ФУНКЦІЯ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ

Фінансові ринки виконують суттєву економічну функцію по спряму­ванню коштів від тих, що заощадили додаткові кошти, бо витрачали менше від свого доходу, до тих, що відчувають нестачу коштів, бо бажають витрачати більше від свого доходу.

НЕПРЯМЕ ФІНАНСУВАННЯ

ПРЯМЕ ФІНАНСУВАННЯ

Графік 3.1. Потоки коштів через фінансову систему.

позичають кошти для фінансування їхніх видатків, є позичальника- ми-витратниками, вони зображені на графіку праворуч. Основними кредиторами-заощадниками є домогосподарства, але ділові фірми і уряд (особливо уряди штатів та муніципалітети), а також іноземці та їхні уряди інколи так само вирішують, що мають надлишкові кошти, і тому надають їх у позичку. Найважливішими позичальниками-ви- тратниками є ділові фірми та уряд, але домогосподарства та іноземці також беруть у позичку для купівлі автомобілів, меблів та будинків. Стрілки показують, що кошти пливуть від кредиторів-заощадників до позичальників-витратників по двох маршрутах.

За прямого фінансування (маршрут в нижній частині графіка 3.1) позичальники беруть в позичку кошти безпосередньо від кредиторів на фінансових ринках через продаж їм цінних паперів (які також називають фінансовими інструментами). Останні є вимогою на май­бутній доход позичальника, або його активи. Хоча цінні папери є активами для особи, що купила їх, однак вони є пасивами (IOU — «Я винен вам») або боргом для індивіда чи фірми, що продає (випускає їх). Наприклад, якщо «General Motors» потребує позичити кошти для оплати нового заводу по виробництву переднього мосту автомобіля, то ця компанія, можливо, позичить кошти у заощадника через продаж йому облігацій, тобто цінного паперу, що обіцяє періодичну виплату доходу протягом наперед встановленого періоду часу.

Чому це спрямування коштів від заощадників до витратників таке важливе для економіки? Відповідь полягає в тому, що заощаджують здебільшого не ті люди (підприємці), які мають прибуткові інвестиційні можливості. Давайте спершу поміркуємо про це на особистому рівні. Припустімо, що ви заощадили 1000 доларів цього року, але в економіці відсутні процеси надання і отримання позичок, бо немає фінансових ринків. Якщо у вас немає інвестиційних можливостей, за допомогою яких ви могли б заробити доход на ці заощадження, то ви просто во­лодітимете сумою у 1000 доларів і не зароблятимете процентів. З другого боку, Карл Карпентер може продуктивно застосувати ваші 1000 доларів. Він може використати їх для купівлі нового знаряддя, яке скоротить час, що потрібен йому для будівництва будинку. Отже, його додатковий заробіток становитиме 200 доларів за рік. Якби ви увійшли в контакт з Карлом, тоді ви могли б надати йому позичку в сумі 1000 доларів за орендну плату (процент) 100 доларів на рік, і обидва були б у кращому матеріальному становищі. Ви заробили б 100 доларів на рік на ваші 1000 доларів заощаджень замість нульової суми (орендної плати), що ви заробили б у іншому разі. Карл заробив би 100 доларів доходу більше на рік (200 доларів додаткового доходу на рік мінус 100 доларів орендної плати за використання чужих коштів).

У випадку відсутності фінансових ринків ви з Карлом Карпентером, можливо, навіть не зустрілися б. Без фінансових ринків важко передати кошти від особи, яка не володіє інвестиційними можливостями, до особи, яка має такі можливості. Відсутність фінансових ринків означає, що обидві особи були б у гіршому матеріальному становищі.

Існування фінансових ринків також вигідне, навіть коли хтось бере в позичку з іншою метою, ніж розширення виробництва в діловому підприємстві. Наприклад, ви недавно одружилися, маєте хорошу роботу і хочете купити будинок. Ви отримуєте добру платню, але ви щойно почали працювати і ще не заощадили достатньо коштів. Згодом ви не матимете проблем із достатнім заощадженням, купите будинок вашої мрії, але ж зістаритесь і не отримаєте повної насолоди від володіння цим будинком.

Якби фінансовий ринок був організований таким чином, що люди, які здійснили заощадження, могли б надати в позичку вам гроші для купівлі будинку, то ви були б щасливі заплатити їм певний процент, щоб володіти будинком тоді, коли ви ще досить молодий, щоб насо­лоджуватися з нього. Тоді, коли ви заощадили б достатньо коштів, ви повернули б узяте в позичку. Загальний наслідок був би таким, що і ви, і особи, які надали вам позичку, були б у кращому матері­альному становищі. Ці особи тепер заробили б певний процент. Коли б не було фінансових ринків, то вони цього процента не мали б.

Тепер ми розуміємо, чому фінансові ринки відіграють таку важливу функцію в економіці. Вони дозволяють коштам перемішуватись від тих, що не мають продуктивних інвестиційних можливостей, ДО ТИХ, ЩО мають такі можливості. Виконуючи цю функцію, фінансові ринки спри­яють вищій продуктивності та ефективності економіки в цілому. Вони також безпосередньо поліпшують добробут споживачів, дозволяючи їм здійснювати їхні покупки краще. Фінансові ринки забезпечують коштами молодих людей для купівлі ними тих речей, яких вони потребують, не примушуючи їх чекати доти, доки буде заощаджена повна купівельна ціна цих речей. Фінансові ринки, що ефективно функціонують, поліп­шують економічний добробут кожного члена суспільства.