Пропорційне, прогресивне, змішане, регресивне оподаткування

У практиці регулювання застосовуються різні форми оподаткування. Сутність пропорційної, прогресивної і комбінованої (пропорційно-прогресивної) форм оподаткування унаочнює рис. 3.2.

Рис. 3.2. Пропорційне (1), прогресивне (2) і комбіноване (3) оподаткування

Якщо ЗД — загальний дохід суб’єкта оподаткування, ЧД — дохід після сплати податку, то пряма 0А (бісектриса) відбиватиме відсутність оподаткування (0х = 0уа). На графіку 1 0В характеризує пропорційне оподаткування, яке передбачає встановлення однакової податкової ставки для всіх суб’єктів опо­даткування. Що більший загальний дохід, то більші й податкові надходження. У разі загального доходу в розмірі х, дохід, що за­лишається в розпорядженні суб’єкта оподаткування після спла­ти податку, дорівнюватиме уb, а податок — величині (уа – уb). Графік 2 ілюструє прогресивне оподаткування. Тут, що більший загальний дохід, то більша й податкова ставка. Для кожного значення загального доходу встановлюється відповідна податкова ставка. Графік 3 ілюструє комбіновану (пропорційно-про­гресивну) форму оподаткування. Якщо дохід менший за х1, то оподаткування взагалі немає. Якщо дохід становитиме величину від х1 до х2, то оподаткування здійснюється за малою податковою ставкою. Зі збільшенням доходу від х2 до х3 податкова ставка збільшується і т. д.

Сутність регресивного оподаткування полягає в зменшенні податкової ставки в міру збільшення доходу суб’єкта оподаткування.

Прикладами пропорційного оподаткування є податок на прибуток, податок на додану вартість та ін. За комбінованою (пропор­ційно-прогресивною) шкалою здійснюється оподаткування доходів громадян.