Поняття циклічності. Економічні цикли та їх фази

Важливою рисою ринкової економіки є її нестабільність. Чер­гування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить не прямолінійно, а хвилеподібно зростаючий ха­рактер.

Зростання і падіння обсягів національного виробництва, цін, відсоткових ставок і зайнятості складають діловий цикл, який є характерною рисою ринкової економіки. Для економіки прита­манні три види циклів: короткі, середні та довгі (цикли Кондра- тьєва). У даному контексті ми детальніше розглянемо характерні риси середніх промислових циклів.

Економічний цикл (цикл ділової активності) — це пері­одичний підйом або спад реального ВВП на фоні загальної тен­денції до зростання.

Економічний цикл характеризується:

— самовідтворенням;

— безперервністю;

— хвилеподібним характером динаміки макроекономічних показників.

Рівень ділової активності знаходить свій вираз у певній кі­лькості товарів та послуг, створених економікою даної країни. Зменшення його означає або зниження темпів приросту виробни­цтва, або навіть скорочення виробництва. Зростання — характе­ризує збільшення обсягів виробництва, робочих місць тощо.

Основні індикатори фаз циклу складають: рівень зайнятості, рівень безробіття, обсяг випуску виробництва.

Спад (криза, рецесія). Надвиробництво і подальше падіння обсягів виробництва. Затоварювання, зменшення обсягів оптової і роздрібної торгівлі, масове банкрутство, скорочення зайнятості. Зменшення платоспроможного попиту, зниження реальної заро­бітної плати. Нарощування взаємних неплатежів, недостатність кредитних ресурсів, зростання відсоткової ставки, недостатність грошової маси, масове обезцінення основного капіталу, затухан­ня інвестиційних процесів, падіння курсів акцій, біржова паніка.

Рис.

Фази економічного циклу

Дно (депресія, застій). Найнижча точка спаду циклу — де­пресія — критична точка в економіці. Виробництво і зайнятість досягають найнижчого рівня. Спостерігається найбільша кіль­кість банкрутств, дуже висока відсоткова ставка, відсутні нові ін­вестиції. Поступово починають зменшуватися товарні запаси.

Пожвавлення. Починає оновлюватися капітал, модернізуєть­ся виробництво, відновлюються інвестиції, активізується попит. Виробництво, зайнятість та споживання зростають. Рівень цін може підвищуватися, аж поки не буде досягнуто повної зайнято­сті і виробництво не почне працювати на повну потужність. Коли виробництво досягає передкризового рівня, економіка входить до фази піднесення (піка).

Пік (піднесення, експансія, бум). В економіці спостерігаєть­ся повна зайнятість і виробництво працює на повну потужність. Спостерігається масове оновлення капіталу, розширення вироб­ництва, зростання прибутку та заробітної плати. Рівень цін має тенденцію до підвищення, відчувається недостатність ресурсів, а зростання ділової активності припиняється.

Все це призводить до «перегріву» економіки, виникнення диспропорцій та створення передумов для входження економіки у новий економічний цикл.

Економічна криза пов’язана з надвиробництвом, але криза в Україні та інших країнах СНД була пов’язана не з перевиробниц­твом, а з недовиробництвом. Тривалість фази падіння у західних країнах становить півроку або півтора року, в Україні вона три­вала десять років. Глибина падіння ВНП і промислового вироб­ництва у країнах Заходу навіть у повоєнні роки не перевищувала 10 %, в Україні вона становила понад 50 %.