1. СУТНІСТЬ, РОЛЬ І МІСЦЕ
У СУСПІЛЬНОМУ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
Розвиток суспільного виробництва підпорядковується головній меті — найбільш повному задоволенню постійно зростаючих потреб всіх членів суспільства.
Чим вищими є темпи соціально-економічного розвитку, тим динамічніше змінюються людські потреби і сама структура життєвих благ, покликаних їх задовольняти та забезпечувати всебічний і гармонійний розвиток особистості.До складу соціального комплексу входять соціальна сфера (сфера послуг) та виробництво товарів народного споживання (насамперед легка промисловість).
У зростанні життєвого рівня населення велика роль належить соціальній сфері, яку становлять: житлове і комунальне господарство, пасажирський транспорт і зв’язок, система побутового обслуговування населення, освіта, культура і мистецтво, охорона здоров’я, фізична культура і спорт. За своїм призначенням всі вони істотно впливають на вирішення основних соціально-економічних завдань. Зокрема, від рівня розвитку медичного обслуговування значною мірою залежать показники здоров’я населення, тривалості життя, його природного приросту. Завдяки впровадженню найбільш ефективних способів лікування хвороб, широкого комплексу санітарно-культурних і профілактичних заходів створюються передумови для істотного скорочення втрат робочого часу через тимчасову непрацездатність.
Світові тенденції показують, що з підвищенням життєвого рівня населення набувають подальшого розвитку галузі та сфери праці, де виробляються матеріальні і духовні блага. На сучасному етапі розвитку суспільства загальною закономірністю є зростання соціально-економічного значення споживання різного роду послуг, а звідси — і галузей, які надають ці послуги.
Це знаходить своє відображення як в абсолютному та відносному збільшенні їх у загальній масі життєвих благ, так і у випереджаючих темпах зростання споживання послуг відносно споживання інших життєвих благ.
У табл. 37 наведені дані, які характеризують обсяги послуг, що надаються підприємствами соціальної сфери України. Таблиця 37ПЛАТНІ ПОСЛУГИ НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ у 1995—1997 рр. (грн., у факт. цінах)*
| Види послуг | 1995 | 1996 | 1997 | |
| всього | у тому числі у сільській місцевості | |||
| Всі надані послуги, у тому числі: | 71,9 | 149,4 | 183,0 | 62,7 |
| побутові | 6,9 | 11,5 | 14,5 | 10,7 |
| пасажирського транспорту | 16,6 | 30,3 | 34,5 | 3,1 |
| зв’язку | 5,2 | 11,2 | 15,7 | 5,3 |
| житлово-комунальні | 29,4 | 71,7 | 87,5 | 36,5 |
| по утриманню дітей у дошкільних закладах | 0,8 | 1,7 | 1,9 | 0,4 |
| по навчанню в навчальних закладах | … | 1,9 | 4,8 | 0,05 |
| культури | 0,8 | 1,4 | 1,7 | 0,3 |
| туристсько-екскурсійні | 1,3 | 1,7 | 1,3 | 0,2 |
| фізичної культури і спорту | 0,1 | 0,1 | 0,2 | 0,0 |
| охорони здоров’я | 0,9 | 1,7 | 2,2 | 0,1 |
| санаторно-курортні і оздоровчі | 7,2 | 11,0 | 11,9 | 4,5 |
| правового характеру і установ банків України | 0,6 | 1,4 | 2,2 | 0,5 |
* Статистичний щорічник України за 1997 р. — К.: Українська енциклопедія, 1998. — С. 284.
Основне значення соціальної сфери полягає в тому, що весь комплекс її галузей забезпечує зростання рівня споживання та вдосконалення його структури. Розширення асортименту життєвих благ, які входять до фонду споживання і задовольняють зростаючі потреби людини — учасника суспільного виробництва, — забезпечує саме розвиток соціально орієнтованих галузей народногосподарського комплексу.
Послуги в цьому процесі виконують, як правило, роль фактора, який забезпечує відтворення робочої сили. Таблиця 38 СТРУКТУРА ПЛАТНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ у 1995—1997 рр.,%*| Види послуг | 1995 | 1996 | 1997 | |
| всього | у тому числі в сільській місцевості | |||
| Всі надані послуги, у тому числі: | 100 | 100 | 100 | 100 |
| побутові | 9,7 | 7,7 | 7,7 | 17,1 |
| пасажирського транспорту | 23,1 | 20,3 | 18,8 | 4,9 |
| зв’язку | 7,2 | 7,5 | 8,6 | 8,5 |
| житлово-комунальні | 40,9 | 47,9 | 47,8 | 38,3 |
| по утриманню дітей у дошкільних закладах | 1,2 | 1,1 | 1,1 | 0,6 |
| по навчанню в навчальних закладах | … | 1,2 | 2,6 | 0,1 |
| культури | 1,1 | 0,9 | 0,9 | 0,5 |
| туристсько-екскурсійні | 1,8 | 1,1 | 0,7 | 0,3 |
| фізичної культури і спорту | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,0 |
| охорони здоров’я | 1,1 | 1,1 | 1,2 | 0,2 |
| санаторно-курортні і оздоровчі | 10,1 | 7,4 | 6,5 | 7,2 |
| правового характеру і установ банків України | 0,9 | 1,0 | 1,2 | 0,7 |
* Статистичний щорічник України за 1997 р. — К.: Українська енциклопедія, 1998. — С. 283.
Роль соціального комплексу у суспільному розвитку визначається двома головними функціями. Перша полягає в тому, що завдяки його функціонуванню створюється комплекс життєвих благ, необхідних для нормального розширеного відтворення робочої сили, а друга — в тому, що заклади і підприємства цього комплексу забезпечують підвищення рівня життя членів суспільства.
Зростання соціально-економічного значення послуг соціальної сфери обумовлюється перш за все глибокою трансформацією характеру самої праці, її інтелектуалізацією. Природно, переважання творчих начал у будь-якому виді трудової діяльності об’єктивно визначають необхідність оволодіння людиною глибокими та всебічними знаннями, не тільки безпосередньо пов’язаними з її професійною діяльністю.
Розширення масштабів і покращання якості робочої сили практично є постійно діючим фактором, що визначає потенційні можливості щодо високих темпів поступового руху суспільства. Чим більшій масі робочої сили соціальна сфера забезпечить відповідний кваліфікаційний рівень і чим глибшим буде його загальнотеоретичний фундамент, тим вищими будуть темпи оволодіння робочою силою нових трудових функцій, нової технології та техніки.
Характер, зміст і напрями розвитку соціальної сфери підпорядковані потребам розвитку як матеріального виробництва, так і нематеріального. Вона не тільки бере участь у відтворенні головної продуктивної сили суспільства — людини і тим самим активно впливає на створення сукупного продукту, а й визначає самі темпи соціально-економічного прогресу.
В умовах високого рівня розвитку продуктивних сил, поглиблення суспільного поділу праці на базі науково-технічного прогресу ускладнюються виробничі зв’язки, які вимагають від кожного учасника виробництва глибоких знань у будь-якій сфері прикладання праці. Високий рівень загальних і спеціальних технічних та гуманітарних знань, а також культури і широкого світогляду в сучасних умовах практично перетворюється не лише у фактор подальшого удосконалення продуктивних сил, а й прискорення соціально-економічного прогресу.
Соціальна сфера, задовольняючи потреби населення в культурних цінностях, освіті, охороні здоров’я, комунальному обслуговуванні тощо все більше впливає на виробництво матеріально-речового багатства через прискорення науково-технічного прогресу, створення необхідних передумов для підвищення рівня зайнятості у суспільному виробництві та раціонального використання трудових ресурсів, забезпечення розширеного відтворення робочої сили, удосконалення структури вільного часу працюючих. Одночасно з цим розвиток соціальної сфери сприяє розв’язанню таких соціальних завдань, як формування гармонійно розвиненої особистості, ліквідація культурно-побутових розбіжностей між містом і селом, між соціальними групами населення і районами країни.