16.2. СВІТОВИЙ БАНК І ТА ЙОГО СКЛАДОВІ ІНСТИТУЦІЇ

Світовий банк (World Bank — WB) представляє собою групу споріднених фінансових організацій. Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнарод- I на фінансова корпорація, багатостороння агенція гарантування інвестицій, а також Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів.

Група Світового банку є міжнародною кредитною організацією, метою якої є надання фінансової допомоги країнам-членам, в поглибленні економічного та соціального прогресу. У 1997 році Рада директорів затвердила стратегічний план, який поставив перед Світовим банком масштабні цілі, включаючи нарощування кредит­ного потенціалу, інших фінансових послуг і підвищення їх ефек­тивності головним чином у країнах, що розвиваються та у країнах CHД, а також запровадження нових фінансових продуктів та бан­ківських технологій. Отож цей план може розглядати, з однієї сторони, як реакцією Світового банку на виклик технологічним новаціям, які сьогодні заполонили банківську справу, а з другої сторони - це відповідь⁷ на радикальні зміни у житті світової спільноти внаслідок глобалізації національних економік і фінан­сових ринків. Стратегічний план також дозволить Банку більш ефективно боротися за досягнення глобальної мети — зниження рівня бідності. Стратегія надання допомоги країнам, що розвива­ються стала головним інструментом для розробки конкретних програм боротьби з бідністю, а також раціонального використання ресурсів з врахуванням широкого круга рівнозначних задач, перед­бачених стратегічним планом.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР). (The International Bank of Reconstruction and Redevelopment) — це найбільша міжнародна кредитна установа, котра забезпечує пози­ки, які сприяють економічному розвитку країн-членів, а також відіграє роль головного каталізатора щодо фінансування з інших джерел завдяки операцій на світових фінансових ринках.

Ресурси МБРР формуються з внесків країн-членів шляхом підписки на акції Банку та залучених коштів, що мобілізовані на міжнародних фінансових ринках. Процес залучення коштів від­бувається шляхом випуску МБРР боргових інструментів та на­ступного їх продажу пенсійним фондам, страховим компаніям, корпораціям та комерційним банкам. МБРР залучає також кошти від центральних банків, державних установ і міжнародних органі­зацій за ринковими процентними ставками.

Фінансові інструменти. МБРР випускає облігації, які мають найвищий рейтинг AAA, оскільки їх оплата гарантується акціо­нерами Банку тобто урядами 181 країн-членів. Свої облігації, а також інші цінні папери МБРР деномізує у різних валютах. Об­лігації Світового банку характеризується більш диверсифікацій- ною структурою ризиків порівняно з суверенними облігаціями, що у довгостроковій перспективі призводить до зниження вартості облігацій Банку.

Починаючи з 1989 року вперше були випущені Глобальні облі­гації (Global Bonds) Світового банку з фіксованим доходом у від­повідь на зростання попиту інвесторів усього світу. Глобальні об­лігації представляють собою середньо- і довгострокові цінні па­пери емітовані світовим банком і пропонують інвесторам на термін від 5 до ЗО років з доходом від 4,5 до 8,25%. Зазвичай розмір емісії — не менше одного млрд. доларів, а вартість однієї облігації кратна 1000 доларів. У 1998 р. емісія цінних паперів Банком пере­вершила 28 млрд. доларів. Такий обсяг операцій Банка дозволяє стверджувати, що зараз МБРР перетворився в один із основних двигунів переливу міжнародних капіталів. Правильно продумана стратегія випуску Глобальних облігацій дала Банку можливість швидко акумулювати значні кошти для надання кредитів і при цьому зберегти процентну ставку на відносно низькому рівні.

Світовий банк нещодавно почав пропонувати нові фінансові інструменти своїм клієнтам, наприклад, позики та гарантії в будь- якій валюті. Такі послуги надаються позичальнику за мінімаль­ною ціною. Це означає, що позичальник має покрити лише витрати Банку за надані послуги.

Кредити МБРР. Банк надає позики країнам-членам та гарантує кредити, які надані іншим кредиторам на двосторонній основі. Кредити надаються тільки кредитоспроможним позичальникам — урядам країн-учасниць, державним відомствам і приватним фір­мам під державні гарантії, і тільки під перспективні проекти, які забезпечують високу (реальну) норму прибутку для економіки країни-боржника.

Усі кредити МБРР є довгостроковими, як правило, на період від 15 до 20 років; до цього строку додається 3-5 річний пільго­вий період, протягом якого позичальник сплачує лише проценти за кредит.

За класифікацією МБРР весь запропонований портфель креди­тів поділяється на інвестиційні та системні кредити. Інвестиційні кредити виділяються Банком для фінансування галузевих проектів розвитку (енергетики, транспорту, сільського господарства, вугіль­ної промисловості). За останні роки все більше коштів направля-

ється Банком на розвиток освіти, охорони здоров'я та соціальної сфери. Серед інвестиційних кредитів новими продуктами адапта­ційні програмні кредити (adaptable program loans) і кредити на навчання та інновації (learning and innovation loans) для підтрим­ки невеликих “пілотних” проектів нарощування економічного по­тенціалу з максимальним розміром у 5 млн. доларів.

Системні кредити виділяються Банком на фінансування проек­тів структурної перебудови (adjustment loans) економіки терміном на 2-3 роки. Серед системних кредитів також появилися нові види: програмні кредити на структурну перебудову (Programmatic Structural Adjustment Loan) і спеціальні кредити на структурну перебудову сектора (Special Structural Adjustment Loan).

Паралельно з появою нових кредитів в арсеналі МБРР, остан­нім часом, відбуваються радикальні зміни у співвідношенні між основними групами кредитів. Вважалося раніше, що доля систем­них кредитів не повинна перевищувати 25% загальної суми креди­тів Банку. Але азійська фінансова криза 1997 р. внесла докорінні зміни у форми кредитування МБРР. Доля системних кредитів невідступно збільшується з 27% у 1997 р.

Підвищується також конкурентноздатність Світового банку, що пояснюється стабільністю та відносно низькою процентною ставкою за кредити МБРР, а також високою привабливістю його цінних паперів для інституційних інвесторів.

Висока конкурентноздатність Світового банку забезпечується також розсудливістю фінансового менеджмента. Кредити МБРР надаються за рахунок комбінації власних і залучених банком кош­тів на міжнародних ринках капіталів. Завдання банку — сприяти залученню коштів при ватних інвесторів, а не конкурувати з ними.

Згідно статуту Світового банку, верхня межа розміру кредитів, що надаються Банком є величина акціонерного капіталу в сумі з спеціальними резервами (з умовною назвою “до запитання"). При покупці акцій країни-членп Банку в дійсності сплачують лише незначну частку вартості кожної акції, а решта оплати скла­дає так званий “резерв до запитання" і вноситься тільки у тому випадку, якщо Банк опиниться неспроможним заплатити своїм кредиторам. Цей гарантійний капітал не може бути використаний на покриття адміністративних видатків, або для надання нових кредитів. Так, на кінець 1999 р. сума всіх кредитів МБРР сягала 56% статутного кредитного ліміту.

Окрім загального ліміту кредитування (Statuary Lending Limit), у рамках стратегії Банку встановлюються обмеження на видачу кредитів кожному окремому клієнтові з врахуванням ризику де­фолту країни і ризику концентрації портфеля кредитів.

У 1997 р. Рада директорів затвердила нову стратегію МБРР, який у кредитній політиці дотримується наступних принципів:

1) сума наданих кредитів для однієї країни не повинна перевищу­вати 10% акціонерного капіталу разом з його резервами і нерозпо­діленим залишком.

2) ліміт ризику концентрації портфеля кредитів (щорічно встанов­люється співвідношення акціонерного капіталу Банка і максималь­ний обсяг кредитів однієї країни). Наприклад, у 1999 р. ліміт концентрації ризику було встановлено в сумі 13,5 млрд. дол., тоді як зафіксовано найбільший ризик на одного клієнта в роз­мірі 11,5 млрд. доларів.

МБРР також постійно оцінює платоспроможність країни-пози- чальника і відповідно корегує свої програми та розмір кредитних операцій, зокрема, для кожної країни.

За статутом МБРР взагалі не передбачено списання боргів за непогашеними кредитами. Навпаки, задача Банку — надати борж­нику, що має фінансові проблеми, допомогу при розрахунках з кредиторами шляхом пролонгації кредиту та реструктуризації боргів. Якщо заборгованість країни-боржника перевищує б міс., то Банк переводить боржника в статус “консервації”. Цей статус означає, що країна-боржник, за домовленістю з Банком тимчасово припиняє обслуговувати свій борг кредитору.

Програми Світового Банку в Україні. Після проголошення Україною незалежності розпочалася робота по глибокому вив­ченню стану української економіки Світовим банком. На сьогод­нішній день Україна і Світовий банк, часто разом із іншими ба­гатосторонніми донорами у фінансуванні, спільно працюють над

розробкою та впровадженням близько ЗО проектів. Приблизно 15 менших проектів готуються або впроваджуються в основному за рахунок гарантованих коштів. Така активність групи Світового банку також підтверджується проектами приватизації та “пілотною” інвестиційною діяльністю Міжнародної Фінансової корпорації та навчальних програм і круглих столів, які проводяться Інститутом економічного розвитку (IEP).

Протягом наступних років Світовий банк готовий надавати Україні фінансову підтримку в розмірі до 1-го мільярда доларів CIUA щорічно для здійснення комплексних реформ ва відповід­них організаційних та інституційних умов, а також вирішення проблеми щодо покращення інвестиційного середовища. За класи­фікацією Світового банку України належать до третьої категорії країн (середній рівень доходів). Для такої групи країн Світовий банк України надає довгострокові кредити на пільгових умовах.

Позики Світового банку, що надані Україні мають змінну про­центну ставку (на сьогодні вона становить 7% річних) на випла­чені кошти, яка переглядається кожні півроку та включає витрати Банку на позичення коштів своїм членам плюс додаткові 0,5 для покриття власних витрат Світового банку. Додатково ще стягу­ється плата за резервування для клієнта кредитної лінії. Зараз вона становить 0,25% річних і стягується за несплачені фінансові ресурси для зарезервованої кредитної лінії.

Позики погашаються протягом 17 років, причому в перші 5 ро­ків сплачується лише процентна ставка та плата за резервування кредитної лінії (пільговий період). Повернення основної суми позики починається лише з шостого року.

Проекти Світового банку, що освоюються в Україні можна поділити на системні та інвестиційні. Системні проекти призна­чаються для реформування секторів економіки, і гроші за тран­шами направляються безпосередньо в державний бюджет України. А потім вже Міністерство фінансів із бюджету направляю кошти на реалізацію проекту — що і є основною метою кредитів Банку.

За інвестиційними проектами схема фінансування Світового банку дещо інша. Ще на стадії підготовки проекту визначаються пакети замовлень та джерела фінансування, які необхідні для його впровадження. Потім робоча група управління проектом готує тендерну документацію для проведення відкритих міжна­родних конкурсних торгів. Кредитні угоди щодо впровадження інвестиційних проектів укладаються між Світовим банком та Україною. Мінфін України призначається представником пози­чальника. Крім цього, кредитною угодою визначаються частини позики, які будуть передані відповідним субпозичальникам-бене- фіціарам, а також -категорії витрат, які можуть бути здійснені в межах проекту.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) була створена в 1959 р. з ініціативи США. II мета — заохочування розвитку при­ватних підприємств у країнах, що розвиваються. МФК надає кредити високорентабельним приватним підприємствам без гаран­тії уряду на строк від 5 до 15 років з умовою, що частину акцій компанії-позичальники продають МФК. Рівень відсоткових ставок відповідає існуючим на міжнародних фінансових ринках.

Статутний капітал МФК створено з внесків країн-членів. Роз­мір внесків пропорційний частці їхніх внесків до МБРР. У МФК беруть участь тільки члени МБРР. Свою діяльність МФК здійс­нює у таких основних напрямках:

-інвестування приватного сектору (головним чином країн, що роз­виваються);

-падання комплексних консультаційних послуг урядам і підпри­ємствам у здійсненні приватизації;

-формування ринку капіталів у країнах з перехідною економікою.

Сьогодні до складу МФК входять 170 країн. У 1993 р. до МФК приєдналась Україна, що створило можливості надання нашій країні прямих інвестицій у приватний сектор економіки, фінансування проектів приватних компаній тощо. Експерти МФК вивчали можливості та потенційні механізми реалізації програм приватизації в Україні, взяли участь в організації першого аук­ціону з продажу малих підприємств у Львові, орендного підпри­ємства в Одесі.

З листопада 1994 р. МФК реалізує в Україні проект під­тримки приватного підприємництва, який передбачає, з одного боку, консультування центральних органів влади з питань форму­вання політики розвитку малого та середнього бізнесу, з іншого — створення спеціальних бізнес-центрів для конкурентної допомоги підприємцям-початківцям, які вже функціонують у Луганську, Маріуполі, Хмельницькому, Черкасах, Дніпропетровську, Сумах та Вінниці.

Поряд з іншими успішно реалізується і важливий для майбут­нього України проект МФК “Масова приватизація та післяпри- ватизаційний розвиток України”. Наприклад, група МФК допо­могла завершенню приватизації на Одеському м’ясному комбінаті, Київській птахофабриці та найбільшому консервному заводу в Україні Херсонському консервному заводу. Багато інших великих та середніх підприємств користувались послугами групи для фор­мування стратегії діяльності, корпоративної структурної перебу­дови, пошуку іноземних партнерів та розв’язання багатьох інших проблем бізнесу.

Таким чином, діяльність МФК в Україні була спрямована на технічну підтримку малої та ваучерної приватизації, а також на післяприватизаційну підтримку. У майбутньому, у разі, коли по­ліпшиться клімат для іноземних інвестицій, МФК визначатиме приватні підприємства для надання їм позики. Свою діяльність в Україні МФК реалізує через представництво в Києві та ще в 12-ти регіональних центрах.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) була створена як філія МБРР у 1960 році з метою надання допомоги країнам, що розвиваються. На відміну від МБРР, кредитні ресурси MAP по­ступають переважно від більш заможних країн-членів. Поповнення ресурсів відбувається за рахунок відрахувань від чистого прибутку МБРР і поступлень від погашення позик.

MAP надає тільки урядові кредити на строк від 35 до 49 років. Першочергове право на отримання таких кредитів мають країни, у який ВНП на душу населення складав (наприклад у 1997 р.) не більше 925 дол. США га рік. Проценти за такими кредитами не нараховуються, але передбачено комісію у розмірі 0,75% на обслуговування кредитної лінії, а також щорічний комісійний збір у розмірі 0,25% від суми резервування кредитних ресурсів. Погашення кредитів починається з 11-го року після їх окупності.

Кожний фінансовий MAP проект підлягає обов’язковій полі- тико-економічній експертизі з метою найефективнішого викорис­тання фінансової допомоги.

Багатостороння Агенція Гарантії Інвестицій (БАГІ) страхує інвестиції від втрат, викликаних некомерційними ризиками. Ба­гатостороння Агенція Гарантії Інвестицій, що входить до складу групи Світового банку, сприяє прямим приватним інвестиціям в країнах-членах. БАГІ робить це шляхом надання іноземним інвесторам гарантій проти політичного ризику, та надання дорад­чих послуг. Світовий банк також розробляє механізми надання гарантій як складової частини процесу надання позик, з метою доповнити діяльність БАГІ. Прикладом може бути проект підтрим­ки передекспортних гарантій. БАГІ доповнює діяльність інших міжнародних страхувальників і пропонує чотири основних типи гарантій: неконвертованість валюти, експропріація, війна та гро­мадські заворушення, порушення умов контрактів.

Неконвертованість валюти — це захист від втрат, які ви­никли у зв'язку з неможливістю конвертувати місцеву валюту в іноземну для її переказу за межі країни перебування.

Експропріація — захист від втрат, які викликані діями уря ду країни перебування у зв'язку з обмеженням або ліквідацією права власності чи контролю над нею, а також права на за­страховані інвестиції.

Війна та громадські заворушення — це захист від збитків, завданих воєнними діями чи громадськими заворушеннями, які призвели до руйнування чи завдання шкоди матеріальним активам підприємства або до створення перешкод для його діяльності.

На сьогоднішній день БАГІ ще не надавала гарантій інвестиція­ми в Україну. Разом з тим, БАГІ отримала запити від приватних інвесторів розглянути можливості надання гарантій приблизно 20 інвестиційним проектам в Україні.

БАП запустила в системі Інтернет електронну базу ринку інвестицій з метою сприяння розвитку інвестицій на ринках, що створюються. Мережа для агенцій, які підтримують інвестиції (IPANET) пропohj^γc мережі для маркетингу, інформації та комуні­кації для забезпечення зв'язку між приватними інвесторами, інвес­тиційними посередниками та іншими зацікавленими сторонами. В IPANET можна ввійти через www.ipanet.com або www.ipanet.net.

16.3.