5.3. Моделі ринкової економіки

Зазначені моделі ринкової економіки мають спільні та специфічні риси.

До спільних рис належать:

наявність багатоманітних форм власності — приватної, колективної, державної;

конкуренція і сприяння її відтворенню з боку держави. МОДЕЛІ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

І

1 1

ВІЛЬНИЙ

СОЦІАЛЬНООРІЄНТОВА

ДЕРЖАВНОКЕРОВАНИЙ

РИНОК

НИЙ РИНОК

РИНОК

Економіка

Економіка

Економіка Японії,

США

Західної Європи

інших країн Східної Азії

Незначне втру

Суттєве втручання

Щільна взаємодія дер

чання держави І

держави в економі

жави і бізнесу, особли

всебічна під

ку. Вона відіграє го

во у розміщенні капіта

тримка підпри

ловну роль у розпо

лів. Індикативне плану

ємництва. Роль федерального

ділі прибутків через програми державних

вання грунтується на узгодженні уряду і фірм.

уряду менша, ніж

видатків на соціальні

Бізнесмени разом з мі

у Інших країнах.

потреби. Розвинена

ністерствами розробля

Податки та державні витрати по

система соціального забезпечення (дер

ють стратегічні напрями розвитку економіки та

відношенню до ВВП у США мен

жавне страхування здоров'я, грошова

визначають ключові галузі для вкладення капі

ші, ніж у Інших країнах. Держав

допомога родинам). Державні виплати от

талів. Державне соціальне забезпечення, на

на власність у промисловості

римують безробітні, пенсіонери та інші ка

приклад, в Японії відсутнє. Цю функцію викону

незначна

тегорії населення

ють фірми

Рис. 2. Моделі ринкової економіки

Специфічні риси зумовлені історичними, культурними, релігійними, політичними чинниками тієї чи іншої країни і знаходять вияв у ролі уряду в економіці, організації фінансових ринків і ефективності вирішення соціальних проблем.

У США, наприклад, в економічному житті суспільства урядові відведено обмежену роль.

Більша частина західноєвропейських країн жила в умовах феодальної системи, за законами, побудованими на принципах монархізму, що й визначало роль держави в економічному і соціальному житті.

Специфіка японської моделі економіки є результатом повної ізольованості країни від зовнішнього світу (1603 — 1854 pp.), особливостей феодальної системи та вікових традицій конфуціанства. Саме ці та інші історичні, природнокліматичні, культурні чинники сприяли тому, що Японія є менш індивідуалізованим суспільством, ніж інші розвинені країни.

Специфіка історичних традицій і політичної філософії США, європейських держав і Японії відображається й на організації економічного життя цих країн. Одна з найголовніших відмінностей полягає у розмірах видатків центрального уряду за 1998 p., відсотки ВВП: Франція — 54,3; Німеччина — 46,9; Італія — 49,1; Велика Британія — 40,2; Японія — 36,9; США —32,8.

У країнах Європейського Союзу частка урядових витрат набагато перевищує цей показник у США та Японії. Це відбиває особливе ставлення європейських країн до системи державного соціального забезпечення як способу обмеження нерівності доходів і підтримання суспільної стабільності. В Японії обсяг суспільних асигнувань є набагато нижчим, більшу частину соціальних потреб задовольняє сім'я. У Сполучених Штатах Америки держава також не надає надійного соціального захисту, однак і родина не поспішає брати на себе цю відповідальність.

Одним із наслідків відмінностей у підходах до соціальної політики є неоднакові доходи. Відсоток людей, що живуть за межею бідності, у США, безумовно, вищий, ніж у Європі та Японії, незважаючи на те, що Америка є найзаможнішою країною світу.

За якими ж критеріями має оцінюватись ефективність різних моделей ринкової економіки? Для більшості країн, що переходять від індустріального до постіндустріального суспільства, або тих, що в нього вступають, такий критерій має зводитись до реалізації потенції особистості, забезпечення найсприятливіших економічних, соціальних, екологічних та психологічних умов для існування людини. Це сприятиме соці

Ринок І його Інфраструктура 159

158 ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

альній злагоді в суспільстві, буде чинником подальшого розвитку економіки, науки, культури.

Організація Об'єднаних Націй рівень розвитку країн характеризує спеціальним індексом, що враховує доход, медичне забезпечення й освіту