3. Особливості відображення курсових різниць в податковому обліку

Операції за розрахунками в іноземній валюті віднесені до операцій особливого типу і порядок їх оподаткування регламентований п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відносно операцій за розрахунками в іноземній валюті норми п.7.3 встановлюють наступні правила:

1. Доходи, одержані (нараховані) в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривни за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахунку у зв'язку із зміною курсу НБУ протягом такого звітного періоду.

Таким чином, в податковому обліку по першій із подій- отриманню валютної виручки або нарахуванню валютної дебіторської заборгованості- відбувається збільшення валових доходів підприємства. Відповідно валютна виручка відображається за курсом НБУ на дату першої із подій.

2. Витрати, понесені (нараховані) в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат, визначаються в сумі, яка дорівнює балансовій вартості іноземної валюти, перерахованої за придбані товари (роботи, послуги) і не підлягають перерахунку в зв'язку із зміною обмінного курсу гривни впродовж такого звітного періоду.

3. Балансова вартість інвалюти визначається за такими правилами:

а) У момент отримання валюти її балансова вартість повинна визначатися залежно від способу її отримання:

- у випадку придбання валюти за гривни її балансова вартість рівна сумі гривень, сплачених платником податків у зв'язку з її придбанням (без урахування комісійних та інших витрат, пов'язаних з придбанням валюти) ;

- у випадку придбання іноземної валюти за іншу іноземну валюту балансова вартість купленої валюти рівна балансовій вартості валюти, що була продана ;

- у випадку отримання іноземної валюти у зв'язку з експортом товарів(робіт, послуг), балансова вартість валюти визначається за курсом НБУ на дату першої події, або відвантаження, або передплати .

б) При продажу валюти чи її переказі в оплату за товари (роботи, послуги) протягом звітного періоду балансову вартість проданої (перерахованої) інвалюти слід визначати за ідентифікованою або середньозваженою вартістю, тобто за середнім курсом валюти, що є в наявності у підприємства на момент її продажу (переказу).

Приклад: У результатіунаслідок,внаслідок здійснення експортних операцій підприємством одержаноотримано,набуто:

- 200 дол. за курсом 5,3 грн. за дол;

- 300 дол. за курсом 5,28 грн. за дол.;

- 500 дол. за курсом 5,4 грн. за дол.

При продажу підприємством валюти в розмірі 500 дол. до складу валових витрат буде включена балансова вартість валюти, визначена за середньозваженою вартістю:

(200х5,3+300х5,28+500х5,4)

500 х ------------------------------------- = 2672 грн.

1000

в) У випадку, якщоу разі , якщо,в случае валюта залишається ув,біля підприємства на кінець звітного періоду, її вартість підлягає перерахунку за курсом НБУ на кінець звітного періоду зіз віднесенням результатів перерахунку до складу валових доходів чи валових витрат.

4. До заборгованості, що підлягає перерахунку, відноситься:

- основна сума фінансового кредиту, депозиту (внескувкладу);

- сума відсотківпроцентів, нарахованих на суму фінансового кредиту, депозиту (внескувкладу), термін сплати яких на кінець звітного періоду минувминув,сплив;

- вартість об'єкта фінансового лізингулізінгу;

- платежі за фінансовим лізингомлізінгу, термін оплати яких на кінець звітного періоду минувминув,сплив;

- балансова вартість ціннихкоштовних паперів, що засвідчуютьпосвідчують відношення боргуобов'язку, а також товарних або фондових деривативів.

Таким чином, перелік видів заборгованості, за якими треба визначати курсову різницю, доситьдосить специфічний. Така заборгованість перераховується не тількине лише на кінець звітного періоду, але й на дату її погашення. Крім того, перерахунку підлягає іноземна валюта, що обліковується на балансі.

При цьому слід підкреслити, що до переліку видів заборгованості, які підлягають перерахуванню, не включений найпоширеніший видвид заборгованості - заборгованість за товари, роботи і послуги. Отже, заборгованість за товари (роботи, послуги) у податковому обліку при зміні валютного курсу перерахунку не підлягає.