НАСКІЛЬКИ НАДІЙНИМИ Є ДАНІ ПРО ГРОШІ?

Труднощі у вимірюванні грошей виникають не тільки через те, що важко встановити, яке визначення грошей найкраще, але також і тому, що ФРС часто переглядає і змінює попередні нижні оцінки грошових агрегатів на більші величини.

Таблиця 2.3 показує, як може виглядати важка проблема перегляду даних. Ця таблиця подає темпи зростання грошової маси за одномі- сячний період, що розраховані з початкових оцінок грошового агрегату М2. Водночас подаються темпи зростання грошей, що розраховані в ході значного перегляду даних М2, що опубліковані у лютому 1991 р. Як показує таблиця, дані за одномісячний період — початкові і ви­правлені — можуть дати різну картину, що сталося із монетарною політикою. Для травня 1990 р., наприклад, початкові цифри показували, що річний темп зростання грошової маси був -2,9 %, тоді як виправлені дані показують значно вищий темп зростання: -1,1 %.

Відмінні цифри, що показані у таблиці 2.3, означають, що різниця між початковим і виправленим рядами нейтралізується. Ви можете поба­чити це, подивившись на останній рядок таблиці, який показує середній темп зростання М2. Для початкового розрахунку М2 становить 2,9 %, тоді як для виправлених даних 3,3 %, а різниця становить лише 0,4 %. Висновок, який можна зробити, полягає в тому, що початкові дані по грошових агрегатах, що повідомляються ФРС, не виступають надійним путівником по тому, що називаємо «короткостроковими» змінами у пропозиції грошей, такими, як місячні темпи їх зростання. З іншого боку, початкові дані прийнятні для «тривалих» періодів, таких, як рік. Висновок з цього аналізу такий: не варто, мабуть, приділяти особ­ливу увагу даним по короткострокових змінах в пропозиції грошей, а радше варто аналізувати довгострокові зміни.

ТАБЛИЦЯ 2.3

Темп зростання М2: початковий і виправлений ряди (щорічні темпи в %)

Джерела : Federal Reserve Bulletin, різні випуски; Board of Governors of the Federal Reserve System, “Money Stock Revisions”, February 1991.

ПІДСУМКИ

1.

2. Гроші виконують три основні фун­кції: 1) засіб обміну; 2) одиниця виміру (міра вартості); 3) нагро­мадження вартості. Гроші як за­сіб обміну забезпечують усунен­ня проблеми подвійного збігу ба­жань, що виникає у бартерній економіці, знижують мінові ви­трати і стимулюють спеціалізацію та поділ праці. Гроші як одиниця виміру зменшують кількість цін, яка необхідна в економіці, що та­кож зменшує мінові витрати. Гро­ші також функціонують як засіб нагромадження вартості. Проте вони виконують цю роль вкрай невдало за умови інфляції, коли швидко втрачають вартість.

3. Система платежів з часом зміню­ється. Протягом багатьох століть система платежів в усіх суспіль­ствах, за винятком найбільш ран­ніх, основним чином грунтувала­ся на дорогоцінних металах. За­провадження паперових грошей зменшило витрати на транспорту­вання грошей. Наступним важли­вим поступом стало запроваджен­ня чеків, що зменшило витрати обміну ще більше. Нині ми руха­ємося у напрямі до електронної системи платежів, у якій паперові документи вилучаються і всі об­мінні операції здійснюються ком­п’ютерами. Незважаючи на по­тенційну ефективність такої сис­теми, існують перешкоди, що упо­вільнюють рух до безчекового су­спільства і розвитку нових форм електронних грошей.

4. Два підходи вирішують пробле­му. вимірювання грошей: теоре­тичний та емпіричний. Теоретич­ний підхід визначає пропозицію грошей, застосовуючи економічні міркування, тоді як емпіричний підхід вирішує питання про най­кращий показник грошей через пошук такого вимірника, за до­помогою якого найкраще прогно­зувати інфляцію та ділові цикли. Жодний із підходів не є повністю вичерпним. Теоретичний підхід не є достатньо точним, тоді як ем­піричний має таку ваду: показ­ник, на основі якого робились до­брі прогнози в одному періоді, не обов’язково забезпечуватиме до­брі прогнози в іншому.

5. Інша проблема у вимірюванні гро­шей полягає у тому, що дані не завжди є такими точними, як нам би хотілося. Мають місце суттєві перегляди і виправлення даних. Це означає, що початково отри­мані дані про гроші не є надійним провідником по короткострокових (наприклад, за місяць) змінах у пропозиції грошей, але ці дані на­дійніші за довші періоди часу, та­кі, як рік.

ВИЗНАЧАЛЬНІ ПОНЯТТЯ

паперові гроші багатство активи

' • доход

засіб обміну

мінові витрати

одиниця виміру (міра вартості) нагромадження вартості ліквідність гіперінфляція

система платежів

Федеральна резерв­на система (ФРС) грошові агрегати МІ, М2, М3, L

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. В якому з наступних трьох ви- * 6. словів застосовано означення гро­шей, яке дають економісти:

а) скільки грошей ви заробили

минулого тижня; 7.

б) коли я іду в крамницю, я за­вжди повинен переконатися, що маю достатню кількість гро­шей;

в) любов до грошей є корінь всіх * 8. бід.

* 2. В економіці виробляються три то­

вари трьома індивідами:

Товар Виробник

яблука власник яблуневого саду

банани власник бананової плантації

шоколад власник шоколадного цеху

Якщо власник яблуневого саду любить лише банани, то власник бананової плантації любить лише шоколад, а власник шоколадного 9. цеху любить лише яблука. Чи ма­тиме місце який-небудь обмін між цими трьома індивідами у бар­терній економіці? Чому і як ви­грають ці три продуценти від за­провадження грошей в економі­ку?

3. Чому первісні люди не потребу- *10. вали грошей?

* 4. Чи гроші виконували краще свою

функцію нагромадження вартості у 1950-і роки, ніж у 1970-і роки? Чому так або чому ні? У якому 11. періоді часу ви були б більше готові нагромаджувати гроші?

5. Розташуйте зазначені активи від найбільш ліквідних до найменш ліквідних:

а) вклади на поточних рахунках;

б) житлові будинки;

в) паперові гроші;

г) пральна машина;

д) ощадні вклади;

е) звичайні акції.

Чому деякі економісти описували гроші під час гіперінфляції як «га­рячу картоплю, що швидко пере­ходить від однієї особи до іншої»? У Бразилії, країні, що зазнає ви­сокої інфляції, багато ділових опе­рацій відбувається частіше в до­ларах, ніж у крузадо, національ­ній бразильській валюті. Чому? Припустімо, що якийсь дослідник відкриває, що показник загальної суми боргу в економіці США є кращим для прогнозування ін­фляції і ділового циклу протягом останніх двадцяти років, ніж МІ, М2 або М3. Чи це відкриття озна­чає, що нам слід так визначати кількість грошей, щоб вона дорів­нювала загальній сумі боргу в економіці?

Гляньте на МІ, М2 і М3 у бюлетні Федеральної резервної системи для останнього однорічного періо­ду. Чи темпи зростання цих агре­гатів були однаковими? Яке зна­чення мають темпи зростання цих агрегатів для проведення моне­тарної політики?

Який із грошових агрегатів Фе­деральної резервної системи — МІ, М2, М3 — складається із най- ліквідніших активів? Який є най- ширшим вимірником?

У грошовому агрегаті, що розра­ховується як зважена величина, який з наведених активів отримає найвищу вагу? Який отримає най­нижчу вагу?

а) паперові гроші;

б) депозити на ощадних рахун­ках;

в) нау-рахунки;

г) ощадні облігації США;

д) житлові будинки;

е) меблі.

*12. Чому перегляд і уточнення гро­шових агрегатів є менш вагомою проблемою для вимірювання до­вгострокової динаміки пропозиції грошей, ніж для цієї динаміки у короткостроковому періоді?

13. Чому у Давній Греції золото було ймовірнішим кандидатом на роль грошей, ніж вино?

*14. Чому у США в XIX ст. були люди, які нерідко приймали оплату рад­ше чеками, ніж золотом, навіть коли вони знали, що існує мож­ливість знецінення суми грошей, що позначена на чеку?

15. Чи були б ви готові відмовитися від вашої чекової книжки і за­мість неї використовувати елек­тронну систему платежів, якби вона функціонувала? Чому так або чому ні?