Методи системного аналізу

Основними науковими інструментами системного аналізу є наступні ме­тоди - рис. 4.2.

Рис.

Особливістю системного аналізу є сполучення якісних і формальних ме­тодів. Таке сполучення складає основу будь-якої використаної методики.

Загальна схема якісного системного дослідження включає наступні етапи:

1) установлення загальносистемних й індивідуальних властивостей сис­теми;

2) визначення типу системи й особливостей її поводження;

3) виявлення головного системоутворюючого фактора - функції (функ­цій) системи;

4) виділення вхідних елементів (ресурсів) системи;

5) вивчення структури системи як єдності компонентів і зв'язків, що міс­тить у собі наступні етапи:

- декомпозицію системи - виділення усіх її рівнів, аж до елементарного;

- вивчення структури підсистем й особливостей елементів системи;

- дослідження функцій, виконуваних у системі;

- розгляд процесора - великого системного блоку, що складається з під­систем (у їхніх взаємозв'язках і взаємозалежностях).

6) вичленовування, якісний і кількісний аналіз виходів системи (кінцево­го продукту);

7) дослідження мети системи і її впливів на процеси, що відбуваються у системі;

8) вивчення входів, виходів, підсистем у функціональному аспекті;

9) системний синтез: дослідження організації системи за умови плєднан- ня структурного й функціонального аспектів з оцінкою рівня організованості і його впливів на систему;

10) визначення специфічних системних критеріїв ефективності й оптима- льності, виходячи із загальносистемних понять ефективності й оптимальності і їхнього рівня, а також ефективності й оптимальності підсистем у їхньому спів­відношенні одна з одною і системою в цілому.

4.3