МОДЕЛЬ ISLM
Досі наш аналіз не враховував монетарної політики. Тепер ми включаємо в кейнсіанську систему гроші і процентні ставки для того, щоб розвинути складнішу модель, ISLM, для визначення сукупного обсягу виробництва, в якій монетарна політика відіграє важливу роль.
Чому ця модель складніша? Модель ISLM гнучкіша і дозволяє нам зрозуміти економічні явища, які не можна проаналізувати за допомогою простішої моделі кейнсіанського хреста, що застосовувалася раніше. За допомогою моделі ISLM ви зрозумієте, яким чином монетарна політика впливає на ділову активність і взаємодіє з фіскальною політикою (зміни в урядових видатках і податках) для визначення певного рівня сукупного обсягу виробництва; як рівень процентних ставок впливає на зміни в інвестиційних видатках, а також зміни у монетарній і фіскальній політиці; як найкраще проводити монетарну політику; і, нарешті, яка з цієї моделі виводиться крива сукупного попиту, що є суттєвим
будівельним блоком для інструментарію сукупної пропозиції і сукупного попиту, що використовується у розділі 26 і подальших розділах.
Як наша спрощена модель, так і повна кейнсіанська модель ISLM прогнозує рівновагу, за якої сукупний обсяг виробництва продукції дорівнює сукупному попиту. Оскільки модель припускає незмінний рівень цін, то номінальні і реальні величини однакові. Першим кроком у побудові моделі ISLM є дослідження впливу процентних ставок на планові інвестиційні видатки і, отже, на сукупний попит. Далі ми застосуємо кейнсіанський хрест, що розглянутий раніше, щоб зрозуміти, як процентні ставки впливають на рівноважний рівень сукупного обсягу виробництва. Результуючий взаємозв’язок між рівноважним сукупним обсягом виробництва і процентною ставкою відомий як крива IS.
Проте, як сама крива попиту не може розповісти нам про кількість товарів, що продані на певному ринку, так крива IS сама по собі не може показати, яким буде рівень сукупного обсягу виробництва, бо процентна ставка все ще невідома.
Нам потрібний ще інший взаємозв’язок, який називають кривою LM; вона описує комбінацію процентних ставок і сукупного обсягу виробництва, для яких величина попиту на гроші дорівнює величині пропозиції грошей. Коли криві IS та LM поєднуються на одному графіку, то перетин цих двох кривих визначає рівноважний рівень сукупного обсягу виробництва, а також рівноважну процентну ставку. Нарешті, ми проведемо складніший аналіз визначеного сукупного обсягу виробництва. В цьому аналізі монетарна політика відіграє важливу роль.Рівновага на товарному ринку: крива IS
У кейнсіанському аналізі основним шляхом, через який процентні ставки впливають на рівень сукупного обсягу виробництва, є їхні впливи на планові інвестиційні видатки і чистий експорт. Пояснивши, чому процентні ставки впливають на планові інвестиційні видатки і чистий експорт, ми застосуємо кейнсіанський хрест, щоб дізнатися, як процентні ставки впливають на рівноважний обсяг виробництва[LXXIX].
Процентні ставки і планові інвестиційні видатки. Ділові фірми здійснюють інвестиції у фізичний капітал (машини, будівлі, сировину тощо) доти, доки вони сподіваються заробити від фізичного капіталу більше, ніж вартість отримання позички у вигляді процента для фінансування інвестицій. Коли процентна ставка буде висока, то лише невелика кількість інвестицій у фізичний капітал принесе більше, ніж вартість позичених коштів. Тому планові інвестиційні видатки є низькими. Коли ж процентна ставка буде низька, то значна кількість інвестицій у фізичний капітал дасть більшу суму, ніж вартість позичених коштів, у вигляді процента. Отже, коли процентні ставки низькі, то ділові фірми звичайно інвестують у фізичний капітал, і планові інвестиційні видатки будуть більшими.
Якщо навіть певна компанія має надлишкові кошти і не потребує брати позичок для здійснення інвестицій у плановий капітал, то її планові інвестиційні видатки все-таки ще визначатимуться процентною ставкою. Замість інвестування у фізичний капітал, компанія може купити цінний папір, наприклад, облігацію.
Якщо процентна ставка по цьому цінному паперу висока, то альтернативна вартість (відмова від доходу у вигляді процента) для інвестицій є високою, і планові інвестиційні видатки будуть низькими, бо фірми скоріше віддадуть перевагу купівлі цінного паперу, ніж інвестуванню у фізичний капітал. Коли процентна ставка і альтернативна вартість для інвестування падає, то планові інвестиційні видатки зростатимуть, бо інвестиції у фізичний капітал очевидно принесуть більший доход для фірми, ніж цей цінний папір.Взаємозв’язок між сумою планових інвестиційних видатків і даним рівнем процентної ставки ілюструється кривою інвестицій на частині (а) графіка 24.7. Спадна траєкторія кривої відображає обернену залежність між плановими інвестиційними видатками і процентною ставкою. Для низького рівня процентної ставки, i1, рівень планових інвестиційних видатків, I1, є високим; для високого рівня процентної ставки, і3, планові інвестиційні видатки, I3, низькі.
Процентні ставки і чистий експорт. Як детальніше аналізувалося в розділі 21, коли процентні ставки у США зростають (за незмінного рівня цін), банківські депозити у доларах США стають привабливішими, порівняно з депозитами, що поіменовані в іноземних валютах. Це викликає, отже, зростання вартості доларових депозитів стосовно депозитів в інших валютах, тобто зростання обмінного курсу долара. Вища вартість долара, що є наслідком зростання процентних ставок, робить американські товари дорожчими за іноземні, і це спричиняє падіння чистого експорту. Отже, коли процентні ставки зростають, то вартість долара зростає, американські товари стають дорожчими, а чистий експорт зменшується. Підсумковий зворотний зв’язок між процентними ставками і чистим експортом показано на частині (б) графіка 24.7. За низького рівня процентної ставки, i1, валютний обмінний курс низький і чистий експорт, NX1, є високим. За високого рівня процентної ставки, і3, валютний курс є високим і чистий експорт, NX3, низький.
Виведення кривої IS.
Ми тепер можемо застосувати наші знання про взаємозв’язок процентних ставок і планових інвестиційних видатків та чистого експорту на частинах (а) і (б) графіка 24.7 для встановлення взаємозв’язку між процентними ставками і рівноважним рівнем сукупного обсягу виробництва (урядові видатки і автономні споживчі видатки залишаються незмінними). Три рівні планових інвестиційних видатків і чистого експорту на частинах (а) і (б) даного графіка зображені трьома функціями сукупного попиту в кейнсіанському хресті на частині (в) графіка. Нижча процентна ставка, i1, має найвищий рівень і планових інвестиційних видатків I1, і чистого експорту NX1, а отже, найвищу функцію сукупного попиту Yfd. Точка 1 на частині (г) графіка показує кінцевий рівноважний рівень обсягу виробництва Y1, який відповідає процентній ставці i1. Коли процентна ставка зростає до і2, то планові інвестиційні видатки і чистий експорт зменшуються до I2 і NX2, тому рівноважний обсяг виробництва падає до Y2. Точка 2 на частині (г) даного графіка показує нижчий рівень обсягу виробництва Y2, що відповідає процентній ставці і2. Нарешті, найвища процентна ставка, і3, веде до найнижчого рівня планових інвестиційних видатків і чистого експорту. Отже, за цієї ставки досягається найнижчий рівень рівноважного обсягу виробництва, який зображується як точка 3.Лінія, яка з’єднує ці три точки на частині (г) графіка 24.7, є кривою IS [LXXX]. Ця крива показує поєднання процентних ставок і рівноважного обсягу виробництва, для яких сукупний обсяг виробленої продукції дорівнює сукупному попиту. Від’ємний нахил кривої IS означає, що вищі процентні ставки мають своїм результатом нижчі планові інвестиційні видатки та обсяг чистого експорту і, отже, нижчий рівноважний обсяг виробництва.
Що показує нам крива IS. Крива IS охоплює точки, в яких сумарна кількість вироблених товарів дорівнює кількості товарів, на які є попит, а також точки, у яких товарний ринок перебуває в рівновазі. Для кожного даного рівня процентної ставки крива IS показує нам, який повинен бути сукупний обсяг виробництва для досягнення рівноваги на товарному ринку. Коли процентні ставки зростають, то планові інвестиційні видатки і обсяг чистого експорту зменшуються. Останні, в свою чергу, зменшують сукупний попит. Тому сукупний обсяг виробництва повинен зменшитися для його вирівнювання з сукупним попитом, тобто для досягнення рівноваги на товарному ринку.
Крива IS є корисним знаряддям, бо обсяг виробництва прямує у напрямі точок на кривій, що відповідають рівновазі товарного ринку. Якщо економіка перебуває в стані, що на графіку показаний праворуч від кривої IS, то в такій економіці існує надлишок пропозиції товарів. У точці В, наприклад, сукупний обсяг виробництва Y1 є більшим, ніж рівноважний рівень обсягу виробництва Y3 на кривій IS. Цей надлишок пропозиції товарів має наслідком незаплановане нагромадження товарно-матеріальних запасів, що викликає зменшення обсягу виробництва у напрямі кривої IS. Падіння припиняється тільки тоді, коли обсяг виробництва знову перебуває на рівноважному рівні на кривій IS.
Якщо економіка перебуває в стані, що на графіку показаний ліворуч від кривої IS, то в такій економіці існує надлишок попиту на товари. У точці А сукупний обсяг виробництва Y3 є меншим за рівноважний обсяг виробництва Y1 на кривій IS. Надлишок попиту на товари має своїм наслідком незаплановане зменшення запасів, що викликає зростання обсягу виробництва у напрямі кривої IS. Це зростання припиниться тільки тоді, коли сукупний обсяг виробництва знову дорівнює рівноважному рівню на кривій IS.
Важливо, що рівновага на товарному ринку не створює єдиного рівноважного рівня обсягу сукупного виробництва. Хоча нам відомо, куди прямуватиме сукупний обсяг виробництва за даного рівня процентної ставки, ми не можемо визначити сукупний обсяг виробництва, бо не знаємо, якою є процентна ставка. Для завершення нашого аналізу визначення сукупного обсягу виробництва нам потрібно взяти до уваги інший ринок, що створює додатковий взаємозв’язок, який сполучає сукупний обсяг виробництва і процентні ставки. Грошовий ринок виконує цю функцію через криву LM. Коли крива LM поєднується з кривою IS, то досягається єдина рівновага, що визначає і обсяг виробництва, і процентну ставку.
Рівновага на грошовому ринку: крива LM
Так само як крива IS виводиться із стану рівноваги на товарному ринку (сукупний обсяг виробництва дорівнює сукупному попиту), так і крива LM виводиться зі стану рівноваги на ринку грошей. Ця рівновага передбачає, що величина попиту на гроші дорівнює величині пропозиції грошей. Основним будівельним блоком в кейнсівському аналізі грошового ринку є попит на гроші, який він назвав перевагою ліквідності. Ми коротко з’ясуємо тут його теорію попиту на гроші (аналізується у розділах 6 і 23).
З теорії переваги ліквідності Кейнса випливає, що попит на гроші у реальному вираженні (Md∕P) залежить від доходу (сукупний обсяг виробництва, У) і процентних ставок (І). Попит на гроші перебуває у прямій залежності від доходу внаслідок двох причин. По-перше, зростання доходу розширює обсяг ділових операцій в економіці, а ті, в свою чергу, збільшують попит на гроші, бо саме гроші використовуються для проведення цих ділових операцій. По-друге, зростання доходу збільшує попит на гроші, бо воно збільшує багатство індивідів, які хочуть володіти більшою величиною активів, одним із яких є гроші. Альтернативною вартістю для нагромадження грошей є процент, яким пожертвували, не володіючи іншими активами, такими, як облігації. Коли процентні ставки зростають, то альтернативна вартість для нагромадження грошей зростає, і попит на гроші зменшується. Відповідно до теорії переваги ліквідності, попит на гроші перебуває у прямій залежності від сукупного обсягу виробництва і у зворотній — від процентних ставок.
Виведення кривої LM. У аналізі Кейнса рівень процентних ставок визначається рівновагою на ринку грошей, де величина попиту на гроші дорівнює величині пропозиції грошей. На графіку 24.8 зображено, що станеться з рівновагою на грошовому ринку, коли обсяг виробництва зміниться. Оскільки крива LM виводиться для стану незмінної пропозиції грошей, вона фіксується на рівні M на частині (а) графіка 24.8. Кожний рівень обсягу виробництва має власну криву попиту на гроші. Коли сукупний обсяг виробництва змінюється, то обсяг ділових операцій в економіці також змінюється, що, в свою чергу, змінює попит на гроші.
Якщо сукупний обсяг виробництва становить Y1, то крива попиту на гроші є Md (Y1). Ця крива спадає, бо нижча процентна ставка означає, що альтернативна вартість для нагромадження грошей є меншою, через що величина попиту на гроші зростає. Рівновага на ринку грошей досягається у точці 1, в якій процентна ставка є i1. Коли сукупний обсяг виробництва перебуває на вищому рівні, Y2, то крива попиту на гроші переміщується праворуч у положення Md (Y2), бо більший обсяг виробництва означає, що за будь-якої даної процентної ставки величина попиту на гроші є більшою. Рівновага на ринку грошей тепер досягається у точці 2, в якій процентна ставка перебуває на вищому рівні, і2. Так само ще вищий рівень обсягу сукупного виробництва, Y3, матиме своїм наслідком ще вищий рівень рівноважної процентної ставки, і3.
На частині (б) графіка 24.8 зображено рівноважні процентні ставки, що відповідають різним обсягам виробництва з точками 1, 2 та 3, які відповідають рівноважним точкам 1, 2 та 3 на частині (а) даного графіка. Лінія, що з’єднує ці точки, є кривою LM, котра показує комбінації процентних ставок і обсягу виробництва, за яких ринок грошей перебуває у рівновазі[LXXXI]. Крива має додатний нахил, бо вищий
236" class="lazyload" data-src="/files/uch_group41/uch_pgroup56/uch_uch1335/image/image230.jpg">
Графік 24.8. Виведення кривої LM.
Частина (а) графіка показує, що рівноважні рівні процентних ставок на грошовому ринку виникають, коли обсяг сукупного виробництва становить Yι, Y∑ і Уз. На частині (б) графіка зображено три рівні рівноважної процентної ставки, її, іг та із, що відповідають таким трьом рівням обсягу виробництва. Лінія, яка з’єднує ці точки, є кривою LM.
обсяг виробництва збільшує попит на гроші і, отже, підвищує рівноважну процентну ставку.
Що показує нам крива LM? Крива LM показує точки, що відповідають стану рівноваги на грошовому ринку. Цей стан досягається, коли величина попиту на гроші дорівнює величині пропозиції грошей. Для кожного рівня сукупного обсягу виробництва крива LM показує нам, якою повинна бути процентна ставка, щоб досягалася рівновага на ринку грошей. Коли сукупний обсяг виробництва зростає, то попит на гроші збільшується і процентна ставка зростає, через що величина попиту на гроші дорівнює величині пропозиції грошей, і ринок грошей перебуває у рівновазі.
Так само як економіка прямує до рівноважних точок, що зображені на кривій IS, так вона прямує і до рівноважних точок на кривій LM. Якщо економіка перебуває у стані, що на графіку показаний ліворуч від кривої LM, то має місце надлишок пропозиції грошей. У точці А, наприклад, процентна ставка вища за рівноважний рівень, і люди нагромаджують більше грошей, ніж вони хотіли б. Для усунення цього надлишку грошових сум люди купуватимуть облігації, що спричинить підвищення цін на облігації і падіння процентних ставок по них. (Зворотний взаємозв’язок між ціною облігації і її процентною ставкою
аналізувався у розділі 4). Поки існує надлишок пропозиції грошей, доти процентна ставка падатиме. Падіння припиняється, коли ставка доходить до кривої LM.
Якщо економіка перебуває в стані, що показаний праворуч від кривої LM, то має місце надлишок попиту на гроші. У точці В, наприклад, процентна ставка нижча за рівноважний рівень, і люди хочуть нагромаджувати більше грошей, ніж вони заробляють. Для набуття більшої кількості грошей вони продаватимуть облігації, що викличе падіння цін на облігації, а процентна ставка підвищиться. Цей процес зупиниться тільки тоді, коли процентна ставка зросте до рівноважної точки на кривій LM.