<<
>>

Депозитний та грошовий мультиплікатор

Депозити комерційних банків служать резервами грошової си­стеми.

Сума коштів, що внесені як депозити на банківські рахунки і не видані як кредити, тобто досяжні для забезпечення вимог вкладників у будь-який момент, становить фактичні або загальні резерви комерційного банку (TR).

Система, за якої вартість банківських резервів менша, ніж за­гальна сума банківських депозитів, має назву часткового банків­ського резервування.

Тобто система часткового банківського резервування — це система, за якої банки тримають у резервах тільки частину зага­льної суми внесків. Це означає, що всі комерційні банки повинні мати обов’язкові резерви R пропорційно до суми відкритих депо­зитів D.

Норма обов’язкового резервування (резервні вимоги) — встановлюється законом і визначається як відношення суми обов’язкових резервів до суми залучених депозитів:

де r — норма обов’язкового резерву;

R — обов’язкові резерви;

D — сума депозитів.

Обов’язкові резерви скорочуються пропорційно скороченню депозитів. Величина, на яку фактичні резерви банку перевищу­ють його обов’язкові резерви, називається надлишковими резер­вами (Е).

де Е — надлишкові резерви;

TR — загальні резерви;

R — обов’язкові резерви.

За системи часткового резервування комерційні банки в умо­вах дворівневої банківської системи, яка існує в Україні, ство­рюють гроші, коли надають позики в обсязі своїх кредитних ре­сурсів.

Спроможність окремого комерційного банку створювати гро­ші визначається розміром його надлишкових резервів. Система комерційних банків у цілому може надати позики в обсязі, який у декілька разів перевищує її початкові надлишкові резерви.

Можливість створення грошей всією банківською системою визначається депозитним мультиплікатором, обернено пропор­ційним нормі мінімальних банківських резервів:

де m — депозитний мультиплікатор;

r — норма мінімальних банківських резервів.

Депозитний мультиплікатор визначає максимальну кіль­кість нових депозитних грошей, що створюється однією грошо­вою одиницею надлишкових резервів при заданому рівні норми обов’язкового резервування.

Тобто депозитний мультиплікатор показує, у скільки разів ко­мерційні банки збільшують розмір грошової маси в обігу.

Загальна модель пропозиції грошей враховує роль централь­ного банку, поведінку комерційних банків і можливий відтік час­тини грошових коштів з депозитів банківської системи в готівку. Вона містить ряд нових змінних.

Грошова база — складається з банківських резервів та з го­тівкових грошей, які є в обігу поза банками.

Грошова пропозиція Ms пов’язана з грошовою базою (Б) та­ким співвідношенням:

де— приріст пропозиції грошей;

m — депозитний мультиплікатор;

АБ — приріст грошової бази.

Тому в економіці розрізняють таке поняття, як грошовий му­льтиплікатор.

Грошовий мультиплікатор — це ускладнений варіант депо­зитного мультиплікатора, у якому враховується поведінка як ба­нків, так і населення:

де m* — грошовий мультиплікатор;

d — відношення готівкових грошей до депозитів у населення;

r — норма обов’язкових банківських резервів (відношення ре­зервів до депозитів).

Грошовий мультиплікатор m* визначається як відношення грошової маси Ms до грошової бази Б (гроші на балансі центра­льного банку).

Грошовий мультиплікатор m* показує, у скільки разів змі­ниться обсяг маси Ms в разі зміни грошової бази Б.

Таким чином, грошову масу можна представити як добуток грошової бази і мультиплікатора:

Грошовий мультиплікатор використовується державними ін­ститутами грошової системи для макроекономічного прогнозу­вання пропозиції грошей і регулювання грошової маси.

Важливу роль у цьому процесі відіграє центральний банк, який контролює грошову базу.

Співвідношення грошової маси і маси товарів та послуг є ос­новним питанням стабільної грошової системи і визначає купіве­льну спроможність грошей.

Купівельна спроможність визначає кількість товарів і послуг, які можна купити на грошову одиницю.

Очевидно, що з підвищенням рівня цін купівельна спромож­ність грошей знижується, і навпаки.

Грошовий агрегат Мі залежить як від маси грошей високої ефективності Mh, так і від співвідношення резервів (r) і депозитів комерційних банків та співвідношення готівкових коштів та де­позитів населення d:

У табл. 14.2. наведені дані щодо грошового мультиплікатора та норми обов’язкових резервів.

Таблиця 14.2

ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Грошовий муль­типлікатор 1,92 1,98 2,11 2,37 2,34 2,34 2,69
Норматив обов’язкового

резервування коштів у НБУ, %

15 6—14 0—12 0—12 6—7 6—8 0,5—5

<< | >>
Источник: Круш П.В., Тульчинська С.О.. Макроекономіка. Видання 2-е перероблене та доповнене. Навчальний по­сібник. - К.: Центр учбової літератури,2008. - 328 с.. 2008

Еще по теме Депозитний та грошовий мультиплікатор: