Метод. Розрахунок ВВП (ВНП) за доходами

За доходами ВВП (ВНП) визначається як сума усіх доходів господарських одиниць і економічної діяльності, а також аморти­заційних відрахувань.

Заробітна плата (W) — це оплата найманих робітників і слу­жбовців.

Рента (R) — це рентні доходи, отримані домогосподарствами в результаті здачі в оренду землі, житлових приміщень тощо.

Відсоток (%) — це доходи від грошового капіталу, покладе­ного до банку, за кредит і т. п.

Прибуток корпорацій (Р) — який отримують власники одно­осібних господарств, кооперативів, корпорацій, цей компонент містить у собі три складові:

— податок на прибуток корпорацій;

— дивіденди акціонерам;

— нерозподілений прибуток корпорацій.

Сума усіх перерахованих доходів являє собою Національний Доход (НД).

Національний доход — сукупний доход в економіці, який отримують власники факторів виробництва (праці, капіта­лу, землі).

Національний доход можна розглядати як показник того, скі­льки коштує суспільству отримання його національного обсягу виробництва. Величина НД залежить від кількості працездатного населення, продуктивності та інтенсивності праці. Факторами йо­го зростання, крім засобів виробництва, також є форми й методи організації виробництва, наука, інформація, НТП. Створений у суспільстві НД розподіляється між окремими верствами, соціа­льними групами та індивідами. Розрізняють виробничий та спо­живчий НД.

Виробничий НД — заново створена нацією вартість усіх то­варів та послуг.

Споживчий НД — вироблений НД за вирахуванням величи­ни втрат від стихійного лиха, технічних аварій, зовнішньоторго­вельного сальдо тощо.

Від розмірів НД залежать масштаби й темпи виробництва, а отже, можливості розвитку суспільства в перспективі, оскільки він використовується не лише для споживання, а й для нагрома­дження.

Додавши до НД непрямі податки (Tn), отримуємо чистий на­ціональний продукт (ЧНП).

Непрямі податки встановлюються в цінах товарів та послуг, їх розмір для окремого платника не залежить прямо від його дохо­дів (мито, акцизи, податок на додану вартість).

ВНП отримуємо, коли до ЧНП додамо амортизаційні відраху­вання (А).

Кінцева формула обчислювання ВНП за методом доходів має наступний вигляд:

Але у зв’язку з тим, що у економіці досить важко розрахову­вати окремі елементи первинних доходів (заробітну плату, при­буток та інші), формулу розрахунку ВНП за доходами також мо­жна записати у наступному вигляді:

де W — заробітна плата найманих працівників, включаючи від­рахування до страхових фондів.

Валовий прибуток — розподіляється на три частини: податок на корпоративний прибуток, дивіденди та нерозподілений прибу­ток, як власне джерело інвестування виробництва, включаючи й амортизацію.

Змішаний доход — доход некорпоративного (індивідуально­го) бізнесу, його отримують домогосподарства, індивідуальні підприємці від функціонування некорпоративних підприємств. До цих підприємств належать невеликі фермерські та особисті підсобні господарства, майстерні, ресторани, магазини, перукар­ні, що є власністю окремих сімей або осіб, у яких вони самі й працюють, а також інші види вільної професійної діяльності. Змішаний доход створюється факторами виробництва безпосере­дньо в процесі виробництва.

Неприбуткові податки — це обов’язкові платежі, що вклю­чають податки на продукти та інші податки на виробництво і ім­порт.

Субсидії — субсидії на продукти та інші субсидії, пов’язані з виробництвом і імпортом, які держава надає підприємствам.

3 Метод. Розрахунок ВВП (ВНП) за доданою вартістю

Щоб уникнути подвійного рахунку при вимірюванні ВВП, необ­хідно підсумовувати додані вартості на кожній стадії виробництва.

ВВП за цим методом обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мі­нусом субсидій.

де ВВ — валовий випуск окремих галузей;

МВ — матеріальні витрати окремих галузей;

П — податки на продукти, на споживання;

С — субсидії.

Додана вартість — це вартість, яка створена в процесі виро­бництва на даному підприємстві й визначає його реальний внесок у створення вартості конкретного продукту. Додана вартість включає заробітну плату, прибуток, амортизацію.

Річну додану вартість складає різниця між загальною сумою продажів і сумою виплат на постачання сировини, енергії, ма­шин, устаткування, витрат на виробництво та реалізацію продук­ції тощо.

Розглянемо приклад:

Загальна вартість складає в даному випадку 1080 у.г.о. Якщо б ми цю суму включили до розрахунку ВВП, то суттєво перевищи­ли б його обсяг. Отже, при розрахунках ВВП виробничим мето­дом (методом за доданою вартістю) включають тільки 600 у.г.о. — це є додана вартість, створювана на кожній стадії виробництва.

Загальновизнано, що коли щорічний приріст реального ВНП складає більше 4 %, то стан країни можна вважати позитивним.