Циклічний характер розвитку економіки. Економічний цикл та його фази. Класифікація економічних циклів

Процес виробництва передбачає безперервність розвитку, але практика господарювання доводить, що цей процес має свої фази, стадії, особливості. Періодичність зміни відповідних фаз чи стадій господарського життя означає циклічний характер його розвитку.

Циклічний розвиток економіки - закономірне явище господарського життя в умовах ринку і машинного виробництва. Коливання фаз (підвищення, зниження) супроводжуються суттєвими змінами в структурі економіки, динаміці цін, обсягів виробництва, співвідношенні продуктивності праці і доходів, нагромадженні і споживанні.

Існують такі дві групи передумов макроекономічної нестабільності:

- зовнішні, або екзогенні (природні, воєнно-політичні та ін.);

- внутрішні, або ендогенні, насамперед, циклічність розвитку.

Загальну тривалість циклу вимірюють часом (місяць, рік і т.п.) між двома сусідніми вищими або двома сусідніми нижчими точками економічної активності.

За тривалістю економічні цикли поділяють на короткі (малі) цикли коливання ділової активності 3-4 роки, середні цикли (промислові, економічні, ділові), коливання ділової активності 5-11 років, великі (довгі хвилі) - з періодичністю 40-60 років.

Рис. 3.10 - Економічні цикли

> Короткі (малі) цикли - пов’язані з відновленням рівноваги на споживчому ринку. Матеріальною основою малих циклів є процеси, що відбуваються у грошово-кредитній сфері економіки з двома фазами (спад і піднесення);

> Середні цикли (промислові, економічні, ділові), коливання ділової активності 5-11 років, пов’язані зі зміною попиту на засоби виробництва. Матеріальною основою періодичності середніх циклів є необхідність оновлення основного капіталу. Властивістю промислового циклу є коливання зростання ВНП за період часу, коли економічна система проходить чотири послідовні фази:

- криза, або спад, рецесія;

- депресія, або стагнація, застій;

- пожвавлення;

- піднесення, підйом, або експансія, бум, впритул до пику виробництва.

Рис. 3.11 - Схема класичного ділового циклу

Основними індикаторами фази циклу виступають: •рівень зайнятості;

•рівень безробіття;

• обсяг виробництва.

Серед найважливіших причин циклічності в економіці більшість економістів називають коливання співвідношення між споживанням і інвестиціями.

Рис. 3.12 - Характерні ознаки економічної кризи

Рецесія - падіння обсягу національного виробництва протягом 6 місяців і до року. Депресія - падіння обсягу національного виробництва, яке супроводжується високим рівнем безробіття і триває декілька років.

Рис. 3.13 - Фази економічного (ділового) циклу

> Великі (довгі хвилі Кондратьева М.) з двома фазами: висхідна (25-30 рр.) та нисхідна (20-25 рр.). Матеріальною основою великого циклу є зміна базових технологій і поколінь машин (стрибок у лінії технічного прогресу), оновлення об’єктів інфраструктури. Криза виникає тоді, коли стара структура економіки вступає у конфлікт з потребами нової технології, але ще не готова до змін. У цей період гостро проявляють себе кризи середніх та малих циклів.

За думкою різних вчених, слід зазначити наступні причин довгих економічних циклів, зокрема:

- У. Джевонс пов’язував довгі хвилі з періодичністю змін плям на Сонці, що спочатку впливало на аграрне виробництво, а далі на чергування фаз підприємницької діяльності;

- М. Кондратьєв брав за основу революційні технологічні зміни;

- Й. Шумпетер віддавав перевагу змінам інноваційної активності, що було близько до поглядів М. Кондратьєва.

Визначають такі довгі хвилі розвитку підприємницької системи товарного виробництва:

• домонополістичне підприємництво;

• монополістичне підприємництво;

• державно-монополістичне підприємництво;

• транснаціональне підприємництво;

• глобальне підприємництво.

Треба зазначити існування криз нециклічного характеру:

> структурні кризи у вигляді криз відносного перевиробництва і відносного недовиробництва;

> системні кризи з глибокою трансформацією усіх сторін суспільного життя, що припускає необхідність переходу до нової економічної системи.

3.2.2