12.3.5. Планування пасажирообігу великого міста
Одним із завдань органів державного регулювання економіки та місцевого самоврядування є планування перевезень пасажирів. У процесі планування обсягу пасажирських перевезень у великих містах, зокрема в обласних центрах, треба використати дані про кількість населення міста, його рухомість, а також грошові доходи.
Показник рухомості населення визначають як кількість перевезень у пасажиро-кілометрах, що припадає на одного жителя за рік.Для визначення кількості пасажирів, яких перевозитиме внутрішньоміський транспорт, крім планової кількості населення міста, треба знати середню кількість поїздок усіма видами міського транспорту з розрахунку на одного жителя за рік. Цей показник називають показником транспортної рухомості міського населення. Його розраховують на підставі фактичних даних про середню кількість поїздок за минулі роки, планових змін у соціальному складі і кількості населення, площі території міста та зміні його інфраструктури тощо. Періодичні обстеження пасажиропотоків використовують для визначення змін середньої відстані поїздок у містах.
У великих містах замовником транспортних послуг є міськвиконком, він же визначає маршрути, вид транспорту. "Маршрут" передбачає поняття напряму і довжини, швидкість та інтервал руху транспортних засобів, режим їхньої роботи та ін.
Щоб розробити маршрутну схему за попитом пасажирів, потрібно цей попит вивчити, провести обстеження, опрацювати інформацію, виконати розрахунки варіантів. У цьому разі одним із варіантів регулювання є передача маршрутів для обслуговування населення на конкурсних засадах різним транспортом підприємствам і власникам транспортних засобів. Організацію цієї координаційної роботи в таких випадках покладають на самостійні організації, адміністративне й фінансове незалежні від виконавця перевезень.
Наступним етапом після визначення ринку транспортних
433
потреб є розрахунок вартості усіх пасажироперевезень. Для цього треба створити нормативну базу розрахунків за аналітичним методом1:
ЦМКм = В/МКм,
де ЦМКм - ціна місце-кілометра; В - витрати на експлуатацію транспортної системи; МКм - місце-кілометри.
Експлуатаційні витрати приймають з огляду на базу звітних даних попереднього періоду, місце-кілометри - з маршрутної схеми за формулою
де q - номінальна місткість автобуса; Zi - кількість рейсів на i-му маршруті; Lim - довжина маршруту.
Пасажирський транспорт формально збитковий навіть у більшості розвинутих країн (дотації держави становлять близько 40-60 % від суми експлуатаційних витрат), оскільки інакше він не був би доступний усім верствам населення. У більшості міст України робота пасажирського транспорту також збиткова- галузі потрібні дотації у розмірі близько 50-70 % від експлуатаційних витрат.