Заощадження, інвестиції і фінансові ринки в моделі кругообігу

У попередній моделі Y = С, але частину доходу домо- господарства схильні зберігати: Y = C + S.

Заощадження (S) — накопичення у вигляді готівки, вклади в банк, покупка акцій, облігацій та інших цінних паперів.

З іншого боку, фірми витрачають більше, ніж отримують від реалізації продукції, так як крім оплати ресурсів необхідно здійс­нити інвестиції.

Інвестиції — це всі витрати, які безпосередньо сприяють збі­льшенню сукупної величини накопиченого в економіці капіталу. Це інвестиції в основний капітал (виробниче обладнання, ком­плектуючі, виробничі будівлі тощо), в товарно-матеріальні запа­си (запаси сировини, накопичення запасів нереалізованої продукції).

Таким чином, оскільки домогосподарства витрачають менше в порівнянні з величиною доходів, а фірми — більше в порівнянні з виручкою, то в моделі з’являються фінансові ринки.

Під фінансовими ринками розуміють сукупність ринкових ін­ститутів, які направляють потік грошових коштів від власників до позичальників. Вони переміщують значну частину заоща­джень, перетворюючи їх в інвестиції. Інша частина переміщуєть­ся безпосередньо від домогосподарств до фірм шляхом придбан­ня акцій, облігацій тощо (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Заощадження, інвестиції та фінансові ринки в моделі кругообігу

В даній моделі рівновага має вигляд:

Y = C + 5 = C + I, або

5 = I.

Чи завжди заощадження дорівнюють інвестиціям, і відповідно сукупні витрати дорівнюють національному продукту?

Навіть якщо заощадження не дорівнюють інвестиціям, і сис­тема не є рівноважною, національний продукт завжди дорівню­ватиме величині фактичних витрат. Роль балансу при цьому ви­конують інвестиції в товарно-матеріальні запаси:

• якщо S > I, то збільшуються незаплановані інвестиції в това­рно-матеріальні запаси;

• якщо S < I, то зменшуються незаплановані інвестиції в това­рно-матеріальні запаси.

3.3.