2. Економічні дискусії 20—30-х рр.
У перші роки радянської влади, як щойно було сказано, формування економічної думки відбувалось у процесі дискусій, що спочатку здійснювались на демократичних засадах, але завершились установленням ідеологічного диктату так званої пролетарської політичної економії.
Між тим методологічні дискусії 20—30-х рр. позитивно позначились на розвитку економічної теорії і передовсім сприяли визнанню необхідності існування політичної економії навіть у соціалістичному суспільстві, визначили її структуру.
В економічній літературі досліджувались та обговорювались в ході дискусій такі основні проблеми:
¾ аграрні, зокрема теорія кооперації;
¾ госпрозрахунок промислових підприємств, організація ринку;
¾ відтворення, нагромадження, народногосподарське планування;
¾ кредит і грошовий обіг;
¾ методологічні і загальнотеоретичні проблеми економічної науки.
Проаналізувавши ці проблеми, можна зрозуміти, як формувались засади політекономії соціалізму. Особливу увагу треба звернути на дискусії з методологічних і загальнотеоретичних питань економічної науки, предмета і методу політичної економії, діалектики продуктивних сил і виробничих відносин, характеру економічних законів, у тому числі закону вартості, тощо. У другій половині 30-х рр. активність досліджень теоретичних, а особливо методологічних проблем, почала спадати, і невдовзі вони стали можливими тільки в дозволених владою напрямах і тільки з дозволеними нею ж висновками.
Проте це зовсім не означає, що радянські вчені-економісти остаточно припинили свою діяльність, навпаки, багато хто з них зробив помітний внесок у скарбницю світової економічної думки, хоч залишався невизнаним у власній країні. Слід, зокрема, назвати таких теоретиків, як М. Кондратьєв, О. Чаянов, О. Челінцев, Є. Слуцький, В. Леонтьєв, М. Вавилов, В. Вернадський, Л. Канторович, С. Струмилін та ін. На жаль, доля багатьох із них склалася аж надто трагічно.