Методи оцінки ефективності реальних інвестицій

Для визначення доцільності вкладання грошових коштів у різні інвестиційні проекти існує багато методів. Серед них основними є наступні:

• метод розрахунку чистого наведеного ефекту;

• метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій;

• метод розрахунку норми рентабельності інвестицій;

• метод визначення строку окупності інвестицій;

• метод розрахунку коефіцієнтів ефективності.

Розглянемо сутність кожного з них.

Метод розрахунку чистого наведеного ефекту (метод розрахунку чистої поточної (теперішньої) вартості ).

Центральним складником аналізу доцільності здійснення та ефективності реальних інвестицій є розрахунок поточної вартості. Метод розрахунку чистого наведеного ефекту прямо пов'язаний з ним. Його розраховують за такою формулою:

де NPV - чистий приведена вартість;

P_n - грошовий потік упродовж n-років; r - ставка дисконтування;

IC - сума початкових інвестицій.

Таким чином, чистий наведений ефект дорівнює різниці між дисконтованою вартістю та сумою інвестиції. Також очевидно, що якщо:

NPV> 0, інвестиції дадуть прибуток;

NPV< 0, інвестиції будуть збитковими;

NPV= 0, інвестиції не дадуть ні прибутку, ні збитку.

Можна зобразити схематично грошові потоки та початкові вкла­дення за допомогою системи координат (рис. 11.7).

Як видно з рис. 11.7, для інвестора початкові інвестиції мають знак «-», грошові потоки - знак «+». Якщо NPV > 0, сума довжини відрізків дисконтованих грошових потоків має перевищувати до­вжину відрізка початкового вкладення капіталу. Коли ж NPV < 0, ситуація буде зворотною, а; при NPV = 0 довжина цих відрізків має збігатися.

Рис. 11.7. Схема грошових потоків та початкових вкладень у капітал

Розрахунок за формулою 11.1 можна проводити, якщо інвести­ції здійснюють упродовж невеликого проміжку часу чи одноразово.

де RC - ліквідаційна вартість обладнання;

Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій.

Метод розрахунку чистого наведеного ефекту допомагає роз­

раховувати його абсолютний розмір. Але абсолютний розмір NPV далеко не завжди дає правильне уявлення про економічну ефектив­ність інвестиції. Об'єктивніше ситуацію можна оцінити, якщо зіста­вити NPV декількох проектів з сумою початкових інвестицій у них. Саме порівняння чистого наведеного ефекту та початкових інвести­цій і лежить в основі розрахунку індексу рентабельності інвестиції. Формула його розрахунку така:

З цієї формули випливає, якщо: РІ > 1, інвестиції рентабельні;

409

РІ < 1, інвестиції збиткові;

РІ = 1, інвестиції не збиткові і не рентабельні.

Таким чином, інвестиції виправдані лише тоді, коли їхня рента­бельність вища за ціну цих інвестицій (СС). Тобто РІ > СС.

Формула 11.3 має базовий характер і залежно від конкретних умов можлива її модернізація, як і у випадку з модернізацією фор­мули розрахунку чистого наведеного ефекту

Метод розрахунку норми рентабельності інвестицій (внутріш­ньої норми дохідності інвестицій)

Інвестиції, перед тим як їх здійснити, потребують визначення джерела їхнього фінансування. Відомо, що існує два можливих джерела цього фінансування: власні та запозичені. Вартість влас­них джерел визначають рівнем одержуваних акціонерами дивіден­дів, вартість запозичених - відсотками з кредитів банків, облігацій.

HRR = r при NPV = 0 (11.4)

Так, якщо підприємство бере в банку довгостроковий кредит під 25 % на два роки, то воно має вкласти його в такий проект, який забезпечить позитивне значення чистого наведеного ефекту при ко­ефіцієнті дисконтування 25 % впродовж двох років.

Коли грошовий потік не є постійною величиною, тоді необхідно використовувати таку формулу:

де r₁— значення коефіцієнта дисконтування, за якого NPV > 0; r₂ - значення коефіцієнта дисконтування, за якого NPV < 0. Точність розрахунку за цією формулою буде тим більша, чим менша різниця між r₁, та r₂. При цьому необхідною умовою є тіп NPV ₂ > 0 при r₂, та тах NPV ₂ < 0 при r₂.

Норму рентабельності інвестицій можна також визначити за до­помогою графічного методу. Для цього по осі абсцис відкладають значення МРУ, а по осі ординат - значення коефіцієнта дисконту­вання (рис. 11.8).

410

Рис. 11.8. Графічне визначення норми рентабельності

Оскільки значення NPV - прямо пропорційне ставці дисконту­вання, то залежність між ними матиме вигляд прямої. З курсу еле­ментарної математики відомо, що необхідно мати дві точки на пло­щині XV, щоб побудувати пряму. В цьому конкретному випадку це означає, що необхідно мати дані про два значення NPV при двох значеннях коефіцієнта дисконтування. Як правило, прийнято бра­ти такі значення цього коефіцієнта, щоб одна величина NPV була додатньою, а інша - від'ємною. Розглядаючи проблему визначення норми рентабельності, слід також зазначити, що сьогодні дедалі час­тіше використовують модифіковану норму рентабельності (MIRR).

Показник внутрішньої норми дохідності визначається виключно для порівняння із середньозваженою ціною інвестиційних ресурсів і порівняння рішень щодо оптимізації структури джерел фінансу­вання.

Модифікована вартість рентабельності (MIRR) - значення та- бульованого коефіцієнта дисконтування, за якого поточна вартість (PV) проекту дорівнює його кінцевій вартості, де остання перебуває як сума майбутніх вартостей грошових прибутків, що компаудиру- вані під вартість капіталу фірми.

Метод визначення строку окупності інвестицій.

Аналіз інвестицій з використанням вищевикладених методів дає можливість у цілому оцінити їхню ефективність. Але всі вони за­лишають поза увагою один важливий аспект - час, упродовж яко­го буде досягнута окупність початкових вкладень. У фінансовому

аналізі цей показник має назву строку окупності інвестицій (РР). Формула його розрахунку має такий вигляд:

Як видно з наведеної формули, зіставлення інвестицій роблять з грошовим потоком від проекту. Як тільки він перевищить їх, період, у якому це сталося, і буде вважатися кінцевим у визначенні строку окупності інвестицій.

Чому важливо знати строки окупності інвестицій? Тому що це пов'язано з можливістю реінвестування доходів та одержання від­повідно додаткових прибутків. Капітал завжди віддаватиме перева­гу тим проектам, які забезпечать найкоротший термін його окупнос­ті за інших рівних умов.

Пропонована формула має й окремі недоліки. Так, вона залишає поза увагою суми грошових потоків, які будуть одержані поза стро­ком окупності інвестицій. Крім цього, аналіз строків окупності ін­вестицій роблять, враховуючи недисконтовані грошові потоки. Це теж може значно викривити одержані результати.

Метод розрахунку коефіцієнтів ефективності.

В основу цього методу покладено зіставлення чистого прибутку та початкових інвестицій. Формула його розрахунку має такий ви­гляд:

де АКК - коефіцієнт ефективності інвестицій;

PV - ліквідаційна вартість обладнання;

ІС - середня величина початкових інвестицій; rN - середньорічний прибуток за час дії проекту.

Формула розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій має

окремі особливості. Перша із них полягає в тому, що як економіч­ний ефект тут використовують чистий прибуток, а не грошовий по­тік. Друга особливість - чистий прибуток беруть без урахування його поточної вартості. Це, безумовно, з одного боку, спрощує роз­рахунки, але, з іншого, може призвести до неправильного тлумачен­ня одержаних результатів.

412

4.