4.4. АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ
Ефективність природоохоронної діяльності зменшується через недостатню узгодженість госпрозрахункових показників із загальною системою управління виробництвом. Наприклад, для меліораторів довший час головним критерієм був обсяг виконаних робіт, що орієнтувало водогосподарське будівництво на капіталомістку діяльність — освоєння нових земель, угідь низької якості, використання дорогих матеріалів. При цьому інтереси колгоспів чи радгоспів, а також сама мета меліоративного будівництва — максимальне збільшення родючості землі, часто ігнорувались взагалі. Орієнтація на «вал» призвела до різкого подорожчання меліорації на шкоду простим, але ефективним заходам. Такі види робіт, як планування, корчування пнів, прибирання каміння тощо дають змогу підвищити урожайність в 1,5—2 рази і вимагають витрат в 15—20 разів менших, ніж введення нового гектара зрошуваних чи осушуваних земель [24, с. 54]. Виходило, що чим гірше для суспільства, тим краще для підприємства. Тому зараз робота підприємств Мінводгоспу оцінюється не за обсягом вико
81
наних робіт, а за виконанням договорів на проведення конкретних меліоративних заходів.
На різних рівнях господарювання (в масштабі суспільства, галузі, підприємства) виникає необхідність вироблення різних показників ефективності виробництва і охорони природного середовища. Специфіка природоохоронної діяльності полягає в тому, що її ефективність може бути розрахована лише на рівні народного господарства.
Це означає, що і відповідний показник повинен бути ефективним не лише з точки зору підприємства або галузі, а насамперед з точки зору народного господарства.Недоврахування цієї вимоги спричиняє загострення екологічної ситуації. Екологічні ж інтереси підприємств через їх відносне відособлення можуть бути певною мірою відмежовані від інтересів суспільства. Тому відносини між суспільством і кожним трудовим колективом з приводу охорони природи повинні будуватися за принципом: те, що вигідно суспільству, повинно бути вигідно підприємству. Тоді підприємство буде поставлено в економічні умови, які змушуватимуть ефективно використовувати природні, матеріальні і трудові.ресурси з метою найкращого задоволення суспільних потреб. Орієнтація сучасного підприємства на природоохоронну діяльність зовсім не означає, що з часом будуть забуті економічні показники, але суттєва різниця полягає в тому, що вони не будуть самоціллю.
Для усунення «вузьких» місць господарського механізму (в тому числі вирішення екологічної проблеми) впроваджувалась ціла система додаткових заходів, нові показники, методи і принципи стимулювання та оцінки ефективності раціонального природокористування. Так, починаючи з 1974 p. в колишньому СРСР діяла система державної статистичної звітності в охороні природи і раціональному використанні природних ресурсів, яка включає близько 15 тис. показників, систематизованих за видами природних ресурсів (корисні копалини, земля, ліс, вода, повітря) і стосовно створеного людиною штучного середовища (міські поселення тощо) [24, с. 55]. Однак велика кількість показників значно ускладнює управління, порушує господарськооперативну самостійність трудових колективів сільськогосподарських підприємств. Господарський механізм позбавляється мобільності, можливості швидко реагувати на зміни у виробництві.
Завдання полягає в тому, щоб створити гнучкий, мобільний господарський механізм, здатний максимально використати всі ресурси, в тому числі й природні. Активна
82
природоохоронна діяльність вимагає екологізації показників основного виробництва, а не винайдення нових.
Це допоможе рахуватися з екологічними витратами і підпорядкувати діяльність трудових колективів принципам дбайливого ставлення до природи, основне виробництво і природоохоронну діяльність зв'язати в один господарський механізм. Природоохоронну діяльність у сільському господарстві дуже важко повністю відокремити від функціональних процесів у самій галузі, тому методологічно правильним є визначення економікоекологічної ефективності функціонування сільського господарства, окремих його галузей, капітальних вкладень у різні напрями їх інтенсифікації, науковотехнічного прогресу в кілька етапів:1) встановлення і кількісна оцінка екологічних наслідків, втрати природних ресурсів, можлива шкода навколишньому середовищу, зумовлена тим чи іяшим видом господарської діяльності, напрямом використання природних ресурсів, видом техніки чи технології;
2) визначення сукупних витрат на функціонування галузі, реалізацію програми чи заходу, включаючи капіталовкладення екологічного призначення і витрати на експлуатацію природоохоронних споруд;
3) виходячи з діючих цін і прийнятих економічних оцінок, розрахунок сумарного ефекту у грошовому виразі і порівняння його з сукупними витратами суспільства із врахуванням економічної (грошової) оцінки безпосередніх втрат природних ресурсів і шкоди, що завдається навколишньому середовищу. При цьому економічна оцінка втрат і шкоди може розглядатися або як потенціальний резерв збільшення сумарного ефекту, або як складова сукупності витрат при порівнянні різних варіантів заходів за показниками приведених витрат і абсолютної ефективності [5» с. 80—89].
До природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, спрямовані на зниження і ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище, збереження, поліпшення і раціональне використання природноресурсного потенціалу країни, серед них — будівництво та експлуатація очисних та знезаражувальних споруд і устаткування, розвиток маловідходних і безвідходних технологічних процесів і виробництв, розміщення підприємств і систем транспортних потоків з урахуванням екологічних вимог, рекультивація земель, заходи щодо боротьби з ерозією грунту, охорони та відтво
83
рення флори і фауни, охорони надр і раціонального використання мінеральних ресурсів та інші.
Природоохоронні заходи повинні забезпечувати: а)дотримання нормативних вимог до якості навколишнього середовища, що відповідає інтересам охорони здоров'я людей і охорони навколишнього природного середовища з урахуванням перспективних змін, зумовлених розвитком виробництва і демографічними зрушеннями; б)одержання максимального народногосподарського економічного ефекту від поліпшення стану навколишнього середовища, збереження і більш раціонального використання природних ресурсів.
Ефективність природоохоронних заходів на різних рівнях оцінюється з допомогою показників або результатів — екологічних, соціальних та економічних.
Екологічний результат полягає в обмеженні негативного впливу на навколишнє середовище і поліпшенні його стану і проявляється в зменшенні об'ємів забруднень, що надходять у середовище, та рівня його забруднення (концентрації шкідливих речовин у землі, водоймах, атмосфері, рівнів шуму, радіації тощо), збільшенні кількості і поліпшенні якості придатних до використання земельних, лісових і водних ресурсів, у поліпшенні атмосферного повітря.
Соціальний результат полягає в підвищенні рівня життя населення, підвищенні ефективності соціального виробництва і збільшенні національного багатства країни.
Соціальні результати виражаються в поліпшенні фізичного розвитку населення і в зниженні захворюваності, продовженні тривалості життя і періоду активної діяльності, поліпшенні умов праці та відпочинку, підтриманні екологічної рівноваги (включаючи збереження генетичного фонду), збереженні естетичної цінності природних ландшафтів, пам'ятників природи, заповідних зон та інших територій під охороною, створенні сприятливих умов для розвитку і росту творчого потенціалу особи і культури, для вдосконалення свідомості людини.У сучасних умовах можлива лише неповна, часткова оцінка соціальних результатів у грошовій формі. Наприклад, можна визначити приріст валового суспільного продукту і національного доходу внаслідок збільшення періоду активної діяльності населення, але не можна в грошовій формі визначити соціальні результати підтримання екологічної рівноваги, зростання свідомості людини та інші. Соціальний результат, який можна виразити в грошовій формі, називається соціальноекономічним.
84
Економічний результат полягає в економії або попередженні втрат природних ресурсів, живої та уречевленої праці у виробничій і невиробничій сферах народного господарства і в сфері особистого споживання і виражається в грошовій формі.
Економічне обгрунтування природоохоронних заходів вимагає народногосподарського підходу, який передбачає:
а) повне охоплення всіх соціальних, екологічних і економічних результатів різних варіантів природоохоронних заходів у різних сферах народного господарства як найближчим часом, так і в більш віддаленій перспективі;
б) більш повне охоплення всіх витрат, пов'язаних із здійсненням різних варіантів природоохоронних заходів;
в) врахування фактора часу при оцінці витрат і результатів природоохоронних заходів;
г)міжгалузевий підхід з урахуванням необхідності економії всіх витрат і забезпечення ефективнішого використання природних ресурсів у масштабі всієї території, що розглядається (району, області, країни).
Економічне обгрунтування природоохоронних заходів провадиться шляхом порівняння економічних результатів цих заходів з витратами, необхідними для їх здійснення з допомогою системи показників загальної і порівняльної ефективності природоохоронних витрат і чистого економічного ефекту природоохоронних заходів.
Загальна ефективність природоохоронних заходів проявляється:
у сфері матеріального виробництва — приростом обсягу прибутку або зменшення собівартості продукції;
у невиробничій сфері — економією витрат на виконання робіт і надання послуг;
у сфері особистого споживання — скорочення витрат – особистих коштів населення, спричинених забрудненням. навколишнього середовища.
Загальна (абсолютна) ефективність природоохоронних витрат визначається як відношення повного річного економічного ефекту від природоохоронних заходів до витрат на їх здійснення. Цей показник використовується при обгрунтуванні першочерговості напрямів капітальних вкладень природоохоронного призначення в територіальному або галузевому масштабі
85
де Ер — повний річний економічний ефект; С — річні експлуатаційні витрати середовища захисного призначення, що викликали цей ефект; К. — капітальні вкладення в будівництво об'єктів середовищезахисного призначення;
Ец — нормативний коефіцієнт економічної ефективності
капітальних вкладень середовищезахисного призначення використання, враховував збитки, яких завдає підприємство, не здійснюючи природоохоронної діяльності. Тому було б правильніше розрахувати комплексний показник рентабельності (Рк) за формулою
де 36 — збитки, що завдаються виробничою діяльністю підприємства; а — додатковий доход від вищої якості природного середовища; р — збитки колективу від зниження якості середовища; ОПР — оцінка природних факторів (земельних, водних та інших ресурсів, якими наділене підприємство для виробництва).
З формули видно, що чим менші природні ресурси має підприємство і чим менша шкода завдається природі, тим вищою буде за інших рівних умов рентабельність.
88
Якщо на початку діяльності підприємство завдавалошкоду природі, рівну Зі, то через t років, після реконструкції, вдосконалення технології чи екологічної техніки збитки:
знизились до За. Це рівнозначно економії частини продукту (ДЗ):
(4.18)
Оскільки 31>32, функція f(t) буде змінюватись 1 ?f?0.
У початковий момент освоєння при f(t} =1, ?3=0; в кінцевий момент освоєння при f{t) =0, ?3=31.
Отже, загальну економічну ефективність капіталовкладень на природоохоронні заходи (Е) можна визначити за формулою
де Кв — капітальні вкладення на ліквідацію збитків.
Крім цих основних можна виділити ще кілька додаткових показників, що характеризують раціональність використання тих чи інших природних ресурсів і відображають. лише проміжні, а не кінцеві результати природоохоронної діяльності, тому не можуть бути застосовані як госпрозрахункові. Мова йде про показники раціонального землекористування — землевіддачу (ЗB) і землемісткість (Зм):
де Рв — результат виробництва; S — площа ділянки, щовикористовується.
Доповнювальною характеристикою до цих двох показників є структура використовуваної площі, яка виражається процентним співвідношенням окремих видів угідь. Важливим показником господарської діяльності сільськогосподарських підприємств сьогодні повинна стати урожайність. одержана з використанням ґрунтозахисних систем землеробства, прогресивних систем зрошення, біологічних засобів захисту рослин.
89
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1.В чому полягають особливості оцінки впливу людини на природу?
.2. В чому дуть економічної оцінки впливу людини на природу?
3. В чому дуть оцінки екологічних витрат?
4. Що є основними реципієнтами забруднення навколишнього середовища?
5. Як обчіплюється економічна оцінка екологічних втрат?
6. Що включають природоохоронні витрати?.
7. Що включають економічні збитки від екологічних порушень?
8. Які вибіляються модифікації економічних оцінок?
9.Як враховується в економічній оцінці додатковий економічний ефект при проведенні багатоцільових природоохоронних заходів?
10. В чому особливості економічної (грошової) оцінки збитків, завданих навколишньому середовищу?
11. В чому проявляються втрати сільського господарства внаслідок забруднення навколишнього середовища?
12. Що відображають екологоекономічні збитки?
13. Як обблюється рівень розвитку охорони навколишнього середовища?
14. Які фактори впливають на обсяг екологоекономічних збитків?
15. В чому полягає складність встановлення конкретного розміру збитків?
16. Що покладено в основу методики визначення екологоекономічних збитків?
17. Чим визначається доцільність встановлення високої плати за забруднення природного ресурсу?
18. Як розрізняють нормативні і понаднормативні збитки?
19. Які є Основні функції плати за забруднення навколишнього середовища?
20. Що таке стимулювання?
21. В чому полягають недоліки штрафних санкцій?
22. Яке значення може мати включення витрат на екологізацію продукції в її ціну?
23. На ocHQgj чого встановлюється ступінь екологічності продукції?
24. В чому дуть «компенсаційних» платежів?
25. В чому дуть теорії «платності»?
26. Чим обумовлюється необхідність у визначенні економічної ефективності природоохоронних заходів?
27. В чому полягає специфіка природоохоронної діяльності?
28. Основні етапи визначення економікоекологічної ефективності функціонував;, сільського господарства?
29. Що відноситься до природоохоронних заходів?
ЗО. Досягнення яких основних цілей забезпечують природоохоронні заходи?
90
31. В чому полягає екологічний результат проведення природоохоронних заходів?
32. В чому полягає соціальний результат проведення природоохоронних заходів?
33. В чому полягає економічний результат проведення природоохоронних заходів?
34. Що передбачає народногосподарський підхід до економічного обгрунтування природоохоронних заходів?
35. Де проявляється загальна (абсолютна) ефективність природоохоронних заходів?
36. З яких величин складається чистий економічний ефект природоохоронних. заходів?
37. Як визначається чистий економічний ефект природоохоронних заходів?
38. Як визначається економічний результат середовищезахисних заходів?
39. Як визначається порівняльна економічна ефективність природоохоронних витрат?
40. Як врахувати ефект від природоохоронної діяльності в показнику рівня рентабельності підприємства?
41. Як можна визначити загальну економічну ефективність капіталовкладень на природоохоронні заходи?