3.6. Розрахунки платіжними дорученнями

Платіжне доручення розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника банку, котрий його обслу­говує, про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок одержувача.

Доручення приймаються до виконання банками протягом де­сяти календарних днів з дня виписки. День оформлення платіж­ного доручення не враховується.

Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за плате­жами товарного і нетоварного характеру.

Розрахунки дорученнями можуть здійснюватись:

- за фактично відвантажену (продану) продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо);

- у порядку попередньої оплати (якщо це обумовлено дого­вором);

- для завершення розрахунків за актами звірки взаємної за­боргованості підприємств;

- для перерахування підприємствами сум, які належать фізич­ним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їхні рахунки в банках;

- для сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів;

- в інших випадках за згодою сторін.

Оформляючи платіжне доручення, платник надає повну ін­формацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюєть­ся перерахування коштів одержувачу. Ця інформація наводиться в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту лише за зовнішніми ознаками. "Розрахунки платіжними дорученнями здійснюються за схе­мою рис. 3.2.

Розрахунки платіжними дорученнями — одна з найпоширеніших форм безготівкових розрахунків у господарському обороті України. Позитивною стороною такої форми розрахунків є її універсальний характер і відносно простий та швидкий документооборот.