Вади недосконалих договорів

Договір у цивільному праві - угода двох або декількох осіб про встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Терміном «договір» позначають також цивільні правовідносини, що виникають з договору, укладеного в письмовій формі.

З точки зору економічної теорії договірні відносини не потребують юридичного захисту, якщо вони мають досконалий характер. У реальному житті укладення досконалого договору неможливо через: 1) обмеженість передбачень людини, яка не може передбачити і врахувати в договорі всі непередбачені обставини; 2)високі витрати здійснення розрахунків і укладення договорів; 3) складність і неоднозначність тієї мови, якою написані договори.

Вадами недосконалих договорів стають:

зловживання інформацією, що виявляється в її приховуванні суб’єктами з метою отримання переваг при укладанні угоди;

брак інформації внаслідок небажання витрачати кошти на її отримання або передачу;

неправильна інтерпретація отриманих відомостей;

односторонні або взаємні помилки.

Злочинною формою зловживання інформацією стає обман - неправдиві твердження, що призводять до викривлення (порушення) цінності отриманих прав [1, c.151-152].

Економічна теорія розглядає обман як «інституційну пастку», тобто неефективну норму, яка виникла в попередніх умовах, залежить від особливостей попереднього розвитку, але в теперішніх умовах вона продовжує використовуватися при ухваленні рішення.

«Інституційні пастки» зберігають свою актуальність в сучасних умовах унаслідок того, що вони є більш економним способом розв’язання проблем порівняно з цивілізованими, але недоступними для більшості умовами діяльності. Широке використання різноманітних способів обману є свідченням того, що для нього зберігаються необхідні причини та умови.

Економічне підґрунтя виникнення обману - суперечності між індивідуальними інтересами та обмеженістю ресурсів (не тільки матеріальних, а й нормативних вимог та когнітивних здібностей) щодо їх задоволення.

Обман - це дія, спрямована на створення у іншої особи уявлень, що не відповідають дійсності, про існуючі факти.

Обман може існувати в активній формі, коли суб’єкт умисно і цілеспрямовано наводить неправдиву інформацію. У пасивній формі суб’єкти бездіють відносно надання необхідної інформації. Обман може бути як умисним, так і неумисним.

Залежно від ступеня (та наслідків) обман може існувати у вигляді хитрощі, хибності, виверту, здирництва, брехливості, фальшивості, шахрайства [2, c.152-153].

Кожен вид обману потребує своїх заходів запобігання та покарання. Якщо прості види обману можна попереджати шляхом простих заходів - уважною та ретельною перевіркою відомостей про товар, послугу, гроші, то злочинні форми потребують кримінальної відповідальності (наприклад, cτ..225 Кримінального кодексу України - обман покупців та замовників, або ст. 222 - шахрайство з фінансовими ресурсами).

Основна роль договірного права полягає в корегуванні та коректуванні недосконалих договорів, наближаючи їх до умов досконалих договорів.

Примітки

1. Гриценко О.А., Павловська Л.М. Економічні основи договірного права / О. А. Гриценко, Л. М.Павловська // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. - 2001. - №2(5). - С.146-156.

2. Наприклад, виробник продає за однією ціною пакети молока, на одному з яких написано один літр, а на другому один кілограм. Відомо, що за щільністю молока такий вимір не є рівнозначним, що призводить до обману у формі хитрощі.

Якщо продавець надає покупцеві завідомо неправдиву інформацію, то це обман - брехливість.

У разі, коли банк свідомо укладає угоду кредитування з особою, яка є неплатоспроможною, то це обман - шахрайство.

Злочинний обман, наприклад, виникає у тому разі, коли порушуються встановлені правила торгівлі, побутового і комунального обслуговування, згідно з якими покупець повинен придбати товари повною вагою, відповідної якості, а замовник - отримати послугу із дотримання строку та правильності розрахунків. Здирництво (або шантаж) виникає за умови володіння робітником специфічним ресурсом (особливими знаннями або здібностями), використання якого є важливою умовою діяльності цілого колективу. Це дозволяє робітникові наполягати на зміні умов оплати його праці всупереч укладеному контракту (Гриценко О.А., Павловська Л.М. Економічні основи договірного права / О. А. Гриценко, Л. М.Павловська // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. - 2001. - №2(5). - С.152-153).

69.