4. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
Подальший розвиток соціального комплексу України повинен забезпечити підвищення життєвого рівня населення, всебічний розвиток людини та зростання продуктивності праці. Разом з тим тут нагромаджено багато проблем, які потребують:
· визнання галузей соціального комплексу такими, що беруть активну участь у виробництві матеріальних і духовних благ, послуг;
· подолання залишкового принципу фінансування галузей соціального призначення;
· подолання міжрегіональних відмінностей у рівні обслуговування населення та забезпечення його елементами соціальної інфраструктури у відповідності з нині існуючими нормативами;
· встановлення обгрунтованого рівня оплати праці фахівців галузей соціального комплексу, зокрема працівників освіти, охорони здоров’я, культури, науки;
· формування ефективної системи управління галузями соціального призначення в умовах різних форм власності;
· розробки нових типів проектів навчальних закладів, установ культури, охорони здоров’я з урахуванням формування ринкових відносин, широким використанням сучасного обладнання, оргтехніки;
· розробки науково обгрунтованих критеріїв розвитку матеріальної бази галузей соціального комплексу.
У перспективі в Україні передбачається створення потужного освітнього та наукового потенціалу на основі впровадження ступеневої освіти та створення потужних регіональних навчальних закладів. Буде поступово реалізовуватись стратегія структурного реформування освіти, спрямованого на кадрове та наукове забезпечення загальнодержавних програм в пріоритетних галузях економіки. Передбачається трансформування існуючої мережі профтехучилищ та забезпечення чотирирівневої професійно-технічної освіти, що задовольнить потреби економіки у кваліфікованих технічних кадрах. Велика увага приділятиметься оптимізації мережі вищих навчальних закладів.
У перспективі система охорони здоров’я буде розвиватися за принципами доступності, солідарності, справедливості та універсальності.
Це дасть змогу підвищити рівень профілактики захворюваності, надавати необхідну медичну допомогу вчасно і високоякісно.Серед програмних завдань на перспективу намічено покращання житлових умов населення через оновлення наявного житлового фонду, поліпшення роботи житлового і комунального господарства. Передбачається також вирішення інших соціально-економічних завдань.
В галузях виробництва товарів народного споживання та послуг заплановано розширення імпортозамінюючої продукції, технологічне переоснащення та запровадження сучасних технологій. Вирішуватиметься комплекс проблем, пов’язаних із збільшенням експортного потенціалу цих галузей за рахунок створення спільних підприємств, залучення іноземних інвесторів.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Культура — специфічний спосіб організації і розвитку людської життєдіяльності, представлений у продуктах матеріальної і духовної праці, в системі соціальних норм і закладів, у духовних цінностях, у сукупності відносин людей з природою і між собою. Культурою називається також система цінностей, уявлень про світ і правила поведінки, спільних для людей, пов’язаних певним способом життя. Культура характеризує особливості поведінки, свідомості і діяльності людей у конкретних сферах суспільного життя.
Рівень життя — соціально-економічна категорія, яка характеризує рівень і ступінь задоволення матеріальних, духовних і соціальних потреб населення. Рівень життя відбиває система таких кількісних і якісних показників: загальний обсяг спожитих матеріальних благ і послуг, реальні доходи населення, рівень споживання продовольчих і непродовольчих товарів, а також послуг, розмір оплати праці, умови праці, тривалість робочого і вільного часу, житлові умови, якість обслуговування населення, розвиток освіти, охорони здоров’я, культури тощо.
Соціальна активність — спосіб життєдіяльності, спрямований на зміну соціальних умов з метою задоволення потреб, інтересів, цілей, ідеалів соціальних суб’єктів.
Соціальна інфраструктура — стійка сукупність матеріальних елементів, які створюють умови для раціональної організації основних видів діяльності людини — виробничої, суспільно-політичної, культурної і сімейно-побутової. Це система закладів і організацій, які забезпечують умови для раціональної організації діяльності людей у сфері виробництва, суспільно-політичному житті, сфері культури, сім’ї, побуту.
Соціальна система — система, основними елементами якої є люди, групи людей, взаємовідносини між ними; функціонує на основі механізмів об’єктивної саморегуляції та цілеспрямованої діяльності соціальних суб’єктів.
Соціальна структура — сукупність соціальних, соціально-демографічних, професійно-кваліфікаційних, територіальних і етнічних спільностей, пов’язаних відносно стійкими взаємними відносинами між собою.
Соціальні нормативи — гарантовані державою мінімальні рівні винагороди за працю, стипендіального та соціального забезпечення.
Соціальний захист — комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту кожного члена суспільства в конкретних економічних умовах.
Соціальний прогноз — конкретне передбачення стану будь-якого соціального явища в майбутньому на основі спеціального наукового дослідження. Класифікується за двома ознаками: часовою і функціональною. За часовою ознакою він буває короткостроковим, середньостроковим і довгостроковим. Функціональна класифікація передбачає дослідницькі, програмні і ресурсні соціальні прогнози.
Соціальний розвиток — процес еволюційних чи революційних змін у суспільстві та соціальному житті.
Соціальні класи — порівняно стабільні групи в рамках суспільства, які розміщуються в ієрархічному порядку і характеризуються наявністю в їх членів близьких інтересів, ціннісних уявлень і поведінки.
Якість життя — категорія, що відбиває рівень задоволення матеріальних і культурних потреб людей: якість харчування, одягу, комфорт житла, якість освіти, охорони здоров’я, сфери обслуговування, навколишнього середовища, рекреації, задоволення потреб в об’єктивній інформації, змістовному спілкуванні, знаннях, творчій праці та ін.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. В чому полягає значення соціального комплексу для суспільного розвитку країни?
2. Визначте структуру соціального комплексу.
3. Які чинники визначають розміщення об’єктів соціального комплексу?
4. Охарактеризуйте сучасний стан та особливості розміщення кожної з галузей соціальної сфери України.
5. Охарактеризуйте сучасний стан та особливості розміщення виробництв товарів народного споживання в Україні.
6. В чому полягають основні проблеми розвитку соціального комплексу України?
7. Визначте перспективи розвитку соціального комплексу України.
Література
1. Куценко В. И. Сфера воспроизводства здоровья населения (социально-экономический и региональный аспект). — К.: Наукова думка, 1994. — 224 с.
2. Куценко В., Богуш Л. Потенціал сфери охорони здоров’я: регіональні аспекти // Економіка України. — 1999. — № 3. — С. 61—69.
3. Куценко В. І., Богуш Л. Г., Опалєва І. В. Соцільна сфера регіону (стан та перспективи розвитку). — К.: РВПС України НАН України, 1997. — 252 с.
4. Куценко В. І., Богуш Л. Г., Опалєва І. В. Соціальні наслідки економічних трансформацій в Україні (регіональні аспекти). — К.: РВПС України НАН України, 1998. — 49 с.
5. Паламарчук М. М., Паламарчук О. М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Посібник. — К.: Знання, 1998. — 416 с.
6. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. Є.П. Качана. — К.: Вища школа, 1997. — 375 с.
7. Скуратівський В., Палій О., Лібанова Е. Соціальна політика. — К.: Вид-во УАДУ, 1997. — 360 с.
8. Статистичний щорічник України за 1997 рік. — К.: Українська енциклопедія, 1997. — 618 с.
ПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЇ
1. Вплив рівня розвитку соціального комплексу на якість життя населення.
2. Сучасна концепція розвитку соціального комплексу України.
3. Перспективи розвитку соціального комплексу України.