Історичні передумови виникнення ревізіонізму

Соціал-демократичний напрям економічної думки зародився в другій половині ХІХ ст., пройшов складну еволюцію, пов'язану з чисельними теоретико-ідеологічними та організаційними розколами.

У 90-х роках ХІХ ст. марксистська економічна теорія вступила в період глибокої кризи як теоретичного, так і методологічного плану. Виявилося ряд розбіжностей між висновками даної теорії і реальними еволюційними процесами, що відбувалися у розвинутих капіталістичних країнах. Це призвело до перегляду (ревізії) марксистського вчення та ідейно-теоретичного розмежування соціал-демократії.

Найважливіші передумови виникнення ревізіонізму:

1. Подальша еволюція капіталізму, зумовлена науково- технічними зрушеннями та промисловим піднесенням розвинутих країн світу у 80 - 90 рр. ХІХ століття.

Реальні зміни в економіці провідних країн не підтверджували історичну тенденцію капіталістичного нагромадження, згідно з якою повинно відбутися зубожіння найманих робітників, зростання безробіття та злиденності широких мас населення.

2. Поліпшення становища робітничого класу, створення умов для поліпшення якості життя та збільшення чисельності середнього класу.

Дійсність заперечувала виявлену К. Марксом тенденцію до спрощення соціальної структури суспільства та формування двох класів (капіталістів і пролетаріату). Процеси концентрації і централізації капіталу не спростили соціально-економічний розвиток, а навпаки, посилили зростання диференціації господарського життя, ускладнення системи господарських суб'єктів, збереження самостійного значення середніх верств населення і сприяли збільшенню внутрішньої диференціації робітничого класу.

3. Розвиток інститутів політичної демократії, парламентаризму, посилення впливу робітничого та профспілкового руху, зростання його результативності.

Еволюційні зміни капіталізму сприяли поступовому реформуванню соціально-економічних відносин і встановлення “соціального партнерства”. Соціал-демократичні партії досягли парламентських успіхів, інтенсивно розвивався профспілковий рух, розроблялися та реалізовувалися на практиці соціальні програми. Все це вимагало розробки нових концепцій, які були б позбавлені радикалізму марксистського учення і спрямовані на перебудову існуючого капіталістичного устрою шляхом поступового його реформування.

Ці передумови привели до перегляду (ревізії) сутності марксистської доктрини і спричинили виникнення нових напрямків подальшої еволюції соціал-демократичних ідей:

- ліберально-реформістського, представники якого заперечували революційний шлях побудови соціалістичного суспільства, протиставивши йому концепцію економічних реформ та демократії;

- революційно-радикального, представники якого обстоювали тези

про насильницьке знищення капіталізму, негайне здійснення революції та прискорений перехід до комунізму.

3.2.