Модель кругообігу для відкритої економіки

Відкрита економіка — це економічна система, яка зв’язана з іншими державами світу механізмами експорту, імпор­ту і фінансових операцій (рис. 1.6). Так як в моделі відображено тільки грошові потоки, то:

• експорт (E) — це потік грошових виплат в систему на внут­рішні ринки продуктів;

• імпорт (Z) — потік з внутрішньої національної економіки за кордон;

• чистий експорт (NE) — різниця між величиною експорту та імпорту.

Рис. 1.6. Модель кругообігу для відкритої економіки

Імпортні товари і послуги купуються і домогосподарствами, і фірмами, і державою. Для спрощення відображається лише най­більша категорія — імпорт товарів споживання.

Якщо E < Z, NE < 0, різниця буде оплачена чи шляхом позики у іноземних фінансових посередників, чи шляхом продажу реа­льних і фінансових активів іноземцям.

Такі операції — чистий притік капіталу (притік фінансових ресурсів), зображено як потік до внутрішнього фінансового ринку.

Якщо E > Z, NE > 0 — відтік капіталу — економічна система дає позики іноземцям чи купує іноземні фінансові та реальні ак­тиви.

Сукупність основних макроекономічних взаємозв’язків можна представити у вигляді схеми (див. рис. 1.6).

Аналізуючи рис. 1.6, можна зробити висновок, що рівність між національним продуктом і національним доходом у відкритій економіці зберігається:

1) з точки зору доходів:

Y = C + T + S + Z, (1.1)

2) з точки зору витрат:

Y = C + I + G + E, (1.2)

де C — витрати домогосподарств;

T — сума податків;

S — заощадження домашніх господарств;

Z — сума імпорту;

E — сума експорту;

І — сума інвестицій;

G — державні витрати;

Y — національний доход (національний продукт).

3.5.