4. РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ — ГОЛОВНИЙ НАПРЯМ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
Ресурсозбереження — це прогресивний напрям використання природно-ресурсного потенціалу, що забезпечує економію природних ресурсів та зростання виробництва продукції при тій самій кількості використаної сировини, палива, основних і допоміжних матеріалів.
Основні стратегічні напрями ресурсозбереження можуть бути зведені до таких: комплексне використання мінерально-сировинних і паливних ресурсів; впровадження ресурсозберігаючої техніки і технології; широке використання в галузях переробної промисловості вторинної сировини; стабілізація земельного фонду, відновлення родючості землі, рекультивація відпрацьованих кар’єрів тощо; ефективне регулювання лісокористування, підтримання продуктивності лісів, активне лісовідновлення; збереження рекреаційних ресурсів при розміщенні нових промислових об’єктів.Одним з вагомих компонентів ресурсозбереження є вторинний ресурсний потенціал. Навіть за кризових умов господарювання щорічно утворюється близько 600—700 млн. т відходів з номенклатурою більше ніж 50 найменувань, в структурі яких переважає видобувна, паливно-енергетична, металургійна, хімічна промисловість [9, c. 48]. У перспективі передбачається формування ефективного механізму вторинного ресурсоспоживання і залучення у цю сферу іноземних інвестицій. Зокрема, значного розвитку набуде вторинна металургія. Особлива увага приділятиметься розширенню напрямів використання макулатури, полімерної вторинної сировини, деревини; створюватимуться потужності по переробці картонної, скляної, металевої та пластикової тари і упаковки.
Важливим пріоритетом є підвищення ефективності енергозбереження у зв’язку з тим, що Україна належить до енергодефіцитних країн і за рахунок власних джерел задовольняє свої потреби в паливно-енергетичних ресурсах менш ніж на 50%. Відповідно до Комплексної державної програми з енергозбереження на період до 2010 року передбачається: запровадити заходи, спрямовані на скорочення енерговитрат у виробництві енергомісткої продукції й здійснення комплексного фінансово-економічного та енергетичного аудиту найбільш енергоємних виробництв і закриття на цій підставі збиткових підприємств; провести реконструкцію та технічне переозброєння ТЕЦ промислових підприємств; впровадити економічний механізм заінтересованості в економії паливно-енергетичних ресурсів, нових енергозберігаючих маловитратних технологій; запровадити на енергоємних підприємствах автоматизовану систему обліку та управління витрат енергоносіїв; залучити до паливно-енергетичного балансу країни відновлювані та нетрадиційні джерела енергії.
В цілому комплексний розвиток усіх напрямів ресурсозбереження дасть змогу сформувати нову ідеологію господарювання, що базується на економному використанні наявної ресурсної бази, оптимальному співвідношенні первинних і вторинних ресурсів та маловідходному виробничому циклі.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Земельний фонд — усі землі незалежно від їх цільового призначення, господарського використання і особливостей правового режиму.
Лісовпорядкування — система заходів, що включає інвентаризацію лісового фонду, визначення розміру щорічного користування лісом та його категорій (водоохоронні, захисні, оздоровчі і т.п.), лісовідновлення тощо.
Площа лісового фонду — частина території країни, яка вкрита лісом, а також не зайнята ним, але призначена для потреб лісового господарства.
Природні умови — тіла і сили природи, які мають істотне значення для життєдіяльності людей, але не використовуються безпосередньо у господарській діяльності суспільства.
Природно-ресурсний потенціал — фактор розміщення продуктивних сил, що включає природні ресурси і природні умови, які можуть бути залучені в господарську діяльність за певних умов.
Ресурси економічні — джерела забезпечення виробництва, включаючи природні, трудові, інформаційні, фінансові тощо.
Ресурси природні — тіла і сили природи, які можуть бути використані для задоволення потреб суспільства.
Ресурси рекреаційні — об’єкти і явища природного походження, які можуть бути використані для лікування, оздоровлення, відпочинку і туризму.
Ресурсозбереження — один з важливих напрямів підвищення ефективності виробництва на основі раціонального, економного використання усіх видів ресурсів.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Визначте сутність і структуру природно-ресурсного потенціалу.
2. Назвіть існуючі методи оцінки природно-ресурсного потенціалу.
3. Охарактеризуйте мінеральні ресурси України, їх структуру та особливості розміщення.
4. Розкрийте сутність та визначте структуру земельного фонду України. Сформулюйте проблеми раціонального використання земельних ресурсів.
5. Охарактеризуйте водні ресурси України, особливості їх формування і розміщення. Назвіть проблеми та шляхи їх раціонального використання.
6. Охарактеризуйте лісові ресурси України, їх народногосподарське значення і основні шляхи раціонального використання.
7. Охарактеризуйте рекреаційні ресурси України, їх структуру та особливості розміщення. Обгрунтуйте проблеми і шляхи їх раціонального використання.
8. Визначте сутність та основні напрями ресурсозбереження.
9. В чому полягають особливості формування вторинного ресурсного потенціалу ?
Література
1. Голиков А. П., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник. — К.: Либідь, 1997. — 320 с.
2. Горленко И. А., Руденко Л. Г., Малюк С. Н. Проблемы комплексного развития территории. — К. : Наукова думка, 1994. — 296 с.
3. Паламарчук М. М., Паламарчук О. М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. — К.: Знання, 1998. — С. 178—215.
4. Поповкін В. Н. Регіонально-цілісний підхід в економіці. — К.: Наукова думка, 1993. — 210 с.
5. Розміщення продуктивних сил : Підручник / В. В. Ковалевський, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенов та ін. — К.: Знання, КОО, 1998. — С. 139—179.
6. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Є. П. Качана. — К.: Вища школа, 1998. — С. 4—10.
7. Руденко В. П. Природно-ресурсний потенціал України. — К.: Либідь, 1994. — 150 с.
8. Трегобчук В. Ресурсно — екологічна складова національної безпеки // Економіка України. — 1999. — № 2. — С. 4—15.
9. Україна: прогноз розвитку продуктивних сил / C. І. Дорогунцов, Б. М. Данилишин, Л. Г. Чернюк та ін. — К.: РВПС України НАН України, 1998. — Т. 1. — 163 с.
10. Україна: прогноз розвитку продуктивних сил / C. І. Дорогунцов, Б. М. Данилишин, Л. Г. Чернюк та ін. — К.: РВПС України НАН України, 1998. — Т. 2. — 117 с.
ПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЇ
1. Вплив природно-ресурсного потенціалу на формування господарського комплексу регіону.
2. Проблеми раціонального використання природних ресурсів України.
3. Ресурсозбереження і структурна трансформація національної економіки.
