МІЖНАРОДНІ РЕГІОНАЛЬНІ КРЕДИТНО-ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ

У межах європейського економічного співробітництва функ­ціонують такі основні валютно-кредитні установи: Європейський інвестиційний банк, Європейський фонд валютного співробітницт­ва, Банк міжнародних розрахунків та інші.

Країнами Чорноморського басейну засновано Чорноморський банк торгівлі та розвитку. Україна є членом-засновником цього банку. Його створено з метою поглиблення інтеграції та зміцнення зв'язків між країнами Чорноморського економічного співробіт­ництва: (Азербайджаном, Албанією, Вірменією, Грецією, Молдо­вою, Росією, Румунією, Туреччиною та Україною). Пріоритетами для ЧБТР повинні стати проблеми, що стосуються транспортних сполучень, енергетики, торгівлі, сільського господарства тощо. Банк пропонуватиме країнам-членам технічну й консультативну допомогу у вироблені економічної стратегії, сприятиме залученню інвестицій в економічні та соціальні проекти.

До відомих регіональних міжнародних кредитно-фінансових установ також відносять Міжамериканський банк розвитку (МаБР), Африканський банк розвитку (АфБР) та Азіатський

банк розвитку (АзБР). Існують також інші регіональні банки: Центральноамериканський банк економічної інтеграції (Гондурас) _i Арабський Банк Економічного розвитку Африки (Судан), Іслам­ський Банк Розвитку (Саудівська Аравія) та інші. Вони мають схожі цілі - це розвиток економіки, економічного співробітництва та інтеграції у регіоні. У них однотипний порядок формування пасивів, ідентичні об’єкти і методи кредитування. Кредити нада­ються лише країнам-членам. Загалом вони кредитують лише час­тину проекту, а під решту проекту надають гарантії за позиками або залучають кредиторів шляхом укладання окремих угод про співфінансування.

Специфічною міжнародною валютно-фінансовою організацією

■ є заснований у 1930 р. Банк міжнародних розрахунків з головною конторою у місті Базелі (Швейцарія). Він був створений як акціо­нерне товариство центральним банком Бельгії, Англії, Італії, Німеччини, Франції, Японії і групою банків США. Статутний капітал БМР формується за рахунок акцій центробанком країни- учасниць та на фінансовому ринку. Одночасно БМР, згідно з Гаазькою угодою, був заснований як міжнародна організація, діяльність якої регулюється міжнародним правом.

Основна мета діяльності БМР - це забезпечення міжнародної фінансової стабільності та розроблення нормативних документів з банківського нагляду.

БМР виконує такі функції:

1. БМР є банком центральних банків - приймає від цент­ральних банків депозити в іноземній валюті або золоті, які ста­новлять значну частку (близько 7%) світових валютних резервів; проводить операції з купівлі-продажу і зберігання золота; опера­ції з валютою і цінними паперами надає центральним банкам забезпечені (золотом або депозитами) кредити, іноді надає небез­печні (резервні) короткострокові кредити; здійснює розрахунки між центробанками на кліринговій основі, він надає різноманітні фінансові послуги щодо управління зовнішніми резервами цент­ральних банків. Отже, як банк центральних банків БМР виконує важливу функцію координатора діяльності центральних банків

або функцією агента чи кореспондента центральних банків на світових ринках.

2. БМР — це своєрідний форум, що сприяє міжнародному співробітництву банків у сфері валютно-кредитних відносин. Він регулярно організовує у себе зустрічі (Базельські зустрічі) представників центральних банків. Головна мета цих зустрічей — досягнення домовленостей та взаєморозуміння з питань монетар­ної політики, функціонування світової валютної системи тощо.

БМР організовує роботу комітетів, які вивчають і обговорюють питання міжнародної заборгованості, фінансових інновацій, струк­тури та інструментів фінансових ринків, банківського нагляду тощо.

Під егідою БМР працюють три комітети, що займаються роз­робкою міжнародних банківських стандартів та нових фінансових інструментів:

- Базельський комітет з банківського нагляду;

- Базельський комітет з систем платежів і розрахунків;

- Постійний комітет з евровалют.

3. БМР — провідний інформаційно-дослідницький центр з фінансових і монетарних проблем. БМР розробляє міжбанківську базу даних для центральних банків, яка містить інформацію про діяльність центральних банків на міжнародних валютних ринках і про стан на цих ринках банківських послуг.

4. БМР виконує функції агента та довіреної особи з питань виконання міжнародних фінансових угод, надаючи посередницькі і довірчі послуги. Також він діє як фіскальний агент або банк- депозитарій з міжнародних угод про позики. Так, БМР виконує роль агента системи клірингових платежів і розрахунків у евро. Крім того, БМР може виконувати інші функції, наприклад, агента гарантування повернення боргу.

Отже, специфікою БМР є, з одного боку, сувора конфіденцій­ність його діяльності, з іншого — той незаперечний факт, що за роки свого існування він перетворився у провідний центр розвит­ку міжнародних валютно-фінансових відносин. Адже БМР — міжнародний банк центральних банків, агент і розпорядник у різних міжнародних валютно-розрахункових та фінансових one- раціях, центр економічних досліджень і форумів міжнародного валютно-кредитного співробітництва.

Європейський інвестиційний банк, ЄІБ (European Investment Bank) — κpe∂umιιo φinaιιcoβa установа ЄС, створена у 1958 р. згідно з положеннями Римського договору (1957 р.). Штаб- квартира у Люксембурзі.

Офіційна мета ЄІБ — надання кредитів або банківських гаран­тій, які сприяють збалансованому економічному розвитку Союзу та процесу інтеграції країн-учасниць. Об'єктами інвестування з боку ЄІБ можуть стати лише ті проекти, реалізація яких збіга­ється з пріоритетами та завданнями ЄЄ. Тому ЄІБ фінансує проекти, які відповідають одному або кільком з таких критеріїв:

- підтримка економічного прогресу в регіонах з несприятливими умовами;

- покращення трансєвропейських транспортних, телекомунікаційних та енергетичних мереж;

-підвищення конкурентоспроможності промисловості на міжнарод­ному рівні та її європейської інтеграції

-підтримка малих і середніх підприємств;

-J захист довкілля та якості життя, розвиток міст та охорона архі­тектурної спадщини ЄС;

- розширення та модернізація інфраструктури в галузі здоров'я та освіти;

-відповідати критеріям екологічної безпеки та раціонального вико­ристання природних ресурсів.

ЄІБ ретельно оцінює кожний інвестиційний проект, не тільки з погляду його відповідності політиці ЄС, але також з огляду на його економічний ефект та вплив на довкілля, так само, як і на його технічну і фінансову життєздатність.

ЄІБ надає кредити, як державним, так і приватним структурам у секторах комунікацій, економічної й енергетичної інфраструк­тур, промисловості, послуг і сільського господарства.

ЄІБ фінансує тільки частину вартості проектів, доповнюючи власні кошти позичальника та інші джерела фінансування. Його позики, як правило, не перевищують 50% загальної суми вкладе­них у проект коштів.

Фінансування інвестиційних програм здійснюється у поєднанні з операціями структурних фондів ЄС, до яких належать діючі під керівництвом Європейської комісії Європейський фонд роз­витку, Європейський соціальний фонд та Європейський фонд сільськогосподарської орієнтації і гарантії, а також з іншими подібними фінансовими інститутами.

Позики Європейського інвестиційного байку можуть бути реалі­зовані у поєднанні з безкомпенсаційною допомогою з боку ЄС чи окремих держав, які входять до Союзу. Великомасштабні проекти фінансуються за рахунок окремих позик, угоди про які уклада­ються безпосередньо з організаторами проекту або через їх фінан­сових посередників. Так було, наприклад, при здійсненні фінансу­вання проекту спорудження тунелю під Ла-Маншем.

ЄІБ допомагає також у виконанні фінансових аспектів спів­робітництва ЄС з іншими державами, зокрема:

-підтримує проекти економічного розвитку в країнах Центральної та Східної Європи, які годуються до вступу в ЄС;

- опікується міждержавними проектами налагодження інфраструк­тури та проектами захисту довкілля, а також розвитком виробни­чого приватного сектора в країнах Середземноморського басейну, які не є членами Союзу;

- робить світі внесок у налагодження Європейського — Середземно­морського партнерства, започаткованого на Барселонській конфе­ренції та сприяє миротворчому процесу па Близькому Сході;

- 70 держав Африки, Карибського та Тихоокеанського басейнів, які підписали Ломеську Конвенцію користуються довгострокови­ми позиками EIB, так само, як і Південноафриканська Республіка;

- фінансує проекти, що становлять взаємний інтерес в таких галузях, як передача технологій, спільні підприємства та захист довкілля в країнах Азії та Латинської Америки, які підписали угоди про співробітництво з ЄС.

Кредитна політика Банку має також на меті допомогти підго­тувати ґрунт для створення мобільного та ліквідного євроринку, створюючи атмосферу довіри до єдиної валюти.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) — регіональний міжнародний банк, іцо розпочав свою діяльність у 1991 р. Банк було створено з метою — сприяти переходу до від­критої економіки, орієнтованої на ринок та розвиток приватної підприємницької діяльності у країнах Центральної і Східної Єв~ ропи. Він співпрацює тільки з тими країнами, які дотримуються принципів багатопартійної демократії, плюралізму і ринкової економіки, що ретельно контролюється Банком.

ЄБРР виконує ряд функцій:

- сприяння переходу до ринкової економіки та оцінки впливу влас­них проектів па процес переходу країн па ринкові умови господа­рювання;

-заохочення спільного фінансування проектів та залучення прямих іноземних інвестицій у приватний та державний сектори;

-підтримка приватної підприємницької ініціативи. Ба розвиток приватного сектора Банк спрямовує не менше 60% від загального обсягу інвестицій;

- мобілізація капіталів на фінансових ринках. Залучаючи ресурси на міжнародних ринках, поряд із власними ресурсами, Банк падає фінансові послуги за комерційними цінами, дуже часто разом із па]упіерами (спільне фінансування).

ЄБРР здійснює як правило, так і опосередковане фінансуван­ня. Пряме це коли безпосередньо Банком фінансуються цільові програми або інфраструктурі проекти, які впроваджуються у приватний та державний сектори. До інструментів прямого фінан­сування Банком належать:

1. Кредити. Банк падає позики на конкретні цілі (проекти) на умо­вах окупності проекту, кредитоспроможності позичальника, за­безпечення кредиту. Кредитний ризик або повністю бере на себе Банк, або частково сивдиціюється. Кредит може бути забезпечений майном позичальника або пов’язаний з акціонерним капіталом. Мі­німальна сума прямих кредитів, що надаються Банком, становить 5 мли. євро, хоча за певних умов сума може бути скориговапа — зменшена або збільшена. Строк кредитів - від 5 до 15 років. Про­центи за кредитами можуть бути фіксованими або плаваючими. При визначенні розміру процентної ставки за основу беруть ставку LIBOR плюс “маржа”.

2. Інвестиції в акціонерний капітал. Банк купує пакети акцій і га­рантує розміщення випуску акцій, а також розробляє чітку стра­тегію реалізації свого пакета акцій.

3. Гарантії. Банківські гарантії дають позичальнику доступ до фі­нансування і розподілу ризиків відповідно до міркувань Банку і його партнерів.

Опосередковане фінансування відбувається через фінансових посередників. До інструментів опосередкованих фінансування можна віднести: _v

1. Кредитні лінії. ЄБРР відкриває поновлювальні (револьверні) кре­дитні лінії фінансовим посередникам (кредитним установам, що виступають донорами) для задоволення внутрішнього попиту на кредити на умовах Банку.

2. Банківські інвестиції. Інвестиції в приватні акціонерні капітали здійснюються Банком шляхом підписки на акції або в інших формах.

3. Спільне фінансування. ЄБРР, часто разом із іншими донорами, спільно працюють над розробкою та впровадженням інвестиційних проектів. Банк фінансує тільки 35% вартості проекту, а в іншій частині (65%) надає гарантії за позиками з інших джерел, або залучає кредиторів шляхом укладання угоди про співфінасування. Саме тому Банк виступає у ролі каталізатора залучення інших кредиторів (комерційні банки, фінансові установи).

4. Програми розвитку фінансового сектору. ЄБРР надає позики на перебудову і розвиток фінансового сектору в країнах, які орієнту­ються на ринок. Інвестиційні кошти направляються па поліпшешія якості та прозорості діяльності комерційних банків; поліпшення моніторингу та регулювання діяльності банків; створення сприят­ливого середовища для подальшого розвитку та становлення бан­ківського сектору. Успішне освоєння таких програм дає можли­вість комерційним банкам працювати на міжнародних фінансових ринках, мати доступ до інвестиційних ресурсів.

Україна вступила до ЄБРР у серпні 1992 р. Міжнародне спів­робітництво з Банком максимально спрямоване на сприяння роз­витку підприємницької ініціативи. Пріоритетами діяльності Банку в Україні є:

- підтримка та розвиток приватного сектора;

_- сприяння та допомога в реструктуризації та модернізації сектора економіки;

- розвитку малих та середніх підприємств:

- сприяння реконструкції та реформам ключових секторів інфра­структури (транспорту, телекомупікацій, енергетики, комунальних послуг)

- зміцнення позиції фінансового сектора.

ЄБРР і НБУ спільно розпочали в 1998 р. програму мікрокре­дитування, яка реалізується разом із Німецько-Українським Фон­дом (НУФ). Програма мікрокредитування включає:

-падання мікрокредитів малим і середнім підприємствам (МСП);

-падання технічної допомоги комерційним банкам у межах програми “Трансформ”, що розроблена урядом Німеччини.

У цьому напрямку Україна співпрацює не тільки з ЄБРР, а й з іншими фінансовими установами, зокрема з Німецькою кредитною установою для відбудови (KFW), яка також діє у сфері І мікрокредитування. У 1996 р. було створено кредитну установу — Німецько-Український Фонд, метою якого є сприяння доступу F MCII до кредитів для фінансування інвестицій та обігових коштів. І Цей фонд є доповненням до вже існуючих проектів у межах І програми “Трансформ”. НУФ створений у вигляді поновлюваль- I ного (револьверного) фонду із початковим капіталом ~ (траншу І Німеччини для України) розміром 10 млн. німецьких марок. І Ще одним напрямком роботи ЄБРР з Україною є фінансував- [ ня через венчурні фонди — фінансові посередники, що об’єдну- I ють ресурси своїх партнерів і використовують капітал для допо­моги підприємцям розпочати новий бізнес в обмін на участь у І власності. У 1998 р. підписано угоду з “Глобал Фінанс” загальним обсягом фінансування 60 млн. доларів США для Румунії та України. У тому ж році було підписано угоду з “Євровенчерз Україна” обсягом капіталізації ЗО млн. дол. США. При активній підтримці ЄБРР планується створити “Мікрофінанс Банк” з обсягом капіталу 10 млн. євро. Серед інвесторів Банку мають бути Міжнародна фінансова корпорація; Німецько-Український Фонд “Трансформ”, Західноєвропейський фонд підприємництва для країн CHД. Очікується, що портфель кредитів становитиме г приблизно 15-29 млн. евро.

Таким чином, країни Східної Європи також здійснюють інтен­сивний пошук нових форм регіональних валютно-фінансових відносин, які б враховували їхні інтереси та сприяли розвиткові національних економік.