7. Суспільна ефективність олігополії
Розрізняють статичну і динамічну ефективність. У статичній економіці, в якій чистий обсяг валових внутрішніх інвестицій дорівнює нулю, найбільшу суспільну ефективність, безумовно, дає чиста конкуренція.
Олігополія не забезпечує ні ефективного розподілу ресурсів, ні ефективного їх використання.Стосовно динамічної економіки, то вона характеризується процесом заміни технологій більш продуктивними. А це потребує значних коштів. В питанні динамічної ефективності олігополії існує дві точки зору: традиційна і Шумпетера - Гелбрейта.
Традиційна точка зору виходить з того, що олігополія є близькою до монополії, для якої характерними є значні бар’єри для вступу. Це призводить до обмеження обсягу виробництва ще до того, як будуть досягнуті найменші витрати на одиницю продукту. Ціни будуть вищі мінімальних. Фірми мають в цих умовах найвищі прибутки. Олігополіст за таких умов не зацікавлений в нових технологіях, а тому прихильники традиційної точки зору вважають, що динамічна ефективність олігополії низька.
Точка зору Шумпетера - Гелбрейта зводиться до того, що крупні олігополістичні фірми, які мають значну ринкову владу, досягають швидких темпів науково-технічного прогресу, в порівнянні з фірмами чистої та монополістичної конкуренції.
По-перше, сучасні науково-дослідницькі розробки нових технологій і продуктів потребують великих коштів. Їх можуть фінансувати олігополістичні фірми.
По-друге, бар’єри для вступу в галузь дають впевненість олігополістам, що їх науково – технічні досягнення будуть працювати на них довгий час.
З точки зору Шумпетера – Гелбрейта, через тривалий час олігополістичні галузі досягають значніших результатів і в покращенні продукту, і в зменшенні витрат, і в збільшенні обсягів виробництва, більшої зайнятості, ніж фірми інших ринкових структур.
Слід враховувати, що деякі новітні дослідження в цій області свідчать про те, що науково-технічний прогрес галузі більше визначається науковим характером самої галузі, її технологічними можливостями, ніж структурою ринку.