1. СУТНIСТЬ ПРЕДМЕТА І ОБ’ЄКТА НАУКИ ПРО РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
Економічне зростання та реалізація потенційних можливостей будь-якої господарської системи значною мірою залежить від того, наскільки раціонально розміщені її продуктивні сили. Врахування специфіки територіальної організації продуктивних сил у практиці господарювання дозволяє досягти значної економії суспільної праці, істотно покращити структурні параметри економіки та її основні макро- і мікроекономічні показники.
Необхідно відзначити принципову відмiннiсть предмета і об’єкта вивчення курсу розміщення продуктивних сил вiд інших, пов’язаних з ним дисциплін, а також особливостi сучасного трактування складу продуктивних сил регіону та існуючих підходів до їх дослідження. Розміщення продуктивних сил як важлива галузь економiчної науки вивчає специфiчнi, просторовi закономiрності органiзації територіальних господарських систем з метою їх рацiоналiзації, підвищення ефективностi господарювання та досягнення соціально-економічного прогресу. Отже, предметом науки про розміщення продуктивних сил є виявлення законів, закономірностей та визначення принципів і факторів просторової (територiальної) органiзації продуктивних сил, їхнє сучасне і перспективне розміщення.
Сучасна економiчна теорія трактує склад продуктивних сил на розширеній основі, не обмежуючись лише
тими компонентами, що діють у виробничiй сферi. Вiдповiдно до такого підходу до складу продуктивних сил відносять: предмети і засоби праці; робочу силу; природоресурсний потенціал; форми і методи органiзації праці та виробництва; науковий і соцiально-культурний потенціал; інформацiю [4, с. 266]. Взаємодiя цих компонентiв зумовлює певний рівень розвитку продуктивних сил та їхні специфічні риси.
Наука про розміщення продуктивних сил всебічно досліджує сучасні тенденції їхнього розвитку на рiвнi населеного пункту, адмiнiстративного району, областi, економiчного району та країни в цілому.
Проблеми, що вивчає ця наука, виходять на міжрегіональний і глобальний рiвні. Їх комплексний аналіз дає змогу виявити структурнi диспропорції в розмiщеннi продуктивних сил та резерви щодо раціонального використання природоресурсного, трудового і виробничого потенціалу, оцінити рiвень збалансованостi територiальної господарської системи за різними критеріями. Одержанi результати виступають інформаційним підгрунтям наукового обгрунтування основних напрямів державної регіональної економічної політики, а також конкретних заходів щодо структурної трансформації господарських комплексів, збереження навколишнього природного середовища, зростання ефективностi господарювання. Тому об’єктом вивчення даної науки виступають усi елементи просторової організації продуктивних сил — природо- і трудоресурсний потенціал, галузевi і мiжгалузевi комплекси, територіальнi форми організації продуктивних сил та системи господарювання, соціальна інфраструктура тощо.Метою цієї науки є обгрунтування напрямiв оптимізації розміщення продуктивних сил, підвищення економiчної і соціальної ефективності їх функціонування, а також визначення перспектив розвитку. Важливо підкреслити, що ця головна мета досягається на основі таких розробок: наукового обгрунтування стратегії і тактики розвитку продуктивних сил на перспективу; встановлення економiчно доцільного механізму регіональної економічної політики; складання прогнозів територiального розвитку на найближчу та віддалену перспективи; опрацювання нових проектів реструктуризації територіально-виробничих комплексів; розробки концепцій проектів, програм, рекомендацій, пропозицій, спрямованих на досягнення збалансованого стану національної економiки, її галузей та територіально-виробничих комплексів, а також на формування ефективного механізму господарювання. Саме цим забезпечується велике прикладне значення наукових розробок з проблем розміщення продуктивних сил.