Тести:

1. Дата фінансових звітів - це дата:

а) оприлюднення звітності;

б) підписання звітності бухгалтером;

в) підписання звітності аудитором;

г) останнього періоду, що описується фінансовою звітністю.

2. Якщо аудитору стає відомо про події, що суттєво впливають на фінансові звіти, йому слід розглянути:

а) ризики викривлення на рівні тверджень звітності;

б) суттєвість таких подій;

в) свою відповідальність за висновок;

г) адекватність розкриття таких подій у звітності.

3. Якщо управлінській персонал не вносить, як вважає аудитор, необхід­них змін до фінансової звітності, аудиторові слід:

а) відмовитися від виконання завдання;

б) надати відмову від виказування думки;

в) висловити негативну думку;

г) висловити умовно-позитивну або негативну думку.

4. Доказом того, що управлінській персонал визнає свою відповідальність за фінансові звіти, може бути:

а) усна заява керівництва;

б) посилання на свою відповідальність у листі-пропозиції на аудит;

в) посилання на Статут або законодавство;

г) підпис копій фінансових звітів.

5. Якщо пояснення управлінського персоналу суперечать іншим аудиторським доказам, аудитор повинен:

а) відмовитися від виконання завдання;

б) надати негативний висновок;

в) змінити рівень суттєвості та обсяг вибірки;

г) повторно розглянути достовірність пояснень управлінського персоналу.

6. У разі відмови управлінського персоналу надати пояснення, аудиторові необхідно:

а) надати негативний висновок;

б) надати умовно-позитивний висновок;

в) відмовитися від виконання завдання;

г) надати відмову від висновку.

7. Перевіряючи порівняльні дані, аудитор повинен:

а) визначити їх реальність;

б) визначитися з рівнем суттєвості невідповідностей у таких даних;

в) визначитися з метою порівняння;

г) визначитися з відповідністю даних концептуальній основі фінансової звітності.

8.

а) дозвіл від замовника на спілкування з попередником;

б) кваліфікацію попередника;

в) конфіденційність попереднього висновку;

г) дату висновку попередника.

9. Якщо фінансові звіти за попередній період не перевірялися, то аудитору слід зазначити, що він:

а) не несе відповідальності за попередні періоди;

б) не має на меті перевірку даних попередніх періодів;

в) не отримав дозволу на аналіз даних попередніх періодів від замовника;

г) безпосередньо не перевіряв звітність попередніх періодів.

10. Суттєве протиріччя - це ситуація, коли:

а) існує протиріччя в законодавчому регулюванні діяльності замовника;

б) існують арифметичні помилки між регістрами обліку;

в) виявлено невідповідності між положеннями облікової політики та стандартами обліку;

г) певна інформація за своєю суттю суперечить інформації фінансових звітів.

11. Судження аудитора про те, чи справедливо і достовірно відображено інформацію в усіх суттєвих аспектах у фінансовій звітності, робиться в контексті:

а) критерію суттєвості;

б) ризику викривлення на рівні тверджень звітності;

в) ризику викривлень на рівні сальдо рахунків;

г) концептуальної основи фінансової звітності, що застосовувалася.

12. Вкажіть на необов’язковий елемент аудиторського висновку:

а) вступний параграф;

б) адресат;

в) сертифікат аудитора;

г) термін перебування аудиторської фірми на ринку аудиторських послуг.

13. Аудитор повинен вказати у своєму висновку, що управлінський персонал несе відповідальність за:

а) шахрайство;

б) помилки;

в) легітимність діяльності;

г) підготовку звітності.

14. Щодо доказовості аудиторської думки, то в аудиторському висновку необхідно вказати, що:

а) аудит здійснено за програмою, узгодженою з замовником;

б) перевірка проводилася із застосування вибірки;

в) що при перевірці розраховувалися ризики та суттєвість;

г) що отриманих доказів достатньо для висловлювання думки.

15. Коли аудиторові стає відомо, що фінансові звіти будуть складовою частиною документа, який буде вміщувати іншу інформацію, йому слід розглянути питання про:

а) доцільність надання висновку;

б) ризики відповідальності за повний пакет документів;

в) ідентифікацію користувачів документа;

г) ідентифікацію номерів сторінок, на яких подано фінансові звіти.

16. Невизначеність при складання аудиторського висновку - це проблема:

а) належного користувача висновку;

б) конфіденційності висновку;

в) існуючих судових позовів до відповідальної сторони;

г) результат якої залежить від майбутніх дій третіх осіб.

17. До умов “обмеження обсягу” в ході аудиту не відносять:

а) аудитор не може спостерігати за інвентаризацією;

б) коли облікові записи неадекватні;

в) неможливо виконати необхідну процедуру перевірки;

г) посадова особа персоналу відмовляється від пояснень.

18. Аудитор може не погодитися з управлінськім персоналом і в результаті надати або умовно-позитивну, або негативну думку, у випадку, коли:

а) він виявив суттєві факти шахрайства з боку персоналу;

б) він більше двох разів змінював рівень суттєвості (в сторону зменшення);

в) керівництво наполягає на зменшенні обсягів перевірки;

г) він не згоден з відповідністю розкриття інформації у звітності.

19. При аудиті малих підприємств враховується їх харктеритика, що проявляється у наступних моментах:

а) концентрація власності і управління.

б) невелика кількість джерел доходу.

в) спрощена система ведення бухгалтерського обліку.

г) обмежені заходи внутрішнього контролю.

20. При аудиті малих підприємств необхідно звернути увагу на наступні потенційні джерела ризиків:

а) нерегулярність облікових записів;

б) думка керівництва про те, що окрім аудиту може бути також проведене відновлення обліку;

в) недостатнє розділення повноважень і відповідальності;

г) всі відповіді вірні