§ 15.1. Товарні ф'ючерси як фінансові інструменти

Як уже вказувалося у розділі 4, ф 'ючерсний контракт — це біржовий контракт-зобов 'язання купівлі/продажу активу в майбутньому (валюти, цінних паперів, інших фінансових інструментів, сировини) із встановленими стандартними параметрами за ціною, погодженою у момент його укладання.

Учасниками ф'ючерсного ринку є потужні трейдери або фінансові інституції. До них належать торговці-дилери, що купують і продають ф'ючерсні контракти для власних потреб, брокери, які виконують замовлення клієнтів на купівлю-продаж контрактів та арбітражери, тобто спекулянти, що купують або продають контракти з метою отримання доходу від різниці у цінах.

Товарні ф'ючерсні контракти - це угоди про завчасну купівлю або продаж сільськогосподарської чи промислової сировини, або строкові товарні угоди.

У розділах 3 та 4 досить детально наведено приклади видів біржових товарів, основних товарних ф'ючерсів та ф'ючерсних бірж, де вони котируються.

Подвійна природа ф'ючерсного контракту полягає в тому, що, з одного боку, продавцям та покупцям товару надаються надійні матеріальні гарантії виконання укладених угод (через купівлю-продаж відповідного типового контракту з відстроченою поставкою), з іншого, з' являється можливість проведення чисто спекулятивних інвестицій у забезпечені реальним товаром сертифікати на пред'явника, а саме цим і є ф'ючерсні контракти, з наступним їх використанням у біржовій торгівлі.

Професійні біржові дилери (інвестиційні компанії, банки, брокерські фірми, незалежні трейдери-спекулянти) використовують ф' ючерсний ринок для прогнозування ціноутворюючих факторів, гри на різницях цін і тенденціях зміни цін у майбутньому. Строковий ф'ючерсний ринок понад два десятиліття є повноважним елементом фінансового ринку.

На глобальному фінансовому ринку сьогодні є строкові фінансові інструменти, які відображають динаміку товарних ринків. Це ф'ючерсні та опціонні контракти на індекс цін товарних ф'ючерсів. Найвідомі- шим із таких індексів є The Goldman Sashs Commod^ !ndex (GSO), до бази розрахунку якого входять 26 найліквідніших ф'ючерсних контрактів на основні сировинні товари, що є об'єктами міжнародної торгівлі. Цей індекс відображає зміну цін основних товарних ф'ючерсів найближчих місяців поставки. Використовується інституційними інвесторами для портфельних спекуляцій, хеджування від інфляції та товарних цінових ризиків в сукупності з процентними, валютними та ф'ючерсами на фондові індекси (рис. 15.1).

Показовим є той факт, що динаміка зміни названого та інших аналогічних індексів, як правило, співпадає з індексом інфляції1.

Проілюстрований графік показує суттєве зростання цін на основні сировинні товари за 1982-1998 рр., різке падіння їх у 1999 р., зростання у 2001 р., знову тенденцію до падіння цін на початок 2002 р., і з цього періоду до липня 2006 р. небачене (більше ніж у три рази) зростання. Тобто спостерігаємо унікальну властивість строкових фінансових інструментів, до яких належать ф'ючерсні та опціонні контракти на сировинні товари, виступати індикатором світового товарного ринку.

Обсяги світової торгівлі товарними ф'ючерсними та опціонними контрактами на біржах світу впродовж останніх років залишаються досить стабільними і коливаються на рівні 3,6 трлн. контрактів на рік, що становить в межах 1,26% від загального обсягу ф'ючерсних контрактів, що пояснюється відносно невисокими темпами зростання сировинних і сільськогосподарських галузей та стабільністю складу основних учасників цих ринків2.

Як вказувалося вище, ф'ючерсні контракти стандартизовані.

www.fmwin.com www.bis.org

На сучасних ф'ючерсних біржах щоденний обсяг операцій з фінансовими ф'ючерсами - валютою, кредитами, фінансовими індексами - багатократно перевищує такий самий обсяг операцій на всіх ринках товарних ф'ючерсів та опціонів. Продавці (виробники) і покупці (споживачі) працюють на біржі з метою страхування своїх товарів, які вони планують продавати (купувати) в майбутньому, від непередбачених змін ціни або для того, щоб зафіксувати сприятливу для себе цінову кон' юнктуру.

За період з 1950 по 1976 рр. інвестиційний портфель з 20 товарними ф'ючерсними контрактами порівнювався з диверсифікованим портфелем із звичайних акцій. Середній рівень доходності такого портфеля становив майже 13% річних, ризик оцінювався на 5% вище від портфеля із звичайних акцій3.

Коли інституційні інвестори, а саме інвестиційні банки, фонди, брокерські фірми, вкладають кошти у ф'ючерсні контракти, це, як правило, інвестиції у валютні ф'ючерси, ф'ючерси на цінні папери та індекси фондових бірж. Товарних ф'ючерсів такі інвестори практично не використовують. Однак, як уже зазначалося вище, загальні обсяги торгівлі товарними ф' ючерсами, використання їх хеджерами та спекулянтами ф'ючерсних ринків цукру, зернових, кави, нафти з 70-80-х років XX-го ст. до початку ХХІ-го ст. не зменшилися.

Співвідношення обсягів торгівлі на користь фінансових ф'ючерсів змінилося завдяки тому, що за останні 10 років інституційні інвестори створили справді величезний їх ринок, який суттєво перевищив обсяги ринку товарних ф'ючерсів.

Для сучасних зарубіжних ф'ючерсних ринків актуальною залишається проблема залучення інституційних інвесторів до процесу інвестування у товарні ф'ючерси. Для цього на західних ринках брокерські аналітичні фірми започаткували торгівлю контрактами з індексами на товарні ф' ючерси.

Таким найпоширенішим індексом є Goldman Sacks Commod^es !ndex (GSO), який запровадила авторитетна нью-йоркська брокерська фірма Goldman Sacks, орієнтуючись на потреби інституційних інвесторів. Індекс складається із товарних ф'ючерсів, на які існують активні ліквідні ринки, причому за базу індексу вважаються лише ф' ючерсні контракти з найближчими термінами поставок на момент його розрахунку. До цього індексу входять контракти на 26 товарів, це, як правило,

Шарп У.Ф., Александер Г.Дж., Бейли Дж.В. Инвестиции: Пер с англ. -М.: ИНФРА-М, 1999. - С.709.

енергоресурси, жива худоба, зернові, що відповідно розміщуються в індексі з питомою вагою 50, 25, 15%.

Динаміка зміни індексу GSd до 1992 р. показує, що інвестиції у товарні ф'ючерси були більш доходними, ніж інвестиції у прості акції. Вони служили прекрасними інструментами для диверсифікації портфелів активів та хеджування від інфляції. Однак ці інструменти не дістали широкого застосування серед інституційних інвесторів, які й далі надають перевагу інвестиціям у фінансові ф' ючерси.

Ф'ючерсна ціна активу у найбільш загальному вигляді визначається за формулою:

Pf = Ps +1 - B + C ,

де Pf - ф 'ючерсна ціна;

Ps - спотова ціна;

І - B + C - ціна доставки активу за ф 'ючерсним контрактом;

І - відсоткова ставка, яку втрачає інвестор, володіючи активом;

B - отримана вигода;

C - витрати власника.

Для фінансових ф' ючерсів на відсоткові інструменти ф' ючерсна ціна визначається так:

Pf = Ps(1 + R),

де R - неризикова ставка для казначейських векселів США.

На сучасних ф'ючерсних біржах різниця між цінами продавців та покупців становить 0,1% ціни товару або фінансового засобу. Для порівняння: на фондовому ринку ця цінова різниця становить 0,5% вартості цінних паперів (акцій), на ринку нерухомого майна - до 10% ціни. Така незначна різниця збільшує рівень ліквідності ф' ючерсного ринку, підвищує його популярність серед інвесторів. Крім того, ф'ючерсний ринок дозволяє перенести ризик з тих учасників, що бажають уникнути або зменшити його, на тих, хто може прийняти цей ризик. За умови успішного функціонування ф' ючерсного ринку, зменшуються цінові коливання, підвищується кредитоспроможність клієнтів. За допомогою фінансових ф'ючерсів банки мають можливість кредитувати учасників ринку на більш сприятливих умовах. Щоденні ф'ючерсні котирування дозволяють прогнозувати майбутні ціни на сировину та фінансові інструменти.

Ф' ючерсні контракти існують на визначені види товарів та фінансових інструментів. Одні з них дуже популярні, наприклад ф'ючерсні контракти на нафту, зернові, казначейські облігації, векселі тощо; інші використовуються дуже рідко, наприклад на кольорові метали.

Наведемо приклад біржового котирування популярного ф'ючерсного контракту на нафту Нью-Йоркської товарної біржі (КУМБХ) за 11.01.2005 р. з газети "The Wall Street Journal Europe" (табл. 15.1).

Таблиця 15.1.

Приклад котирування ф'ючерсного контракту на нафту Нью-Йоркської товарної біржі

Як свідчать дані біржового котирування, глибина контрактів, тобто місяці поставок, охоплюють період з лютого 2005 по грудень 2010 рр. Рівень участі у торгах надзвичайно високий. Кількість відкритих позицій, тобто неліквідованих контрактів, сягає 694,235, що означає місткість ринку відкритих контрактів продавців та покупців по 1 000 барелів кожен. Велика кількість контрактів з віддаленими термінами поставки свідчить про значну кількість хеджерів та спекулянтів на цьому ринку. Дані біржового котирування виявляють значні діапазони коливання цін на нафту з різними термінами поставки у майбутньому в межах 37 і 45,6 $/за барель, що вимагає від виробників та споживачів операцій страхування цінових ризиків, а біржовим спекулянтам та інституційним інвесторам дозволяє спекулятивні операції з великим розмахом.

У розділі 3 наводилася коротка характеристика біржових котирувань. Нижче подано ще одне котирування на цукор Нью-Йоркської торгової

палати. Це котирування не так просто прочитати та зрозуміти, оскільки в США на цьому ринку використовують свої міри ваги, а саме англійські фунти (табл. 15.2).

Таблиця 15.2.

Приклад котирування ф'ючерсного контракту на цукор Нью-Йоркської торгової палати

Отже, колонки котирування містять таку інформацію:

• Open - ціна першої угоди, укладеної у період офіційного відкриття торгів;
• High - найвища ціна біржового дня;
• Low - найнижча ціна біржового дня;
• Settle - розрахункова ціна дня. Визначається за формулою із врахуванням вартості ф'ючерсного контракту на момент закриття біржі. Ця ціна не обов'язково є ціною останньої угоди дня;
• Change - зміна розрахункової ціни відносно вчорашнього дня;
• Lifetime: High/Low - найвища та найнижча ціни даного контракту, зафіксовані з моменту відкриття торгівлі цим контрактом;
• Open Interest - число відкритих позицій на момент закриття у попередній день;
• Volume - загальна кількість контрактів, укладених впродовж дня.

Покажемо на конкретному прикладі (15.1), як може використати ф'ючерсний ринок нафти, наприклад, російська нафтова компанія "Роснефть", яка постачає нафту японському переробному підприємству на умовах 6-місячного форвардного контракту.

Приклад 15.1.

Російська нафтова компанія "Роснефть" у березні підписала контракт на поставку 100 000 барелів нафти японському нафтопереробному підприємству через 6 місяців (тобто у вересні). Ціна у контракті зафіксована на рівні березневої ціни 37,00 $/за барель. Фінансовий директор російської компанії, передбачаючи зростання цін на нафту, до моменту поставки через брокера NYME відкриває позицію покупця на 100 нафтових ф'ючерсних контрактів за ціною 45,00 $/за барель. Прогнози підтвердилися: на момент поставки спотові ціни на вересневі контракти становили відповідно 50,00 $/за барель, ф'ючерсні - 60,00 $/за барель.

Продовження прикладу 15.1.

Японська сторона має виграшну позицію на реальному ринку, оскільки сплачує за форвардним контрактом лише по 37,00 $/за барель при існуючих на момент поставки 50,00 $/за барель. Однак російська компанія, відвантаживши нафту до Японії, не має збитків, оскільки її фінансисти отримали на ф'ючерсній біржі прибутки від ф'ючерсної позиції, закривши яку, компанія отримує 15,00 $/за барель виграшу, що перекриває 13,00 $/за барель програшу на форвардному контракті.

Учасників ринку, які використовують товарні ф' ючерсні контракти з метою страхування купівлі-продажу реальних цінностей, називають хеджерами, а їх діяльність хеджингом (hedgmg). Тих, що отримують дохід тільки від купівлі-продажу ф'ючерсних контрактів і реально не зацікавлені у фізичному товарі, називають трейдерами-спекулянтами (scalpers, day traders, posUwn traders, spreaders). Як ті, так і інші проводять операції через певну брокерську фірму, що має місця на найважливіших біржах світу. Нижче ми детальніше розглянемо операції хеджингу з прикладами біржової практики як далекого, так і близького зарубіжжя.

Трейдери за своєю суттю є інвесторами у ф'ючерсні контракти. Їх основна маса працює на ринках кредитів, валют та індексів. Завжди виникає запитання про джерела прибутків трейдерів, адже при торгівлі ф'ючерсами виграє одна сторона за рахунок іншої.

Оскільки основну масу учасників ринку складають хеджери, що виходять на цей ринок з метою захисту прибутків своїх клієнтів, отриманих від інших видів діяльності, то отримати цей захист вони можуть лише за рахунок іншої сторони, яку представляють біржові спекулянти. Трей- дери-спекулянти відіграють роль страхової компанії, що за певну плату приймають на себе ризик несподіваної зміни ціни. Професійні трейдери ніколи не вкладають всіх або більшої частини своїх коштів у контракти одного типу. Результати не визначаються однією угодою. Прибутковість забезпечується тим, що вдалих операцій більше, ніж невдалих.

Це цікаво!

У 70-х роках ХХ-го ст. Олександр Елдер, вислови якого неодноразово наводилися автором в якості епіграфів до розділів, на той час корабельний лікар радянського торговельного судна, покидає його в одному із портів Африки та просить політичного притулку у США.

У Нью-Йорку він продовжує займатися психіатрією, викладає у Колумбійському університеті та починає гру на фондовій біржі. Його книга "Tradmg for a Lrvmg" стала міжнародним бестселером, а він сам відомим успішним біржовим трейдером.

У цій книзі, перекладеній на 8 мов, в т.ч. і на його рідну - російську, Елдер пише, що його шлях до біржового успіху був довгим. Траплялися запаморочливі успіхи та болючі падіння. Рухаючись уперед, або петляючи, він набивав ґулі та розоряв свій біржовий рахунок. Після кожної невдачі він повертався до роботи у клініці, збирав

гроші, читав, обмірковував, уточняв методику, а потім знову починав грати. І тепер, не зважаючи на те, що, як правило, багато заробляє на біржових операціях, серед яких переважно ф'ючерсні контракти, він кілька днів на тиждень після закриття біржі продовжує приймати хворих.

О. Елдер4 резонно зазначає, що гроші на біржі з'являються з одної- єдиної причини: їх приносять туди трейдери. Саме на кошти трейдерів існує біржа та біржові брокери.

Ф'ючерсна торгівля технічно нескладна справа. Необхідно лише знайти біржового брокера, укласти договір на брокерське обслуговування, ознайомитися із системою депозитних та маржевих вкладів, вкласти їх і розмістити замовлення на купівлю або продаж ф'ючерсних контрактів. Такі замовлення можуть виконуватися протягом кількох хвилин. На зарубіжних ф'ючерсних ринках є тисячі брокерських домів та багато незалежних брокерів, що допомагають інвесторам вкласти інвестиції у ф'ючерсні контракти відомих бірж.

Спекулятивні операції з різними видами активів на українському фінансовому ринку виконує обмежена кількість банків, виробники та споживачі сировинних товарів практично цього ринку ще не освоїли. З валютними цінностями, в тому числі через систему FOREX, працюють АКБ "Україна", АППБ "Аваль", "Приватбанк", "Промінвестбанк", "Ва- Банк". Вони використовують кредитне плече цієї системи 1:20, 1:50 для операцій на спотовому валютному ринку, використовують форвардні контракти. Однак навіть ці структури не працюють з ф'ючерсними та опціонними контрактами, не виконують хеджевих операцій.

Останні наукові дослідження західних вчених, зокрема теорія оптимального портфеля інвестицій, вироблена лауреатом Нобелівської премії професором Г. Марковіцем, наступні дослідження професора Дж.Е. Літнера (Гарвард) показали, що похідні фінансові інструменти можуть стати ідеальними доповненнями до традиційного портфеля інвестицій, що складається з акцій та облігацій. У період економічних спадів, глобальних потрясінь ринок похідних фінансових інструментів компенсує зменшення доходів від інших інвестицій. Похідні фінансові інструменти можна застосовувати для страхування інвестицій в сировину - страхуючи спад або зростання цін у майбутньому, в акції - страхуючи їх від спаду курсу, в облігації - від впливу зміни ставок банківських відсотків; в цінні папери інших держав - від зміни валютного курсу. Подібні операції з ф'ючерсними контрактами є доступними лише для фахівців високого професійного рівня, а для індивідуального інвестора такі операції можливі, як правило, через

А. Элдер. Как играть и выигрывать на бирже. -М.: Диаграмма, 2001. -352с.

інвестиційного дилера, який може виступати як інвестиційний фонд, компанія, банк тощо, якщо є членом ф'ючерсної біржі.

Приклад 15.2.

Підприємство-виробник шляхом операцій на ринку реального товару і ф'ючерс- ному отримує можливість страхування цінового ризику за схемою, поданою нижче.

Схема використання ф'ючерсного ринку

Баланс: -50 000 + 50 000 = 0 Протилежний варіант

Оскільки в Україні укладання товарних ф'ючерсних контрактів з метою страхування цінових ризиків на зарубіжних ф'ючерсних біржах майже не практикується, наведемо приклад використання ф' ючерсних контрактів при визначенні планів виробництва і збуту в умовах Росії. Російські виробники сировинних товарів, в першу чергу нафти та природного газу, кольорових металів, можуть відкрити ф'ючерсні позиції через брокерів на міжнародних ф'ючерсних біржах. Такі операції дозволяють не лише визначати плани виробництва і збуту (експорту та імпорту), а й проводити фінансові, страхові операції для їх забезпечення.

Будь-який ф'ючерсний контракт має обмежений час існування. Наприклад, ф'ючерсний контракт на пшеницю Чиказької торговельної палати СВОТ існує близько одного року. Припустимо, що з 1 серпня

2006. р. на цій біржі почали продаватися ф'ючерси з поставкою у липні
2007. р. Це так звані липневі ф'ючерси на пшеницю врожаю 2007 р., які будуть продаватися чотири останніх місяці 2006 р. та сім місяців майбутнього 2007 р. Відповідно до умов контракту наперед відомо, коли наступить останній день торгівлі і до якого часу цього дня буде здійснюватися торгівля, тобто поставка товару та розрахунки за нього. Оскільки у кожен торговельний день на біржі ведеться торгівля ф'ючерсними контрактами з різними місяцями поставки, існує спеціальний біржовий календар на один, два і навіть три роки вперед, у якому чітко фіксуються дні виконання всіх ф'ючерсних контрактів5.

Ф'ючерсний контракт, укладений з метою поставки за ним будь - якого товару, за своєю сутністю є форвардним контрактом. Ф'ючерсний контракт, який укладений з метою отримання різниці в цінах, тобто у його власника немає на меті отримання або поставки товару, є фінансовим інструментом, тобто інструментом фінансового ринку, третинним сегментом якого і є ринок ф 'ючерсів.

Ф' ючерсні контракти - один із механізмів переливу капіталу, вони найбільше відповідають сучасному ринковому господарству з точки зору обсягів фінансових засобів та термінів їх обороту. Тобто товарні ф'ючерси є повноправними інвестиційними інструментами, які укладаються на біржовому ринку. Оскільки гра на різниці в цінах досить мало пов'язана з національними кордонами, то ф'ючерсний контракт є міжнародним фінансовим інструментом. Ф'ючерсний контракт - це сучасний інструмент швидкого вирівнювання цін, гасіння їх коливань на різних ринках, інструмент миттєвого усереднення грошового попиту без зміни поточної пропозиції. Саме завдяки ринку товарних ф'ючерсів не всі зміни на ринку грошей мають прямий вплив на виробництво та обіг реальних активів і тим самим підвищується стійкість ринкової економіки. В момент свого укладання ф'ючерс є нічим іншим як форвардом, спотовим він стає у випадку, якщо завершується поставкою. Власне ф'ючерсним він залишається у проміжку часу між укладанням та ліквідацією через укладання офсетної угоди.

Биржевое дело: Учебник /Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. -М.: Финансы и статистика, 1998. -212с.

Ф' ючерсні біржі організовують власний порядок укладання ф' ю- черсних контрактів. Він є різним для кожної біржі, однак є певні етапи технологічного процесу, спільні для всіх: