Економічні цикли

18 ноября 2011 г.

8:15

Сучасна економіка не може певний час знаходитися в стані абсолютної стабільності. Постійно спостерігаються коливання ділової активності, які призводять до змін ВВП, темпів інфляції, рівня зайнятості, величини позичкового відсотка тощо.

1 фаза кризи - падіння обсягів виробництва, зростання безробіття, зменшення доходів і рівня життя.

2 фаза кризи - депресія. Найнижчий рівень розвитку, найвищий рівень кризи, але стабільність.

3 - пожвавлення - повернення до докризового рівня.

4 - Піднесення - зростання понад попередній максимум, повна зайнятість, подорожчання кредитів, міжгалузеві диспропорції, інфляція, криза перевиробництва, суттєве відставання розвитку інфраструктури тощо.

Нециклічні коливання - одноразове грубе порушення макроекономічної рівноваги внаслідок війни та інше.

1. Річні або сезонні цикли - зумовлені щорічними змінами погодних умов, які прямо впливають на АПК, ПЕК, транспорт, туризм, продуктивність праці.

2. Короткі - до 3 років. Індивідуальні для окремого підприємства. Пов'язані з життєвим циклом товару, рухом короткострокових кредитів, змінами ринкової кон'юнктури, динамікою матеріальних запасів тощо.

3. Середні - рушійною силою є НТП, під впливом якого змінюється роль галузей в економці країни. Структурна перебудова однієї галузі через певний час змінює загальну ситуацію. При цьому держава може цілеспрямовано розвивати новітні та стратегічні галузі і змінювати своє місце серед інших країн світу.

4. Будівельні цикли - 20-40 років - повязані з життєвим циклом і розвитком споруд.

5. Довгі хвилі Кондратьєва - 40-60 років. Пов'язані зі структурними змінами у суспільстві внаслідок домінування певної технології. При цьому змінюється спосіб, характер і мета виробництва, менталітет, відносини між класами, рівень і поняття добробуту, структура суспільних цінностей тощо.

Цикли його:

1. Масове запровадження парової енергії

2. ДВЗ

3. Електрифікація

4. Епоха атомної енергії

5. Епоха інформатизації

6. Епоха біотехнологій

7. Епоха нанотехнологій

Циклічність робить неможливими стратегічне планування та прогнозування, суттєво зменшує ефективність всіх видів державної політики. Кожна фаза циклу має свої методики, тому держава намагається згладжувати економічні коливання.

Під час кризи та депресії застосовується політика експансії, спрямована на стимулювання ділової активності: Дотації, субсидії, державні закупівлі, створення робочих місць, послаблення податкового контролю, здешевлення кредитів, запровадження нових технологій, активізація соціальних програм. Під час пожвавлення застосовується політика стримування, протилежна попередній.

Тести з теми:ринок, підприємництво, відтворення, цикли, капітали.

Робоча сила

18 ноября 2011 г.

8:55

Є незамінним фактором виробництва, тому її відтворення є абсолютно необхідним для існування людства.

Його складові:

1. Збереження і поновлення фізичних здатностей: відпочинок, харчування, безпека праці, охорона здоров'я.

2. Отримання та збереження загальної та професійної кваліфікації (школа та вуз).

3. Кількісне оновлення населення.

Носіями робочої сили є трудові ресурси. Використовуються також резерви у вигляді працюючих пенсіонерів, а у сільській місцевості - дітей.

Пропозиція робочої сили залежить від:

· Кількості та якості трудових ресурсів.

· Рівня заробітної плати

· Безпеки праці

· Добробуту

· Національних особливостей

Попит на робочу силу пред'являється підприємствами та організаціями. Залежить від:

· Рівня зарплати та продуктивності праці

· Рівня розвитку виробництва.

· Попиту на продукцію підприємства.

Вартість робочої сили - вартість товарів та послуг, які забезпечують її розширене відтворення.

Ціна робочої сили - сума грошей, яку сплачує роботодавець робітникові (зарплата).

Зарплата залежить від співвідношення попиту та пропозиції на робочу силу, від державного регулювання та активності профспілок.

Класики та їх послідовники справедливою зарплатою вважать таку, яка забезпечує фізіологічне виживання. За максимум робітнику належить уся додана вартість, окрім її створення.

Стан, коли людина продає свою робочу силу - зайнятість. Вона буває:

1. Повна

2. Неповна

3. Часткова

4. Додаткова

5. Тимчасова

6. Сезонна

7. Випадкова

Безробіття – це явище, коли людина, яка належить до трудових ресурсів, яка активно шукає відповідно до своєї кваліфікації роботу, але з незалежних від цього причин не може її знайти. Безробіття буває:

прикційне (пов’язане зі зміною місця роботи і коротко терміновою перекваліфікацією);

структурне (пов’язане з реконтрукцією певної галузі, в процесі якої вивільнюється багато людей однієї професії);

природне (перше+друге);

циклічне (пов’язане з кризовими явищами в економіці).

Рівень безробіття =

Концепія безробіття:

1. Томас Мальбус – безробіття є наслідком перенаселення.

2. Маркс – безробіття є наслідком зміни органічної будови виробництва, внаслідок концентрації капіталу. Продовженням є технологічна концепція (капітал витісняє робочу силу).

3. Неокласична теорія – безробіття є надлишком на ринку праці і зумовлене надто високою зарплатою.

4. Продовженням є монетариська концепція «добровільного безробіття».

5. Кейнс – зайнятість має бути повною. Держава мє стимулювати створення робочих місць дерзакупками і прямо створювати робочі місця у сфері суспільних благ.