Поняття зайнятості та безробіття

Досягнення повної зайнятості належить до цілей досягнення макроекономічної стабільності. Безробіття є проявом нестабіль­ності економічного розвитку країни.

Відповідно до міжнародних стандартів, розроблених у 1983 р.

1. Зайняті — це ті люди, які виконують будь яку оплачувану роботу, а також ті, що мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу, страйк чи відпустку. До цієї категорії належать і ті, хто зайнятий неповний робочий день.

2. Безробітні — ті, хто не має роботи, але активно шукає її або чекає, щоб повернутися на попереднє місце роботи. Тобто, людина вважається безробітною, коли вона відповідає трьом кри­теріям одночасно: не має роботи, робить активні спроби знайти роботу, готова відразу ж приступити до роботи.

Зайняті та безробітні становлять економічно активне населен­ня або робочу силу

3. Економічно пасивне населення — це люди до 16 років, ті, хто перебувають у спеціалізованих установах (психіатричних диспансерах, лепрозоріях, виправних закладах), а також дорослі, які, потенційно мають можливість працювати, але не працюють і не шукають роботи (навчаються з відривом від виробництва, вій­ськові строкової служби, перебувають на пенсії, жінки, які до­глядають дитину; мають інвалідність або просто не шукають ро­боти).

Таким чином, усе населення складається з економічно акти­вного населення (зайнятих та безробітних) та економічно па­сивного.

Повна зайнятість економічних ресурсів означає залучення до економічного обігу всіх ресурсів, придатних для виробництва товарів та послуг, включаючи й такий ресурс, як робоча сила.

Зайнятість населення — це діяльність працездатного насе­лення країни, спрямована на відтворення ВВП та НД. В Україні працездатне населення — це жінки віком від 16 до 55 років, та чоловіки від 16 до 60 років.

Розрізняють таки основні види зайнятості:

Повна зайнятість — це надання суспільством усьому праце­здатному населенню можливість займатися суспільно корисною працею, на основі якої відбувається індивідуальне (у межах сім’ї) і колективне (за участю підприємств, держави) задоволення всієї сукупності потреб.

Раціональна зайнятість — ураховує доцільність перерозпо­ділу та використання трудових ресурсів, здійснюється з метою поліпшення статево-вікової зайнятості, залучення до трудової ді­яльності працездатного населення окремих регіонів.

Ефективна зайнятість — здійснюється відповідно до вимог інтенсивного типу перетворення та критеріїв економічної доціль­ності й соціальної результативності, зорієнтована на скорочення обсягів ручної, непрестижної та важкої праці.

Економічно активне населення включає: осіб найманої пра­ці; самостійних робітників; осіб, які тимчасово не працюють з об’єктивних причин; неоплачуваних членів сім’ї у працездатному віці; осіб, які поєднують навчання з працею на умовах неповного робочого дня; учнів та осіб, які проходять профпідготовку.

Економічна активність населення проілюстрована в табл. 10.1.

Рівень безробіття визначається відношенням числа безробіт­них до чисельності робочої сили, позначається буквою и і вимі­рюється у відсотках:

Рівень зайнятості визначається як частка від ділення числа зайнятих до чисельності населення у віці від 16 років і старших:

Але ці розрахунки приблизні, тому що:

1. Не всі безробітні реєструються на біржі праці;

2. Люди займаються нелегальним бізнесом (наркоторгівля, торгівля зброєю);

3. Існує приховане та сезонне безробіття.

Таблиця 10.1

ОФІЦІЙНИЙ РІВЕНЬ

БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ

Існують наступні програми, спрямовані на зниження рівня безробіття:

— стимулювання зростання зайнятості та збільшення кількос­ті робочих місць;

— підготовка та перепідготовка робочої сили;

— сприяння найму робочої сили;

— соціальне страхування безробіття.

ЕКОНОМІЧНА АКТИВНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ