5. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
У перспективі в Донецькому і Придніпровському регіонах набудуть подальшого розвитку такі галузі спеціалізації промисловості: паливно-енергетична, чорна і кольорова металургія, хімічна, автомобільна, аерокосмічна промисловість, важке машинобудування.
У найближчій перспективі здійснюватиметься комплексна реструктуризація та технічне переоснащення перспективних підприємств вугільної, металургійної, хімічної промисловості, машинобудування, енергетики, а також структурне реформування всього виробничо-територіального комплексу та збалансування розвитку базових галузей з реальними потребами економіки.Здійснюватимуться конверсія окремих оборонних підприємств з метою використання їх потужностей для випуску цивільної продукції, зокрема товарів народного споживання; проводитимуться заходи щодо забезпечення продуктивної зайнятості населення шляхом дивеpсифікації виробництв, організації громадських робіт, створення нових робочих місць, особливо у шахтарських містах і селищах. Відбуватиметься нарощування потужностей легкої та харчової промисловості.
Поряд з цим значна увага приділятиметься поліпшенню екологічної ситуації шляхом впровадження у виробництво безвідходних і маловідходних технологій, перепрофілювання окремих підприємств, ліквідації териконів, хвосто- і шлакосховищ, відстійників, рекультивації порушених земель.
У Східному регіоні України структурна перебудова спрямовуватиметься на технічне переоснащення та підвищення ефективності роботи підприємств таких галузей спеціалізації, якими є тракторне і сільськогосподарське машинобудування, автомобільна, електронна, електротехнічна, харчова промисловість. Збільшуватимуться обсяги власного видобутку газу, нафти та продуктів їх переробки.
У перспективі здійснюватиметься конверсія частини виробничих потужностей підприємств військово-промислового комплексу з їх спрямуванням на випуск цивільної продукції.
Поряд з цим вдосконалюватиметься спеціалізація сільськогосподарського виробництва, підвищуватиметься його товарність та ефективність, набудуть подальшого розвитку переробні галузі. Регіон більш ефективно використовуватиме наявний науково-технічний потенціал та переваги прикордонного розташування.У Центральному регіоні України структурні зрушення в економіці спрямовуватимуться на посилення її соціальної орієнтації, забезпечуватиметься прискорений розвиток АПК, сфери послуг, харчової і легкої промисловості, а також машинобудівних галузей — авіабудування, сільськогосподарського машинобудування, радіотехніки і електроніки. Здійснюватиметься реконструкція та технічне переоснащення підприємств хімічної промисловості, розвиток наукомістких виробництв на основі науково-технічного і кадрового потенціалу м. Києва. Передбачаються заходи щодо вирішення еколого-економічних і соціальних проблем, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У Поліссі подальшого розвитку набудуть такі галузі спеціалізації, як сільськогосподарське машинобудування, приладобудування, видобуток і переробка мінералів, легка та харчова промисловість. Проводитиметься реструктуризація АПК у напрямі підвищення частки харчової та переробної промисловості. Передбачається розвиток інтенсивного землеробства і тваринництва. Створюватимуться найсприятливіші умови для вирощування суто поліських культур (картоплі, льону-довгунця, хмелю) та їх промислової переробки, а також подальшого розвитку лісового господарства, деревообробної промисловості, промисловості будівельних матеріалів.
У Подільському регіоні здійснюватиметься технічна реконструкція та модернізація енергетики, сільськогосподарського машинобудування, приладобудування, харчової промисловості. Намічено перепрофілювання частини підприємств на випуск техніки для агропромислового комплексу, медицини, товарів народного споживання. Забезпечуватиметься пріоритетний розвиток легкої промисловості, виробництва будівельних матеріалів, скляних, фаянсових виробів на базі власної сировини.
Посилиться спеціалізація АПК на вирощуванні та переробці цукрового буряка, зернових культур, м’яса і молока, поглиблюватиметься ступінь переробки сільськогосподарської продукції.Структурна перебудова промислового комплексу Карпатського регіону спрямовуватиметься на підвищення питомої ваги сільськогосподарського і автомобільного машинобудування, електронного та електротехнічного виробництва з використанням сучасних технологій. Здійснюватимуться заходи щодо реконструкції і технічного переозброєння підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості, подальшого розвитку та інтенсифікації лісового господарства, лісопромислового комплексу, легкої та харчової промисловості.
У сільському господарстві основна увага приділятиметься розвитку овочівництва, садівництва, виноградарства, м’ясо-молочного скотарства та вівчарства. У господарському комплексі регіону формуватиметься високоpозвинутий pекpеаційно-туpистичний та оздоpовчо-лікувальний комплекс загальнодержавного і міжнародного значення. Розвиватиметься регіональне транскордонне співробітництво у рамках єврорегіонів.
У перспективі пріоритетними напрямами розвитку Причорноморського регіону будуть насамперед галузі моpегосподаpського комплексу — суднобудування та судноремонт, рибне та портове господарство, а також галузі машинобудування для обслуговування агропромислового комплексу, освоєння нафтогазових родовищ шельфової зони Чорного моря. Передбачається значно підвищити ефективність сільського господарства у виробництві зерна, соняшнику, овочів, винограду, а також м’яса і молока.
Здійснюватиметься комплекс заходів щодо розселення і облаштування раніше депортованих кримських татар та осіб інших національних меншин, які повернулися на постійне проживання у цьому регіоні. Важливим напрямом розвитку регіону є комплексне використання рекреаційних ресурсів, створення у 1999— 2010 роках ефективної індустрії туризму та оздоpовчо-лікувальних закладів, особливо цілорічного функціонування, у Криму, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Державна регіональна економічна політика — це сукупність організаційних, правових та економічних заходів, які здійснюються державою у сфері регіонального розвитку країни відповідно до її поточних і стратегічних цілей.
Механізм державної регіональної економічної політики — це система конкретних економічних важелів та організаційно-економічних засобів, за допомогою яких досягається її головна мета.
Перехідний період — особливий період, протягом якого долаються властиві одному суспільному способу виробництва відносини власності і формуються якісно нова система власності, принципово нові виробничі відносини.
Ринкова економіка — економічна система, що базується на механізмі конкуренції, попиту і пропозиції, кон’юнктури та узгоджує приватні і суспільні інтереси.
Ринок регіональний — ринок певного товару чи товарної групи, сфера функціонування якого обмежується переважно рамками одного регіону (області, краю, республіки).
Ринок збалансований — ринок, на якому підтримується повна за загальним обсягом, структурою, асортиментом та якістю товарів відповідність між попитом і пропозицією.
Складові механізму державної регіональної економічної політики — законодавчо-нормативна база, бюджетно-фінансове регулювання регіонального розвитку, прогнозування і програмування, нові форми територіальної організації продуктивних сил та міжрегіонального співробітництва.
Форми власності — суспільні відносини, які характеризують розподіл (привласнення) матеріального багатства між різними суспільними групами, індивідами, державою і мають приватну, колективну та державну форми.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Визначте сутність державної регіональної економічної політики.
2. У чому полягає головна мета і основні завдання регіональної економічної політики ?
3. Назвіть принципи державної регіональної економічної політики.
4. Визначте сутність механізму реалізації державної економічної політики та назвіть його основні складові елементи.
5. Розкрийте зміст сучасної концепції розміщення продуктивних сил.
6. Назвіть основні особливості розміщення продуктивних сил за умов ринкової економіки.
7. Обгрунтуйте перспективи розвитку регіонів України з визначенням пріоритетності розвитку їх галузей спеціалізації.
Література
1. Дорогунцов С. І., Федорищева А. М. Усталеність розвитку еколого-економічного потенціалу України та її регіонів // Економіка України. — 1996. — № 7. — С. 4—17.
2. Долішній М. І., Злупко С. М. Концептуальні засади регіональної соціально-економічної політики та її компоненти // Регіональна економіка. — 1997. — № 3. — С. 5—22.
3. Закон України «Про концепцію державної регіональної економічної політики» (проект ) № 57 — 2135 / 4 від 8 липня 1998 р. — 20 с.
4. Заяць Т. А. Регіональна політика ринку праці та зайнятості населення: механізм формування і реалізації // Регіональна економіка. — 1997. — № 3. — С.83—89.
5. Економічний словник-довідник / За ред. С. В. Мочерного. — К.: Femina, 1995. — С. 249, 282—283, 318.
6. Паламарчук М. М., Паламарчук О. М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. — К.: Знання, 1998. — 416 с.
7. Поповкін В.Н. Регіонально-цілісний підхід в економіці. — К.: Наукова думка, 1993. — 210 с.
8. Розміщення продуктивних сил : Підручник / В. В. Ковалевський, О. Л. Михайлюк, В.Ф. Семенов та ін. — К.: Знання, КОО, 1998. — С. 451—458.
9. Симоненко В. Регіональна політика: системний підхід // Економіка України. — 1996. — № 6. — С. 31—38.
10. Україна: прогноз розвитку продуктивних сил / C. І. Дорогунцов, Б. М. Данилишин, Л. Г. Чернюк та ін. — К.: РВПС України НАН України, 1998. — Т. 1. — 163 с.
11. Україна: прогноз розвитку продуктивних сил / C. І. Дорогунцов, Б. М. Данилишин, Л. Г. Чернюк та ін. — К.: РВПС України НАН України, 1998. — Т. 2. — 117 с.
ПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЇ
1. Вплив державної регіональної економічної політики на розміщення продуктивних сил.
2. Проблеми вдосконалення і розвитку механізму державної регіональної економічної політики.
3. Методологічне значення сучасної концепції розміщення продуктивних сил.