Історичні передумови трансформації класичної політичної економії у ХІХ ст.
Перша половина ХІХ ст. характеризувалася значними соціально- економічними змінами. У цей період в більшості країн Західної Європи завершився процес первинного нагромадження капіталу, відбулася промислова революція.
В результаті бурхливого розвитку ринкових відносин, машинного виробництва, демографічних зрушень, посилення майнового розшарування суттєво змінилася економічна ситуація. Разом із швидким соціально- економічним розвитком почались і:• ускладнення господарського механізму;
• загострення соціальних суперечностей;
• періодичні кризові потрясіння економік розвинених країн;
• міжнародні чвари з приводу зовнішніх джерел збуту товарів.
Традиційна класична політична економія не завжди була здатна пояснити ці зміни і надати рекомендації для подолання проблем, які виникали у суспільстві. Нова соціальна-економічна ситуація вимагала трансформації класичної політичної економії, адаптації її теорій до нових реалій. Нове покоління вчених економістів - прихильників класичної політичної економії (Д. Рікардо, Ж. Б. Сей, Т. Мальтус, Н. Сеніор, Дж. С. Міль, Г. Ч. Кері та інші) зробило багато для збереження класичної традиції. Було критично переглянуто теоретичні положення, які втратили актуальність, розроблено нові погляди, ідеї, які зберегли і збагатили класичну політичну економію.
1.2.