Зовнішні шоки у моделі IS-LM

Зовнішні (екзогенні) шоки — це зовнішні для даної мо­делі економічні потрясіння, які порушують економічну рівновагу в моделі. Зовнішні шоки в моделі IS-LM поділяються на дві кате­горії: шоки на ринку благ і шоки на грошовому ринку.

Крива IS зсувається під впливом екзогенних змін сукупного попиту. Це можуть бути як зміни попиту на інвестиції, що не пов’язані зі зміною процентної ставки, так і автономні зміни споживчого попиту.

Крива LM зсувається під впливом автономних змін у попиті на реальні грошові запаси. Автономні зміни у попиті на гроші — зміни попиту, що не залежать від зміни рівня цін, доходу або процентної ставки.

Вплив основних факторів, які, за інших рівних умов, зміню­ють рівноважний рівень доходу та рівноважну процентну ставку в економіці й пересувають криві IS, LM, наведено в таблиці 8.1.

Таблиця 8.1

ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЗСУВИ КРИВИХ IS, LM ПРИ ФІКСОВАНИХ ЦІНАХ

2.1. Наслідки зсуву лінії IS

Розглянемо фактори, що приводять до зсуву лінії IS.

Нехай обсяг інвестицій зростає на А/. Тоді, згідно формули лінія IS зсунеться вправо на відстань, що відпо­відає добутку А/ на мультиплікатор. При ставці і₀ сукупний по­пит на ринку благ збільшується до у2. Коли доход зростає до у2, на ринку грошей виникає дефіцит (т. А лежить нижче лінії LM). Через дефіцит грошей збільшиться пропозиція цінних паперів, що призведе до зниження їх курсу і зростання відсоткової ставки

і. Якщо ставка відсотка підвищиться, то приріст інвестицій, що намічався при ставці і₀, скоротиться і сукупний попит зросте не до у2, а до y₁. Таким чином грошовий ринок знижує мультипліка­ційний ефект (рис. 8.4).

Рис.

В якому ступені грошовий ринок гасить мультиплікаційний ефект, залежить від того, на якій з трьох ділянок лінії LM відбу­вається зсув IS (рис. 8.5).

Рис. 8.5. Результати зсуву лінії IS залежно від значень став­ки відсотку (ділянки лінії LM)

1. На кейнсіанській ділянці LM мультиплікаційний ефект про­являється в повній мірі; прирістпрактично дорівнює ві­

дстані зсуву IS (т. А - т. В). В даній області при низькому рівні національного доходу і близькій до мінімуму відсотковій ставці у людей малий попит на гроші для угод і великий попит на гроші як майно. Внаслідок зростання національного доходу проявля­ється додаткова потреба у грошах для угод, яка задовольняється за рахунок грошей у майні, і намічений обсяг додаткових інвес­тицій не буде скорочено.

2. У проміжній області мультиплікаційний ефект гаситься грошовим ринком (рис. 8.4).

3. В класичній області зсув IS зовсім не змінює сукупний по­пит на блага в поточному періоді. Оскільки приу складі майна домашніх господарств вже немає грошей, і тому здійсню­вати нові інвестиційні проекти, гранична ефективність яких пе­ревищує z_max, можна тільки за рахунок перерозподілу існуючого обсягу кредитних засобів від менш ефективного варіанту до більш ефективного (населення буде обмінювати менш доходні цінні папери на більш доходні). В результаті сумарний інвести­ційний попит не зміниться і національний доход поточного пері­оду не зміниться

2.2. Наслідки зсуву лінії LM

Крива LM зсувається внаслідок зміни обсягу пропози­ції грошей або обсягу попиту на гроші (рис. 8.6).

Нехай первісна рівновага характеризується точкою E₀ і відбу­лося зростання пропозиції грошей.

При збільшенні пропозиції грошей домашні господарства, по­мітивши збільшення долі грошей у складі свого майна, збільшу­ють попит на цінні папери. Курс цінних паперів зростає, а ставка відсотку знижується. Лінія LM зсувається праворуч Оскільки ставка знижується, то число ефективних інвестиційних проектів і попит на інвестиції зросте. Виникає мультиплікацій­ний ефект і національний доход зростає з у₀ до y₁. Нову рівновагу характеризує точка E₁, де більш високий національний доход і більш низька відсоткова ставка.

Таким чином, згідно теорії Кейнса, при абсолютно еластичній пропозиції благ збільшення кількості грошей супроводжується зростанням національного доходу.

Але, якби вихідна рівновага знаходилась у т. E₂, то збільшення кількості грошей не привело б до зростання національного дохо-

169

ду. Ставка відсотку і близька до мінімальної, і тому навіть при збільшенні реальної каси домашні господарства не захочуть ку­пувати додаткову кількість цінних паперів. Ставка відсотку прак­тично не зміниться, а отже, обсяг інвестицій і національний до­ход не зміняться.

Рис. 8.6. Наслідки зсуву лінії LM

Ця ситуація має назву ліквідна пастка. Якщо спільна рівнова­га досягнута у кейнсіанській області LM, то економіка опиняєть­ся в ліквідній пастці: зміна кількості грошей (ліквідності) не змі­нює реального національного доходу.

Коли попит на інвестиції абсолютно нееластичний по ставці відсотку, наприклад, внаслідок песимістичної оцінки майбут­ньої кон’юнктури інвесторами, має місце інвестиційна пастка. У цьому випадку графік інвестицій стає перпендикулярним до вісі абсцис, і внаслідок цього IS також перпендикулярна до вісі абсцис (рис. 8.7). Тоді, в якій би області лінії LM не знаходила­ся первісна рівновага, зсув LM не змінює національного дохо­ду.

Якщо ж виходити з того, що споживання домашніх госпо­дарств залежить не тільки від величини реального використову­ваного доходу, але і від розміру майна, то при збільшенні кілько­сті грошей споживчий попит зросте внаслідок ефекту майна (збільшення реальних касових залишків домашніх господарств), а значить зросте сукупний попит на блага.

На рисунку 8.7 при зсуві LM₀ до LM₁ ефект майна призводить до зсуву IS₀ до IS₁, усуваючи пастку.

Рис. 8.7. Інвестиційна пастка

3.