ГРОШОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

Після прийняття Верховною Радою України 16 липня 1990 р. Декла­рації про державний суверенітет та проголошення 24 серпня 1991 р. незалежності України для забезпечення економічної самостійності держави розпочали створення банківської, цінової, фінансової, мит­ної, податкової систем, формування державного бюджету.

На той час Україна перебувала в рублевій зоні. Готівкових рублів, які друкували в Росії, на тлі підвищення цін хронічно не вистачало для виплати пенсій і заробітної плати, що спричиняло зростання еконо­мічного та соціального напруження. В такій ситуації у серпні-грудні 1991 р. на території України в обіг було введено картки споживача з купонами.

Для посилення захисту споживчого ринку 9 вересня 1991 р. Прези­дія Верховної Ради України прийняла постанову про введення з 1 січ­ня 1992 р. на території України купонів багаторазового використання для розрахунків населення за куплені в роздрібній торговельній мере­жі продовольчі товари.

Спільною постановою Кабінету Міністрів України та Національно­го банку України “Про заходи у зв'язку з введенням в обіг купонів ба­гаторазового використання” із 10 січня 1992 р. у країні запроваджено купони багаторазового використання для розрахунків населення за продовольчі та промислові товари. Картки споживача з купонами, ви­дані у серпні-грудні 1991 р., відтоді визнано недійсними.

Постановою “Про розширення введення в обіг купонів багатора­зового використання” від 4 квітня 1992 р. передбачено, що всі грошо­ві виплати населенню, у тому числі заробітну плату, пенсії, стипендії, компенсації, допомогу та інші види грошових виплат, робитимуть у купонах багаторазового використання на повну суму цих виплат. Про­те за бажанням громадян 30% виплат могли провадити у рублях.

У купонах і рублях провадили оплату житла, проїзду у всіх видах транспорту, комунальних, побутових, ритуальних та інших послуг на­селенню, а також погашення банківських позик.

Указом Президента України “Про реформу грошової системи Укра­їни”, починаючи з 23 години 12 листопада 1992 р., на території України припинено функціонування рубля в грошовому обігу. Єдиним закон­ним засобом платежу став український карбованець, представником якого в готівковому обігу був купон Національного банку України.

Установам банків, розташованим на території України, їхнім філіям та обмінним пунктам було доручено протягом 13-15 листопада 1992 р. приймати від юридичних і фізичних осіб рублеву готівку для її обміну на купонну або зарахування на вклади та рахунки в українських кар­бованцях у співвідношенні 1 : 1 без обмежень на суми коштів.

Паралельно з упорядкуванням готівкового обігу, цін та зміцненням платоспроможності в країні вели масштабні роботи із запроваджен­ня повноцінної національної валюти, створення власної матеріально- технічної бази для виробництва банкнот і монет.

Постановою Верховної Ради України “Про затвердження назви і ха­рактерних ознак грошової одиниці України” від 10 грудня 1991 р. як грошову одиницю України затверджено гривню, яка після введення в обіг мала стати єдиним законним платіжним засобом на території на­шої країни. Назвою однієї сотої частини гривні визначено копійку.

Упродовж 1992-1993 рр. Національний банк України розпочав ро­боту щодо створення власної виробничої бази для друкування банк­нот гривні і карбування розмінних монет. Проте на створення по­тужностей з виробництва українських грошей потрібен був час. Тому перші замовлення на виготовлення банкнот і монет Україна зробила за кордоном: у Канаді на фірмі “Canadian Bank Note Company” (1, 2, 5, 10, 20 грн), у Великій Британії на фірмі “Thomas De La Rue & Co Ltd” (50, 100, 200 грн), на Італійському монетному дворі (1, 2, 5, 10, 25 копійок), а також на Луганському верстатобудівному заводі (10, 25, 50 копійок).

Після введення в дію 1994 р. Банкнотної фабрики банкноти гривні друкують лише на підприємствах НБУ З 1998 р. розмінні монети ви­готовляють на Монетному дворі НБУ.

Уряд та НБУ, одержавши у повне розпорядження механізм емісії тимчасових грошей, використали його для реалізації монетарної по­літики. Протягом 1992-1993 рр. маса грошей в обігу за агрегатом М2 зросла більше ніж у 240 разів. Відтак було створено досить зручний механізм мобілізації значних фінансових ресурсів для покриття над­мірних бюджетних витрат, спричинених невиваженою економічною політикою. Зумовлена цією політикою гіперінфляція (2 100% у 1992 р. і 10 256% у 1993 р.) стала характерною ознакою грошової реформи в Україні; її можна розглядати як складовий елемент реформи, оскільки через неї були знищені всі грошові заощадження.

ХРОНОЛОГІЯ ГРОШОВОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ*

* Складено за даними: Вісник НБУ Спецвипуск. - Серпень 2006 р.; Хронологія грошової реформи [Електронний ресурс] : за матеріалами Дзеркало тижня, 2-8 вересня 2006 р. - Режим доступу : http:// www.dt.ua

З 1994 р. вжито низку заходів щодо відпрацювання методів та ін­струментів антиінфляційного спрямування: лібералізовано механізми ціно- та курсоутворення, почали формуватися ринки цінних паперів, валютний і кредитний ринки, запроваджували в банківську практи­ку такі монетарні інструменти, як облікова політика, обов’язкове ре­зервування, політика рефінансування, операції на відкритому ринку тощо. Протягом 1994-1995 рр. ці методи та інструменти були широ­ко апробовані в діяльності НБУ для подолання інфляції, що сприяло створенню передумов для завершення реформи в 1996 р.

Стабілізаційні процеси в 1995 р. і першій половині 1996 р. зумовили таке:

- суттєве сповільнення інфляції (у лютому 1996 р. рівень інфляції становив 21,2%, а в липні 1996 р. - 0,1%);

- зміцнення курсу національної валюти (протягом певного періоду він був на рівні 176,1 тис. крб за 1 дол. США, що разом зі зниженням інфляції забезпечувало фінансову стабілізацію у країні);

- уповільнення темпів зменшення промислового виробництва та обсягів ВВП (припинено спад виробництва з 14,1% за січень-серпень 1995 р. до 3,7% за відповідний період 1996 р., темпи зменшення обсягів ВВП за цей період знизилися з 12,4% до 9,5%);

- зростання доходів та заощаджень населення (грошові доходи в липні 1996 р. порівняно з червнем зросли на 26%);

- поліпшення результатів зовнішньоекономічної діяльності (про­тягом першого півріччя 1996 р. експорт товарів та послуг порівняно з відповідним періодом 1995 р. зріс на 30,6%, що за меншого темпу зростання імпорту (27,3%) забезпечило зниження на 2,3% від’ємного сальдо поточного рахунка платіжного балансу України і стало переду­мовою подальшого розвитку зовнішнього сектора економіки).

Отже, поліпшення макроекономічної ситуації в країні створило не­обхідні передумови для проведення у вересні 1996 р. грошової реформи.

Головними завданнями грошової реформи були:

- заміна тимчасової грошової одиниці - українського карбованця - на національну валюту - гривню;

- зміна масштабу цін;

- створення стабільної грошової системи і перетворення грошей у важливий стимулювальний чинник економічного та соціального розвитку.

У процесі підготовки грошової реформи необхідно було оператив­но вирішити питання визначення й обґрунтування рівня деномінації в разі обміну купоно-карбованців на гривні, розрахувати потреби в

готівці для проведення реформи і завезення її в територіальні управ­ління Національного банку та установи банків, скласти графіки і маршрути перевезення готівки, створити необхідні технічні умови та додаткові площі для зберігання грошей.

Під час розробки варіантів розрахунків рівня деномінації враховува­ли п’ять головних чинників, що впливають на його формування:

- рівень заробітної плати і пенсій;

- курс національної валюти щодо іноземних валют;

- рівень цін на товари і послуги;

- купюрний склад банкнот гривні та розмінних монет;

- вартість металу в монетах.

Унаслідок аналізу всіх складових обрано рівень деномінації україн­ського карбованця щодо гривні як 100 000 : 1. За такого варіанта разом із банкнотами гривні було забезпечене функціонування в готівковому обігу й розмінних монет. За обраного рівня деномінації гривня стала дуже сильною щодо іноземної валюти (1,76 грн = 1 дол. США), що теж сприяло підвищенню довіри до нової національної валюти.

Грошова реформа в Україні була прозорою і неконфіскаційною. Вибір такого типу реформи зумовлений необхідністю:

- забезпечення повної довіри населення до нової національної ва­люти і, як наслідок, довіри до політики уряду та економічних реформ, які він проводить;

- утримання стабільності на грошовому, споживчому і валютному ринках України, недопущення інфляційних процесів та порушення стабільності валютного курсу, що могло б вплинути на зниження жит­тєвого рівня населення;

- запобігання спекулятивним операціям у разі обміну карбованців на гривні;

- створення прийнятного соціального клімату, недопущення вели­кого психологічного і соціального напруження в суспільстві з огляду на проведення грошової реформи.

Відповідно до Указу Президента від 25 серпня 1996 р. “Про грошо­ву реформу в Україні”, гривня поступово ввійшла в обіг, витіснивши український карбованець. Цьому передували такі заходи методично­го, організаційного і технічного характеру.

1. Розроблено пакет нормативних актів з питань проведення гро­шової реформи.

2. Створено розгалужену мережу обмінних пунктів комерційних банків (понад 10 тисяч).

3. Усі установи банків та підприємства зв'язку були забезпечені го­тівкою необхідних номіналів для обміну карбованців на гривні.

4. Проводили широку роз’яснювальну роботу через засоби масової інформації щодо характеру та механізму грошової реформи.

5. У цілодобовому режимі працювала електронна пошта НБУ, яка забезпечувала його безперебійний зв’язок з комерційними банками та обласними управліннями.

У підсумку на кінець дня 1 вересня 1996 р. банківська система Укра­їни була готова до проведення реформи.

Грошова реформа в Україні відбувалася з 2 по 16 вересня 1996р. Під­сумки її реалізації свідчать про те, що вона проходила організовано, з оптимальними зручностями для населення й у визначений термін.

НБУ визначив три головні напрями обміну:

1) через підприємства та установи - для тих, хто працює;

2) через підприємства зв’язку - для пенсіонерів;

3) через установи банків - для всіх інших громадян.

Реалізація саме такої стратегії дала змогу провести обмін організовано.

У перший день реформи було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на всіх рахунках під­приємств, установ та організацій, усі види заощаджень населення на депозитних та інших рахунках, у депозитних сертифікатах, страхових полісах, а також в акціях та інших цінних паперах, у тому числі при­ватизаційних.

Протягом 15 днів - із 2 по 16 вересня - у готівковому обігу одночас­но вільно використовували як гривні, так і карбованці, які поступово вилучали. Після 16 вересня приймання карбованців в усі види плате­жів було припинено і продовжувався лише обмін їх на гривні.

Із 17 вересня 1996 р. функціонування в готівковому обігу карбован­ців припинено, єдиним засобом обігу і платежу на території України є гривня та її розмінна монета - копійка.

Протягом грошової реформи банківською системою вилучено 97% емітованих до реформи карбованців (327,9 трлн крб), за цей же період НБУ ввів у готівковий обіг банкноти гривні на суму понад 3,1 млрд грн.

Для повного врахування інтересів громадян України, у яких зали­шилася деяка сума карбованців, їхній обмін на гривні практично три­вав ще майже чотири роки до 29 грудня 2000 р. Після завершення гро­шової реформи обмін проводили через комерційні банки за рішенням місцевих держадміністрацій, а з 16 жовтня 1996 р. - через регіональні управління НБУ.

Головним досягненням грошової реформи можна вважати утри­мання стабільності на грошовому, споживчому і валютному ринках держави. Проведення реформи прискорило рух грошей і сприяло по­ліпшенню стану грошово-кредитного ринку України. Напередодні, під час проведення та після закінчення грошової реформи прискореними темпами відбувалося залучення коштів населення на депозити в ко­мерційних банках, а зниження процентних ставок банківської систе­ми сприяло зростанню обсягів банківських кредитів в економіку. Крім того, введення в обіг повноцінної національної валюти та підтримка її стабільності стимулювали залучення в Україну іноземного капіталу.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що таке грошова реформа? Назвіть причини, що зумовлюють необхідність проведення грошової реформи в державі.

2. Які передумови необхідні для стабілізації грошового обігу в державі?

3. Які зміни в грошовій системі держави передбачає проведення структурної грошової реформи?

4. Розкрийте зміст реформ з деномінацією грошового обігу.

5. Які ознаки притаманні грошовим реформам конфіскаційного типу?

6. Що таке нуліфікація?

7. За який період відбувається введення в обіг нових грошових знаків і заміна ними грошей старого зразка в разі проведення одномоментних грошових реформ?

8. З якою метою Верховна Рада України ухвалила постанову про введення на території України з 01.01.1992 р. купонів багаторазового використання?

9. Охарактеризуйте процеси створення в Україні власної виробничої бази для друкування банкнот гривні та карбування розмінних монет.

10. Які завдання покладали на грошову реформу в Україні 1996 р.?

11. Які чинники враховували під час розробки варіантів розрахунків рівня деномінації українського карбованця щодо гривні? Який рівень деномінації було обрано?

12. У який період проводили грошову реформу в Україні під час запровадження гривні як національної валюти? До якого типу грошових реформ її можна зачислити?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. До якого типу грошових реформ належить грошова реформа в Україні 1996 р.?

1) формального типу;

2) конфіскаційного типу з деномінацією грошового обігу;

3) паралельна неконфіскаційного типу;

4) одномоментна неконфіскаційного типу.

2. За який термін відбувається введення в обіг нових грошей за одномоментних грошових реформ?

1) за один день;

2) за два дні;

3) від семи до п’ятнадцяти днів;

4) від п’яти до семи днів.

3. До якого типу належить грошова реформа, за якої купюри одного зразка замінюють купюрами іншого зразка, а масштаб цін не змінюється?

1) конфіскаційного;

2) паралельного;

3) формального;

4) реформа з деномінацією грошового обігу.

4. У разі використання якого типу грошових реформ зниження запасу грошей, доходів і цін відбувається за єдиним коефіцієнтом для всіх економічних суб'єктів однаково, незалежно від поданих до обміну запасів старих грошей чи інших критеріїв?

1) конфіскаційного;

2) неконфіскаційного;

3) формального;

4) паралельного.

5. Для якого типу грошових реформ характерна зміна масштабу цін?

1) формального;

2) з деномінацією грошового обігу;

3) паралельного;

4) конфіскаційного типу без деномінації грошового обігу.

6. Яке з перелічених тверджень не відповідає головним завданням грошової реформи в Україні 1996 р.?

1) заміна українського карбованця на гривню;

2) зміна масштабу цін;

3) оголошення недійсними старих грошових знаків і вилучення їх з обігу;

4) створення стабільної грошової системи.

7. Грошова реформа формального типу передбачає...

1) оголошення недійсними старих грошових знаків і вилучення їх з обігу;

2) заміну купюр одного зразка купюрами іншого зразка без зміни масштабу цін;

3) зміну масштабу цін;

4) перебудову чинної системи грошово-валютних і кредитних відносин.

8. Функціонування рубля в грошовому обігу на території України припинено...

1) з листопада 1992 р.;

2) з вересня 1996 р.;

3) з грудня 1994 р.;

4) з серпня 1991 р.

9. Який рівень деномінації українського карбованця щодо гривні було обрано в процесі проведення грошової реформи в Україні 1996 р.?

1) 100 : 1;

2) 1 000 : 1;

3) 10 000 : 1;

4) 100 000 : 1.

10. Коли введено в дію Монетний двір Національного банку України?

1) 1991 р.;

2) 1994 р.;

3) 1998 р.;

4) 1996 р.

Список рекомендованої літератури

1. Барановський О. Грошова реформа: світовий досвід / О. Барановський // Вісник НБУ Спец- вип. - 2006. - Серпень. - С. 77-81.

2. Гальчинський А. Теорія грошей : навч. посібник / А. Гальчинський. - К. : Основи, 1998. - 415 с.

3. Гроші та кредит : навч. посібник / [за ред. д-ра ек. наук, проф. М. І. Крупки]. - Львів : Ви­давничий центр ЛНУ ім. Івана Франка. - 2010. - 408 с.

4. Гроші та кредит : підручник / [М. І. Савлук, А. М. Мороз, І. М. Лазепко та ін.] ; за заг. ред. М. І. Савлука. - [4-те вид., перероб. і доп.]. - К. : КНЕУ 2006. - 744 с.

5. Демківський А. В. Гроші та кредит: навч. посібник / А. В. Демківський. - К. : Дакор.: Вира - Р., 2003. - 528 с.

6. Дорофеева Н. Оптимістичні прогнози щодо нашої реформи повністю справдилися / Н. До­рофеева // Вісник НБУ Спецвип. - 2006. - Серпень. - С. 22-26.

7. Терпило В. Як готувалася і проводилася грошова реформа в Україні / В. Терпило // Вісник НБУ Спецвип. - 2006. - Серпень. - С. 14-21.

8. Указ Президента України “Про грошову реформу в Україні” від 25.08.1996 р. № 762/96 [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua