляді дивідендів. Власники облігацій отримують дохід у вигляді процента, а рентний дохід мають ті домогосподарства, які надають компаніям свою землю, споруди та інші природні ресурси. В економічній теорії таку систему розподілу доходів прийнято називати функціональним розподілом доходу. Існує ще особистий розподіл доходу, який залежить від способу розподілу сукупного доходу суспільства між окремими домогосподарствами. Такий розподіл супроводжується значною нерівністю.