Додаток 2 Управляючі Державним банком Російської імперії[468]
1860-1866 - Штиглиц Александр Людвигович
1866-1881 - Ламанский Евгений Иванович
1881-1889 - Цимсен Алексей Васильевич
1889-1894 - Жуковский Юлий Галактионович
1894-1903 - Плеске Эдуард Дмитриевич
1903-1909 - Тимашев Сергей Иванович
1910-1914 - Коншин Алексей Владимирович
1914-1917 - Шипов Иван Павлович
468
Додаток 3 Кредитні установи у м.
Київ, створені у другій половині XIX - на початку XX століття469| № | Назва установи | Коротка характеристика |
| 1 | Київське товариство взаємного кредиту | створене у 1868 р. Надавало кредити громадянам, підприємствам під заставу нерухомого майна. Здійснювало приймання грошових вкладів, коштовностей, цінних паперів та ін. |
| 2 | Київське міське кредитне товариство | створене у 1885 р. для кредитування грошовими позиками власників нерухомого майна у м. Києві і його передмісті. Знаходилось у підпорядкуванні Київської міської поліції. Приймало активну участь у Всеукраїнських з'їздах представників міських кредитних товариств (1904 1905, 1908, 1913, 1917). |
| 3 | Київське російське торговельно- промислове товариство взаємного кредиту | створене у 1910 р. Об'єднувало осіб, які мали право торгу - торговців і промисловців, здійснювало грошові кредитні операції під заставу з метою розвитку торгівлі. Знаходилося у підпорядкуванні Головного правління Російського торговельного товариства. Приймало участь у засіданнях з'їзду представників товариств взаємного кредиту півдня Росії (1912). |
| 4 | Київське товариство взаємного кредиту | створене землевласниками, домовласниками, торговцями, службовцями і ремісниками на початку 1910 р. До його складу увійшло 294 члени |
469 Державний архів м. Києва: Путівник. - Т. 1. Фонди дорадянського періоду. - Київ, 2007. -
128 с. - С. 22-27. [Електронний ресурс]. - Режим доступу :
http://www.archives.gov.ua/Publicat/Guidebooks/Tom-1-Putivnuk.pdf
| «Самодопомога» | з капіталом близько 900 тисяч карбованців. Надавало кредити на розвиток підприємництва під заставу землі, нерухомого майна, цінних паперів. | |
| 5. | Київська спілка установ дрібного кредиту | створена у 1911 р. для об'єднання сільськогосподарських кредитних товариств на принципах кооперації. Спілка підпорядковувалась Київському губернському комітету в справах дрібного кредиту. Здійснювало видання кооперативних журналів, зокрема «Хроніки установ дрібного кредиту». |
| 6. | Київське обліково- позикове товариство взаємного кредиту | засноване на внески групи київських землевласників, купців, власників прибуткових будинків, фабрик, заводів. Керівні функції здійснювало правління у складі голови та двох членів товариства. Надавало членам товариства кредити для розвитку підприємництва. |
| 7. | Київське відділення Варшавського страхового товариства | засноване 1.05.1870 р. з основним капіталом 2 млн. крб. Діяло як представництво Варшавського страхового товариства (від вогню). Через мережу місцевих агентів проводило страхові операції у Київській, Подільській, Волинській, Чернігівській, Херсонській і Бессарабській губерніях, страхування рухомого і нерухомого майна від пожежі, блискавки і газового вибуху. До вирішення суперечок між товариством і застрахованими залучалися попечителі товариства, яких обирали серед почесних громадян краю. |
| 8. | Київське товариство взаємного страхування | створене 1882 р. Керівним органом було правління у складі двох представників міської думи. Контроль за діяльністю товариства виконувала наглядова рада. |
| майна від вогню | Розміри страхових внесків та виплат залежали від місцезнаходження об'єкта страхування. Товариство страхувало майно державних установ, приватних підприємств, домоволодіння. | |
| 9. | Управління державними ощадними касами | засноване у 1841 р. згідно Указу імператора Миколи І про створення державних ощадних кас. Підпорядковувалося Міністерству фінансів. Контролювало роботу державних ощадних кас, які здійснювали продаж цінних паперів, операції зі страхування прибутків і капіталів тощо. |
| 10. | bgcolor=white>Інспекція державних ощадних кас Київського страхового районубула підзвітна і підконтрольна Управлінню державними ощадними касами. У підпорядкуванні знаходилося 497 ощадних кас, проводила страхові операції на території Київського страхового району. Мала право визначати лікарів, які здійснювали медичний огляд застрахованих потерпілих, а також закріплювала їх за певною поштово- телеграфною ощадною касою. Приймала участь у нарадах представників акціонерних страхових товариств (1912). | |
| 11. | Державна ощадна каса при Київському губернському акцизному управлінні | входила до складу Київського товариства взаємного кредиту. Надавала кредити членам каси. |
| 12. | Державна ощадна каса при Київській конторі Держбанку | з 1899 р. здійснювала приймання і видавання коштів, проведення щорічно близько 300 тисяч фінансових операцій з цінними паперами. До штату ощадної каси входило 40 службовців, які обслуговували понад 80 тисяч клієнтів. |
| 13. | Київська державна ощадна каса | об'єднувала 11 ощадних відділень у Києві, а також 15 діючих при поштово- телеграфних касах в міській і приміській зонах та інших територіях. Приймала і видавала готівку, переводила кошти до інших кас, здійснювала фінансові операції з цінними паперами. |
| 14. | Позиково-ощадна каса при Київському університеті Св. Володимира | утворена у 1893 р., об'єднувала 28 викладачів університету. Мала керівний орган - наглядовий комітет, який очолював голова. Кожен член каси відраховував 1∕12 частину окладу на рахунок каси. Отримані фінансові внески каса зберігала у Київському міському товаристві взаємного кредиту. Надавала кредити членам каси. |
| 15. | Фінансова комісія із заснування Київського політехнічного інституту | діяла в 90-х рр. ХІХ ст. Завдяки її діяльності були зібрані благодійні внески на будівництво Київського політехнічного інституту імені Олександра ІІ від київських промислового та приватного комерційного банків, Київського відділення Волзько- Камського комерційного банку, товариств Степанівських цукрових і рафінадних заводів, Могилянського, Турбовського цукрових заводів, а також приватних підприємців. |
| 16. | Київська каса допомоги політичним в'язням та тим, хто перебуває у засланні | утворена 1878 р., мала відділення в кожному районі міста. Співпрацювала з місією Червоного Хреста у м. Києві. З метою надання матеріальної і фінансової допомоги особам, які перебували у тюрмах, на засланні, каторзі, а також членам їх родин, організовувала добровільний збір коштів, продуктів |
| харчування, одягу, ліків та ін. |
253
254
23 Вирст Ф. X. Об учреждении Ассигнационного и Заемного банков для споспешествования народному богатству с присоединением статутов французского банка / Ф. X.
70 Венгерська В. О. Формування кредитно-банківської системи на Правобережній Україні (кінець ХУІІІ - початок ХХ ст.) [Текст] / В. О. Венгерська ; відп. ред. В. Г. Сарбей ; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. - К. : [б. в.], 1997. - 43 с.; Венгерська В. О. Розвиток кредитно-
96 1-е видання складене під керівництвом М. М. Сперанського і видане у 1830 р. Воно включало 30.600 законодавчих актів Росії з часу Соборного укладення 1649 р. до 12 грудня 1825 р.,
123 Ткаченко А. О. Становлення банківської системи як фактор державотворення: історико- правовий аспект (1917-1920 рр.) / Ткаченко А. О. Держава і право: Збірник наукових праць.
318 Депозитні банки, що здійснювали в основному регулярні вексельно-позикові операції з торгово-промисловою клієнтурою, ототожнювалися з банками Москви, а ділові, більше схильні до біржових операцій з цінними паперами, - з петербурзькими банками. Перша категорія банків, так звана депозитна, переслідувала вузько банківські цілі: враховувала першокласні векселі, мала малі втрати, викликала цим до себе довіру і залучала депозитні гроші. Друга категорія - банки