Питання 72. Методи обчислення ВВП (ВНП).

Показник ВВП (так само, як і ВНП) можна розрахувати трьома методами:

1) виробничим методом;

2) за видатками (або методом кінцевого використання, або методом потоку товарів);

3) за доходами (розподільчим методом).

При розрахунку ВВП виробничим методом підсумовується додана вартість, створена всіма галузями економіки:

валовий випуск — проміжне споживання = додана вартість

Тобто, по кожній галузі економіки спочатку розраховується валовий випуск, який потім зменшується на величину проміжного споживання. Отриманий показник характеризує сукупну вартість кінцевої продукції або додану вартість, створену всіма галузями економіки.

При розрахунку ВВП за методом видатків підсумовуються витрати всіх економічних агентів, які використовують ВВП: домогосподарств, фірм, держави та іноземців, які експортують товари з даної країни. У підсумку отримується сукупна вартість всіх товарів і послуг, спожитих суспільством:

ВВП = С + Іп + Дз + ЕН4, де

С — кінцеві споживчі витрати домогосподарств на товари і послуги (за винятком витрат на придбання житла);

Іп — валові приватні внутрішні інвестиції, які містять витрати фірм на:

■ будівництво будинків і споруд;

■ придбання обладнання, машин, механізмів, нових технологій;

■ створення товарно-матеріальних запасів;

■ амортизацію;

■ витрати домогосподарств на придбання житла (будинків, квартир).

Якщо показник валових приватних внутрішніх інвестицій (І) зменшити на величину амортизаційних витрат (А), то ми отримаємо показник чистих приватних внутрішніх інвестицій, який характеризує чистий приріст обсягу нагромадженого капіталу. Розмір чистих інвестицій є важливим показником стану економіки. В економіці, що розвивається, чисті інвестиції є додатною величиною (І > А), в статичній — вони знаходяться на нульовому рівні. В економіці, де зменшується ділова активність — фаза спаду або рецесії — (з різноманітних причин) чисті інвестиції складають від’ємну величину (тобто І < А).

Дз - державні закупівлі товарів та послуг включають усі державні витрати на утримання армії, апарату управління, виплату заробітної плати працівникам державного сектора економіки тощо. Всі державні трансфертні платежі вилучаються з розрахунків, оскільки вони не відображають збільшення поточного виробництва, а лише передають державні доходи певним сім’ям та інвалідам.

ЕН4 - чистий експорт товарів і послуг за кордон. Розраховується як різниця між експортом та імпортом. Це величина, на яку закордонні видатки на вітчизняні товари і послуги перевищують вітчизняні видатки на іноземні товари та послуги.

При розрахунку ВВП за методом доходів підсумовуються всі види факторних доходів, а також два компоненти (амортизаційні витрати й непрямі податки на бізнес), які не є доходами. Розраховуючи ВВП за доходами, потрібно знайти суму таких його складових:

■ амортизаційні витрати відрахування на споживання капіталу. Вони показують обсяг капіталу, спожитого в ході виробництва за окремі роки;

■ чисті непрямі податки на бізнес непрямі податки на бізнес (ПДВ, акцизи, мито, ліцензійні платежі та ін.) за відрахуванням субсидій. З економічної точки зору — це різниця між цінами, за якими купують товари споживачі, та продажними цінами фірм;

■ винагорода за працю містить заробітну плату, а також внески підприємств на соціальне страхування, у пенсійний фонд, фонд зайнятості тощо);

■ рентні платежі це прибуток, який отримують власники нерухомості, включаючи імпутовану ренту за проживання у власних будинках;

■ чисті проценти різниця між процентними платежами фірм іншим секторам економіки та процентними платежами, які фірми отримали від інших секторів: домогосподарств, держави, не враховуючи виплати процентів по державному боргу;

■ доход від власності це чистий прибуток підприємств, які перебувають у приватній власності;

■ прибуток корпорацій цей компонент містить три складові:

а) податок на прибуток корпорацій;

б) дивіденди акціонерам;

в) нерозподілений прибуток корпорацій.

У більшості країн світу найпоширенішим є метод доходів та виробничий метод для розрахунку ВВП. Вибір того чи іншого методу розрахунку визначається наявністю надійної, вірогідної інформаційної бази.