Видатки державного бюджету
Видатки державного бюджету виконують функції політичного, соціального та економічного регулювання. Зміст бюджетних видатків зумовлений суспільним способом виробництва, політичним устроєм країни, природою та функціями держави.
Вони відіграють вирішальну роль у задоволенні потреб соціально-економічного розвитку країни. У державній власності перебувають підприємства, установи, організації сектору загального державного управління, які потребують коштів на здійснення своєї діяльності, а також на реконструкцію та оновлення існуючої матеріальної бази. Крім того, видатки бюджету використовуються для перерозподілу доходів населення через трансферні платежі.Планування державних видатків є складовою бюджетного регулювання. Згідно з Бюджетним кодексом України видатки бюджету — це кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Видатки Державного бюджету України на 2003 р. затверджено в сумі близько 52 056 млн грн.
Державні видатки здійснюються за статтями на основі бюджетної класифікації, яка має чотири рівні деталізації:
1. Функціональна класифікація видатків. За функціональною ознакою видатки групуються в розділи (підрозділи, групи), в яких конкретизуються напрями використання бюджетних коштів для здійснення функцій держави, АР Крим або місцевого самоврядування. Фінансування виконання загальнодержавних функцій передбачає витрати на: державне управління; утримання законодавчих, виконавчих і судових органів; міжнародну діяльність, національну оборону, забезпечення громадського порядку і безпеки, а також продукування змішаних суспільних послуг (фундаментальних наукових досліджень, освіти, культури і мистецтва, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, соціального захисту і соціального забезпечення, засобів масової інформації і т.
д.).2. Економічна класифікація видатків. За економічною характеристикою операцій видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення. Поточні видатки — це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств (установ, організацій), яка існує на початок бюджетного року, а також фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів. Капітальні видатки (видатки розвитку) — це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: фінансування капітальних вкладень; фінансування структурної перебудови економіки; субвенції та інші витрати, пов’язані з розширеним відтворенням.
3. Відомча класифікація видатків. За цією класифікацією визначається перелік головних розпорядників бюджетних коштів. Розпорядники бюджетних коштів — це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету. На основі відомчої класифікації Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр розпорядників бюджетних коштів.
4. Програмна класифікація видатків. Така класифікація застосовується при формуванні видатків бюджету в розрізі цільових комплексних програм.
Державний бюджет має містити пояснення всіх видатків, за винятком тих, що пов’язані з державною таємницею. Таємні видатки в інтересах національної безпеки включаються до бюджету без деталізації, а звіти про їх проведення розглядаються ВР України на закритому засіданні.
У державному бюджеті передбачається резервний фонд у розмірі до 1 % від обсягу видатків загального фонду державного бюджету для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету.
Отже, кожна держава, використовуючи бюджет, здійснює фінансування розвитку окремих галузей, регіонів і сфер діяльності. Крім прямого фінансування та прямих державних інвестицій, витрати бюджету здійснюються у таких формах, як дотації, субвенції, субсидії.
Дотації (від лат. dotatio — дар, пожертва) — це особливий вид асигнувань з державного бюджету, який використовується для збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів і покриття касових збитків окремих державних підприємств. Бюджетним кодексом України передбачено такий вид дотацій, як дотація вирівнювання — міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує. Субвенції (від лат. subvenier — приходити на допомогу) — один із видів державної фінансової допомоги центральним або місцевим органам виконавчої влади, що надається на конкретні цілі. Згідно з Бюджетним кодексом України субвенції — це міжбюджетні трансферти на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про їх надання. Субвенції використовуються також для санації підприємств, яким загрожує банкрутство. У фінансовій політиці окремих країн застосовується такий інструмент бюджетного регулювання, як субсидії (від лат. subsidium — допомога) — допомоги, здійснювані державою з державного бюджету з метою підтримки населення, а також певних видів підприємницької діяльності, сфер і галузей економіки, розвиток яких має велике значення для суспільства.