3. Економічна теорія у США
До економістів «нової хвилі» належить Г. Ч. Кері (1793—1879). У політичній економії Кері поєднувалася обґрунтована критика тогочасних економічних теорій із його власними науковими поглядами.
Він не сприймав Мальтуса та Рікардо, системи яких він уважав песимістичними і такими, що розпалюють соціальну ворожнечу.Кері опублікував багато праць. Найвідомішими з них є «Нариси про норму заробітної плати» (1835) у трьох томах, тритомник «Принципи політичної економії» (1837—1840), «Минуле сучасне й майбутнє» (1843), «Гармонія інтересів» (1850), «Основи соціальної науки» (1858—1859), «Принципи соціальної науки» (1865) та ін. Однією з основних проблем у працях Кері є проблема вартості в досить своєрідному трактуванні. Кері пише про ідею вартості, що існує в людському розумі як оцінка опору, котрий потрібно подолати, щоб мати бажану річ. Він визнає також ідею корисності, але тільки як корисну властивість, міру «людської влади над природою». Вартість речей є мірою влади природи над людиною.
Визначення розмірів вартості Кері узалежнює від двох факторів: природи та праці людини. Але робить це він не з погляду врахування витрат, а з позицій праці, що її було збережено завдяки перемозі людини над природою. Найнаочніше цю думку виражає його теорія земельної ренти, яку він протиставляє рікардіанській. На думку Кері, родючіші землі потребують більших зусиль для обробітку. Тому, посилаючись на досвід землеробства в Америці, він, усупереч класичній теорії, стверджує, що з розвитком суспільства відбувається перехід в обробітку землі від гірших її ділянок до ліпших, а не навпаки.
Кері формулює теорію «гармонії інтересів». Він наголошує на тім, що капіталізм створює умови для всебічного розвитку суспільства: виробництво розширюється, продуктивність праці й доходи зростають. Багатство суспільства стає основою для зростання добробуту кожного його члена.
Виявом гармонії інтересів є справедливий розподіл, який ураховує внесок кожного у виробництво. З розвитком суспільства частка робітника в сукупному продукті зростає і абсолютно, і відносно, а капіталіста — лише абсолютно. Це пояснюється зміною внеску праці та капіталу в суспільний розвиток. Теорія «гармонії інтересів» Кері подібна до теорії Бастіа.Але його не можна беззастережно відносити до економістів-класиків, оскільки він використовував дещо інакший метод дослідження — історико-соціологічний, розширюючи в такий спосіб предмет дослідження, виводячи його далеко за межі суто економічної сфери.
Вивчення цього розділу підручника та рекомендованих літературних джерел дає підстави для висновку, що вже економісти-класики «нової хвилі» сформулювали основи (хоча б тільки у вигляді окремих постулатів), нової маржинальної теорії, що згодом еволюціонувала до неокласичної.
План семінарського заняття
1. Історичні передумови трансформації класичної економічної теорії на межі ХVІІІ—ХІХ ст.
2. Розвиток економічної теорії в Англії: Т. Мальтус, Н. Сеніор, Д. Мілль, Д. Мак-Куллох, Дж. С. Мілль.
3. Економічна теорія у Франції. Ж.-Б. Сей, Ф. Бастіа.
4. Особливості політичної економії в США. Г. Ч. Кері.
Теми рефератів
1. Започаткування основ сучасної економічної теорії в працях економістів-класиків першої половини ХІХ століття.
2. Відображення особливостей економічного розвитку різних країн у теоретичних концепціях економістів — класиків «нової хвилі».
3. Учення Ж.-Б. Сея про три фактори виробництва та його сучасний зміст.
4. Модель економічної рівноваги в працях Т. Мальтуса.
Література
1. Аникин А. В. Юность науки: Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса. — М., 1985.
2. Волков Ю. В. Очерк теории развития буржуазной политэкономии. — Л., 1988.
3. Мальтус Т. Р. Дослідження закону народонаселення. — К., 1998.
4. Милль Дж. С. Основы политической экономии. — М., 1990.
5. Шаститко А. Неоклассическая экономическая теория: критический анализ предпосылок // МЭ и МО. — 1995. — №10.
Навчальні завдання
1. Опишіть зміни, що з розвитком капіталізму відбувались в економіці, та назвіть пов’язані з ними проблеми, які потребували теоретичного розв’язання.
2. Сформулюйте причини, які спонукали економістів «нової хвилі» до аналізу всіх фаз суспільного відтворення, а не лише виробничої сфери, як це робили Сміт та Рікардо.
3. Покажіть на прикладі окремих авторів класичної школи, як еволюціонувало трактування категорії вартості та поясніть причини такої еволюції.
4. Проаналізуйте теорії представників «нової хвилі» та доведіть, що вони за всіма ознаками належать до класичних учень.
5. Назвіть ті нові визначення законів та категорій у теоріях представників «нової хвилі», які заперечують відповідні визначення А. Сміта. Поясніть причини такої розбіжності.
6. Проаналізуйте основоположні принципи класичної політичної економії та покажіть розбіжності між ними і працями авторів «нової хвилі».
7. Сформулюйте докази того, що представники «нової хвилі» в класичній політичній економії зробили перший крок до формування нових напрямів економічної науки — макро- та мікроекономіки.
Питання для перевірки знань
1. Чи існували об’єктивні причини для перегляду категорій класичної політекономії в межах класичних підходів?
2. Чим відрізняються визначення субстанції вартості А. Сміта та Ж.-Б. Сея?
3. Чому увага економістів пересувається від дослідження проблеми пропозиції до проблеми попиту?
4. Чи досліджували представники «нової хвилі» класичної школи причини криз надвиробництва?
5. Які ознаки свідчать про те, що представники нової хвилі класичної школи політекономії не заперечують класичних принципів дослідження?
6. У чому полягають розбіжності між теоріями англійської та французької шкіл класичної політекономії, які причини цих розбіжностей?
7.
Що саме намагався довести Сей, формулюючи закони ринків?Тести
1. Установіть відповідність:
| 1) Теорія факторів виробництва; | а) Т. Мальтус; |
| 2) Теорія «економічної гармонії»; | б) Ф. Бастіа, Г. Ч. Кері; |
| 3) Теорія народонаселення; | в) Ж.-Б. Сей; |
| 4) Представники «нової хвилі» класичної політекономії у Франції; | г) Т. Мальтус, Н. Сеніор, Дж. Мілль, Дж. Мак-Куллох; |
| 5) Представники «нової хвилі» класичної політекономії в Англії. | д) Ж.-Б. Сей, Ф. Бастіа. |
2. Основні теоретичні засади «теорії реалізації» Ж.-Б. Сея.
1. Попит породжує відповідну пропозицію.
2. Пропозиція породжує попит.
3. Обмін відбувається за допомогою грошей.
4. Продукти обмінюються на продукти.
5. Кризи надвиробництва неможливі.
3. За Мальтусом, «треті особи» в процесі відтворення це:
1. Продуктивна частина суспільства (промисловці, фермери).
2. Непродуктивна частина суспільства (лендлорди, духівництво, урядовці).
3. Дрібні виробники.
4. Знайдіть правильне продовження визначення:
| 1 | Сміт обмежував предмет дослідження політекономії… | а | сферою матеріального виробництва |
| б | сферою розподілу | ||
| в | нематеріальною сферою | ||
| 2 | Одною з характерних рис учення Ж.-Б. Сея є те, що він визнавав вартість продуктом… | а | живої праці |
| б | праці, капіталу та землі (сил природи) | ||
| в | підприємницьких здібностей капіталіста | ||
| 3 | Н. Сеніор доводив, що величина вартості визначається… | а | витратами живої праці |
| б | відносинами між капіталістом та робітником | ||
| в | розмірами «здержливості», тобто витратами виробництва | ||
| 4 | Теорію послуг було сформульовано в працях… | а | Д. Мілля та Д. Мак-Куллоха |
| б | Дж. С. Мілля та Т. Мальтуса | ||
| в | Ж.-Б. Сея та Ф. Бастіа | ||
| 5 | Т. Мальтус дотримувався думки, що економічна рівновага в суспільстві порушується… | а | через те, що капіталісти мають схильність до заощадження |
| б | бо платоспроможний попит у суспільстві обмежений | ||
| в | оскільки клас землевласників лише споживає, але не бере участі у виробництві |