<<
>>

Ф. Ліст - засновник історичного методу дослідження в політичній економії

Першими німецькими економістами, які відреагували на положення класичної доктрини були Адам Мюллер (1779 - 1829) і Фрідріх Ліст (1789 - 1846). Романтизм А. Мюллера і націоналізм Ф.

Ліста послужили моделями, які вплинули на характер формування історичної школи і критику класичної доктрини політичної економії. Представники історичної школи намагалися обґрунтувати недієвість абстрактних категорій за допомогою безлічі емпіричних даних.

Засновником історичної школи вважається німецький економіст Фрідріх Ліст. Основна праця вченого „Національна система політичної економії" (1841) - свого роду реакція на ортодоксальну теорію А. Сміта - Д. Рікардо. Провідна ідея твору - заклик до економічного об'єднання країни. Ф. Ліст вважав:

1) ділова економічна система має опиратися на достовірні історичні факти;

2) політична економія покликана роз'яснювати істинно національні інтереси;

3) абстрактні, доктринальні міркування не мають сенсу;

4) свобода торгівлі при відсутності заборонних мит підриває ще незміцнілу промисловість Німеччини;

5) організація і система зовнішньоекономічних зв'язків є засобом підтримки і захисту молодої німецької промисловості.

Основні положення, висунуті Ф. Лістом у „Національній системі політичної економії”, можна звести до трьох взаємопов'язаних положень:

1) теорія продуктивних сил;

2) концепція стадійного економічного розвитку;

3) положення про активну економічну роль держави.

Збільшення продуктивних сил,,починається з окремої фабрики і потім поширюється до національної асоціації” [121, с. 124]. Нація, що об'єднує людей - це єдине ціле і розвивається вона, враховуючи традиції, досвід, знання. Наскільки вона зуміє засвоїти досягнення і спадковість попередніх поколінь та зробити їх власним надбанням, наскільки природні джерела, простір і географічне положення її території, чисельність населення і політична могутність дають їй змогу гармонійно розвивати всі галузі праці і поширювати свій моральний, розумовий, промисловий, торговельний і політичний вплив на інші нації і загалом на весь світ. Ф.

Ліст твердив, що справжнє багатство і добробут нації зумовлюється ступенем розвитку продуктивних сил і залежить від політичної могутності держави. Він вводить термін "економічне виховання нації”, що є важливішим за безпосереднє виробництво матеріальних цінностей. Хоча він вважає, що треба підтримувати мануфактуру, поки вона не зміцніє і не перестане боятися іноземної конкуренції, а на сільське господарство, на думку Ліста, протекціонізм поширювати не слід: німецькі землероби мають потребу не у заступництві, а у ринках.

Ф. Ліст виділяє такі стадії економічного розвитку:

1) етап дикості;

2) пастушачий побут;

3) землеробський;

4) землеробсько-мануфактурний етапи;

5) землеробсько-мануфактурний і комерційний етапи.

Відзначаючи заслуги Ф. Ліста, слід насамперед відмітити його історичний метод. Він обгрунтував і конкретизував ряд нових, принципово важливих положень. Загальні принципи класичної школи Ф. Ліст перевів на мову національної політичної економії. Він показав вплив політичної єдності і державного управління на економічний розвиток, на прогрес національного виробництва і примноження національного багатства. Зовнішньоторговельна політика має відповідати загальній економічній політиці. Державна влада погоджує і спрямовує зусилля окремих ланок національного господарства в ім'я довгострокових, корінних інтересів нації [121, с. 125].

3.

<< | >>
Источник: Історія економічних вчень: Навчальний посібник / За ред. В. В. Кириленка. - Тернопіль: „Економічна думка”,2007. - 233 с.. 2007

Еще по теме Ф. Ліст - засновник історичного методу дослідження в політичній економії:

- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -