НАВІЩО ВИВЧАЮТЬ ГРОШІ?

Гроші, або пропозиції грошей, визначаються як щось таке, що зде­більшого приймають як платежі за товари або послуги чи при погашенні боргу. Гроші асоціюються з коливаннями економічних змінних, які впливають на нас і важливі для стану справ в економіці.

Гроші та інфляція

Тридцять років тому фільм, що ви подивилися минулого тижня, заплативши за квиток шість доларів, коштував один або два долари. Тоді за шість доларів ви могли б подивитися фільм і купити собі велику коробку пластівців. Як видно на графіку 1.1, що показує динаміку середнього рівня цін в економіці з 1950 до 1990 року, ціни на найважливіші товари сьогодні вищі, ніж були тоді. Середній рівень цін на товари і послуги в економіці називається загальним рівнем цін

Індекс (1982 = 100)

Графік 1.1. Загальний рівень цін і пропозиція грошей у США: 1950—1990 рр.

Джерело: Economic Report of the President.

або, простіше кажучи, рівнем цін (точніше визначення подано у додатку до цього розділу).

З 1950 до 1990 року рівень цін зріс більше ніж у п’ять разів. Інфляція є умовою безперервного зростання рівня цін. Вона впливає на індивідів, фірми та уряд. Інфляція здебільшого береться до уваги як важлива проблема, що повинна розв’язуватися і є часто першо­черговою турботою політиків і державних мужів.

Щоб розв’язувати проблеми інфляції, слід дещо знати про її причини. Що спричиняє інфляцію?

Відповідь на це запитання знаходимо на графіку 1.1, який зображає пропозицію грошей і рівень цін. Як бачимо, рівень цін і пропозиція грошей здебільшого змінюються в одному напрямку майже однаково. Ці дані вказують на те, що безперервне зростання пропозиції грошей могло б бути важливим фактором, що спричиняє інфляцію, тобто безперервне зростання рівня цін.

Наступним доказом того, що інфляція пов’язана з безперервним зростанням пропозиції, знаходимо на графіку 1.2.

Графік 1.2. Середній темп інфляції та середній темп зростання кількості грошей для ряду країн: 1980—1990 рр.

Джерело: International Financial Statistics.

для ряду країн показано середній темп інфляції (темп зміни рівня цін, що звичайно вимірюється як відсоток зміни за рік) за десятирічний період (1980 —1990 рр.) разом з середнім темпом зростання грошової маси за той же період ¹.

Як бачимо, існує прямий зв’язок між інфляцією і темпом зростання пропозиції грошей: країни з найвищим темпом інфляції мають і най­вищі темпи зростання кількості грошей. Перу і особливо Аргентина, наприклад, пережили дуже високі темпи інфляції, а їхні темпи зрос-

тання грошової маси були також високими. З іншого боку, Швейцарія і Німеччина мали дуже низькі темпи інфляції у тому ж періоді, але й темпи зростання кількості грошової маси в них були низькими.

Цей досвід привів Мілтона Фрідмана, лауреата Нобелівської премії з економіки, до його знаменитого твердження: «Інфляція завжди і всюди є монетарним феноменом». Це твердження дає добру основу для дослідження грошей, бо темпи їх зростання, можливо, є рушійною силою розвитку інфляції. Ми розглянемо роль грошей у розвитку інфляції через вивчення монетарної теорії грошей — теорії, що по­в’язує зміни у кількості грошей зі змінами у діловій активності і рівні цін.

Гроші і ділові цикли

У 1981 —1982 рр. сумарне виробництво товарів і послуг (його ще називають сукупним обсягом виробництва) в економіці зменшилося, кількість людей, що втратили роботу, перевищила 10 млн. (понад 10 % робочої сили) і понад 25 000 фірм збанкрутувало. Після 1982 р. в економіці наступило піднесення і до 1989 р. норма безробіття (відсоток наявної робочої сили, що не мала роботи) зменшилася з 10 % до приблизно 5 %. У 1990 р. восьмирічне піднесення закінчилося і в економіці знову почався спад.

Чому у 1981 —1982 рр. в економіці спостерігався спад, а далі бур­хливе піднесення, і знову у 1990 р. починається спад? Існують свід­чення, що гроші відіграють важливу роль у розвитку ділових циклів, тобто зростань і падінь сукупного обсягу виробництва, що створюється в економіці. Ділові цикли впливають на всіх нас відчутно і безпосе­редньо. Наприклад, коли обсяг виробництва зростає, то легше знайти хороше робоче місце; коли обсяг виробництва падає, то працевлаш­тування значно ускладнюється. На графіку 1.3 показано динаміку темпів зростання кількості грошей за 1951 —1990 рр. Заштриховані частини графіка зображають спади, або періоди, коли сукупний обсяг виробництва знижується. Ми бачимо, що темпи зростання кількості грошей знижуються перед кожним спадом.

У двадцятому столітті кожному спаду передує зниження грошової маси. Це означає, що зміни в кількості грошей, можливо, також є рушійною силою ділових циклічних коливань. Проте не кожне падіння темпу зростання кількості грошей супроводжується спадом.

Ми дослідимо, як гроші можуть впливати на сукупний обсяг ви­робництва, коли вивчатимемо теорію грошей і розглянемо на основі емпіричних даних зв’язок між грішми і діловими циклами.

Графік 1.3. Зростання кількості грошей (МІ — щорічний темп) і діловий цикл у СІЛА: 1951 —1990 рр. Заштриховані частини зображають спади.

Джерела: Federal Reserve Bulletin and Citibase databank.

Гроші і процентні ставки

Процентна ставка — це вартість позички, або ціна, яку потрібно заплатити за користування позиченими коштами (звичайно виража­ється як відсоток за користування 100 дол. за 1 рік). В економіці існує багато видів процентних ставок: процентні ставки по заставних, про­центні ставки на купівлю автомобіля, а також процентні ставки по багатьох видах облігацій.

Процентні ставки є важливими змінними для нас через те, що вони впливають на багато наших особистих рішень. Високі процентні ставки утримують нас від купівлі будинку або автомобіля, бо вартість фі­нансування цих покупок була б високою.

Процентні ставки впливають на загальний стан економіки, бо по­значаються не тільки на готовності споживачів витрачати або зао­щаджувати, але також на інвестиційних рішеннях фірм.

Графік 1.4. Зростання кількості грошей (МІ — щорічний темп) і процентні ставки (довгострокові облігації Державної скарбниці): 1951 —1990 рр.

Джерела: Federal Reserve Bulletin and Citibase databank.

Високі процентні ставки, наприклад, можуть змусити корпорацію відкласти будівництво нового підприємства, яке забезпечило б велику кількість робочих місць.

Економісти часто говорять про поняття «процентна ставка», бо біль­шість процентних ставок змінюється разом в одному і тому ж напрямку. Тому важливо пояснити звичайні коливання процентних ставок, що були значними протягом останніх 25 років. Справді, коливання про­центних ставок протягом жодного іншого періоду історії США не було таким значним. Наприклад, процентна ставка по довгострокових об­лігаціях Державної скарбниці США була приблизно 4 % у 1965 р., зросла до близько 15 % у 1981 р. і була нижче 9 % у 1990 р. За попередній 25-річний період, з 1940 р. до 1965 р., ця ставка коливалася між 2 % і 5 %.

Що ці коливання означають, що спричиняє їх? Крім інших факторів, важливу роль у коливанні процентних ставок відіграють гроші. На графіку 1.4 показано зміни у процентній ставці по довгострокових облігаціях Державної скарбниці США і темп зростання кількості гро­шей. Якщо темп зростання кількості грошей підвищувався у 1960-х і 1970-х роках., то процентна ставка по довгострокових облігаціях зростала разом з ним. Проте взаємозв’язок між зростанням кількості грошей та процентними ставками є менш очевидним у 1980-і роки. Ми проаналізуємо цей взаємозв’язок, коли досліджуватимемо пове­дінку процентних ставок.

Проведення монетарної політики

Оскільки гроші можуть впливати на багато економічних змінних, то вони мають важливе значення для стану справ у нашій економіці. Тому політики і державні мужі у федеральному уряді турбуються про проведення монетарної політики, управління грішми та процен­тними ставками. Організацією, що відповідальна за проведення моне­тарної політики у Сполучених Штатах Америки, є Федеральна ре­зервна система. У подальших розділах ми вивчатимемо, як Федеральна резервна система може впливати на кількість грошей в економіці, і побачимо, як насправді проводять монетарну політику.

Бюджетні дефіцити і монетарна політика

Дефіцит бюджету — це перевищення урядовими видатками подат­кових надходжень і дефіцит, який уряд мусить фінансувати за до­помогою позичок. Як видно з графіка 1.5, у 1983 р. дефіцит бюджету сягнув найбільшого розміру у нашій економіці (розраховано як відсоток ВНП), але з того часу він зменшувався. Проте дефіцити бюджету все ж перевищують 200 млрд. дол. щорічно і стали предметом законо­давчого процесу (закон Грама — Радмена) і гострих суперечок між президентом і Конгресом протягом останніх років.

Ви могли зустрічати у пресі або на телебаченні твердження, що такі дефіцити небажані, бо зрештою вони ведуть до інфляції. Ми дослідимо обгрунтованість або необгрунтованість таких тверджень на­самперед через вивчення впливу фінансування цих дефіцитів на про­ведення монетарної політики і відповідно до цього дослідимо, чому ці дефіцити можуть вести до вищих темпів зростання кількості грошей, вищого темпу інфляції і вищих процентних ставок.

ДЛЯ ЧОГО ВИВЧАЮТЬ БАНКІВСЬКУ СПРАВУ?

Другою важливою темою цієї книги є банківська справа. Банки — це фінансові інститути, які залучають депозити і надають позички. Термін «банки» означає такі інститути, як комерційні банки, ощадні і позичкові асоціації, взаємні ощадні банки і кредитні спілки. Банківська справа стала останнім часом важливою темою у випусках новин. Банкрутства комерційних банків почалися за найвищих ставок з часів «великої депресії», і криза ощадно-позичкових асоціацій вимагала величезних застав, що коштували платникам податків понад 100 млрд. дол. Банки

Графік 1.5. Надлишок державного бюджету (+) або дефіцит (-) як відсоток ВНП: 1959—1990 рр.

Джерело: Economic Report of the President.

відіграють істотну роль у вивченні грошей і економіки через те, що вони:

1) забезпечують канал зв’язку між тими, хто хоче заощаджувати, і тими, хто хоче інвестувати;

2) відіграють важливу роль у визначенні кількості грошей в економіці;

3) є одним із джерел швидких фінансових інновацій, тобто нині розширюються ті шляхи, через які ми можемо інвестувати наші заощадження.

Фінансове посередництво

Якби ви хотіли надати позичку IBM або General Motors, то вам не потрібно йти безпосередньо до президента компанії і пропонувати йому позичку. Замість цього більшість із нас надають позички таким компаніям, користуючись послугами посередників, що відомі як фі­нансові посередники. Такі інститути, як комерційні банки, ощадні і позичкові асоціації, взаємні ощадні банки, кредитні спілки, страхові компанії, взаємні фонди, пенсійні фонди та фінансові компанії, пози­чають кошти в тих, хто їх заощадив, і надають позички всім іншим.

Банки є фінансовими посередниками, з якими пересічна особа вза­ємодіє найчастіше. Коли хтось потребує позички для придбання бу­динку або автомобіля, то він звичайно отримує її зі свого місцевого банку. Більшість американців тримають велику частину свого фінан­сового майна в банках у формі поточних рахунків, ощадних рахунків або кількох інших видів банківських депозитів. Фінансове посеред­ництво є важливим видом діяльності в економіці, позаяк воно дозволяє переміщення коштів від тих, хто, можливо, не забезпечив би їх продуктивного застосування, до тих, хто може це зробити. У цей спосіб фінансові посередники можуть допомогти створити ефективнішу і динамічнішу економіку.

Оскільки банки — найбільші фінансові посередники у нашій еконо­міці, вони заслуговують детального вивчення. Ми з’ясуємо, як вони управляють своїми активами і пасивами, щоб дістати прибуток, як регулюються урядом і чому банківська система нині перебуває у такому поганому стані. Крім того, ми проаналізуємо діяльність і ре­гулювання інших фінансових посередників, таких, як страхові компанії, пенсійні фонди і взаємні фонди.

Банківська справа і пропозиція грошей

Банки відіграють важливу роль в емісії грошей, але не шляхом друкування двадцятидоларових банкнот, а через надання позичок. Банківські позички створюють депозитні поточні рахунки, компонент грошей. Ми розглянемо, як банки вирішують питання про надання позичок, для того щоб зрозуміти, як визначається пропозиція грошей і чому проведення монетарної політики є складним завданням.

Фінансова інновація

В економіці вона застосовується для того, щоб ви могли отримати доход за допомогою високих процентних ставок на ваші заощадження. Якби ви були пересічною особою, що отримує середню заробітну плату з невеличкою сумою заощаджень, то донедавна ви змогли б покласти її на ощадний рахунок з низькою процентною ставкою. Сьогодні люди з невеликими сумами заощаджень мають широкий вибір того, що вони можуть робити з їхніми заощадженими. Наприклад, вони можуть покласти свої кошти на нау-рахунки (обігові накази про вилучення) і на взаємні фонди грошового ринку. Обидва вклади дозволяють їм виписувати чеки на їхні рахунки і ще заробляти вищі ставки процента. Щоб побачити, чому розвинулися ці можливості вибору, ми з’ясуємо, як і чому з’являється фінансова інновація.

Ми також вивчимо фінансову інновацію, бо вона показує нам, як творчий підхід до частини фінансових інститутів може привести до вищих прибутків. Побачивши, як і чому фінансові інститути були творчими в минулому, ми зможемо краще збагнути, як вони можуть бути творчими у майбутньому. Ці знання забезпечать нам непогану основу для розуміння того, як фінансова система може змінитися у майбутньому.

Швидкий темп фінансових інновацій означає, що багато обмежень, накладених урядом на банківську систему, застаріли чи навіть гірше -— шкодять здоров’ю фінансової системи. Швидкі зміни у нормах регу­лювання супроводжувалися швидкими фінансовими інноваціями. Ро­зуміння того, як і чому регулювання дозволяє нам передбачити ево­люціонування банків у майбутньому, зберігає наші знання про банки і їхню роль у визначенні пропозиції грошей і не дає їм застаріти.

ЧОМУ МИ ВИВЧАЄМО ФІНАНСОВІ РИНКИ?

Фінансові ринки допомагають переміщати кошти від тих, хто має їх у надлишку, до тих, хто відчуває в них нестачу. Фінансові ринки, такі, як ринки облігацій і акцій, можуть бути важливими у спрямуванні коштів від тих, хто не використовує їх продуктивно, до тих, хто це буде робити, внаслідок чого досягається вища ефективність економіки. Діяльність на фінансових ринках також безпосередньо впливає на наші статки і на поведінку ділових фірм.

Ринок облігацій

Ринок облігацій є особливо важливим для економічної активності, позаяк на ньому визначаються процентні ставки. Оскільки різні про­центні ставки мають властивість змінюватися в одному напрямку, економісти часто розглядають процентні ставки в цілому і посилаються на поняття «процентна ставка». Проте, як можна побачити з графіка 1.6, процентні ставки по декількох видах облігацій іноді істотно різ­няться між собою. Процентна ставка на тримісячні векселі Державної скарбниці США, наприклад, коливається більше, ніж інші процентні ставки, і ставка на облігації корпорації Baa (облігації середньої кор­порації) є вищою в середньому за інші процентні ставки, і розрив між нею та іншими ставками став більшим у 1970-і роки.

Ми з’ясуємо, як у цих процентних ставках відбуваються зміни і чому процентні ставки на різні облігації відрізняються.

Ринок акцій

Значення цього ринку випливає з того факту, що до нього прикла­дається просто слово «ринок». На ринку акцій іде торгівля вимогами на доходи корпорацій (пай у капіталі). Цей ринок є найпоширенішим фінансовим ринком США. Великі коливання у курсах акцій на фондовій біржі також займають багато місця у випусках вечірніх новин. Люди часто висловлюють свою думку з приводу того, куди прямує ринок, і часто можуть розказати вам про свої останні великі здобутки (хоча ви рідко зможете почути про їхні великі найсвіжіші втрати). Увагу, яку привертає до себе цей ринок, можна найкраще пояснити одним простим твердженням: це місце, де люди можуть швидко розбагатіти.

Як видно з графіка 1.7, курси акцій були надзвичайно мінливими. Вони суттєво зросли у 1950-і роки і досягли піку у 1966 році. Далі коливалися в той чи інший бік аж до 1973 р. і цього ж року різко

Графік 1.6. Процентні ставки на вибрані облігації: 1950 —1990 рр.

Джерела: Federal Reserve Bulletin and Citibase databank.

впали. Курси акцій суттєво зросли на початку 1980-х років під час бурхливого піднесення на ринку акцій, коли індекс Доу-Джонса 25 серпня 1987 року сягнув піку— 2722 пунктів.

Після 17 %-го падіння протягом наступних півтора місяців ринок акцій зазнав найстрімкішого одноденного падіння, яке ввійшло в історію під назвою «чорного понеділка», 19 жовтня 1987 р., коли індекс Доу- Джонса впав більш як на 500 пунктів, тобто відбулося 22 %-не падіння. Ці значні коливання в курсах акцій відбилися на добробуті людей і, як наслідок, на їхній готовності до витрачання.

Ринок акцій є також важливим фактором інвестиційних рішень фірм, тому що курси акцій впливають на суму коштів, котру можна мобілізувати через продаж нових випущених акцій для фінансування інвестиційних видатків. Вища ціна на акції фірми забезпечує зростання суми коштів, яку можна використати для купівлі устаткування або будівель.

Ми з’ясуємо, як курси поводяться і реагують на інформацію ринку. Ми також побачимо, що монетарна політика може впливати на курси акцій, які, в свою чергу, позначаються на діловому циклі.

Валютний ринок

Ціна валюти однієї країни, що виражена в іншій валюті, називається валютним, або обмінним, курсом. Графік 1.8 показує обмінний курс

американського долара з 1970 р. по 1990 р. (виміряний як вартість американського долара через кошик іноземних валют). Коливання цін на цьому ринку також було значним. Долар значно послабився з 1971 р. до 1973 р., не набагато піднявся у вартості до 1976 р. і впав до низької позначки у 1978—1980 рр. З 1980 р. до початку 1985 р. курс долара невпинно зростав, але з того часу його вартість суттєво знизилася.

TTTo означали такі коливання обмінного курсу для американської громадськості і фірм? Зміна обмінного курсу мала безпосередній вплив на американських споживачів, тому що впливала на вартість іноземних товарів. Коли у 1985 році англійський фунт коштував приблизно 1,30 дол., то британські товари вартістю 100 фунтів (наприклад, шотландські светри) коштували 130 дол. З ослабленням долара вартість англійського фунта зросла до 1,90 долара у 1990 році, і ті самі шотландські светри вартістю 100 фунтів вже коштують 190 дол. Звідси бачимо, що слабший долар призводить до подорожчання іноземних товарів, робить відпо­чинок в Англії дорожчим та зменшує кількість споживання вашого

Графік 1.8. Обмінний курс долара США: 1970 —1990 рр.

Джерела: Federal Reserve Bulletin and Citibase databank.

улюбленого імпортного французького сиру. Результатом є те, що аме­риканці зменшать купівлю іноземних товарів і збільшать споживання вітчизняних товарів (таких, як подорожі по Сполучених Штатах або американські светри).

Сильний долар, з другого боку, означає, що американські товари, які експортуються за кордон, коштуватимуть дорожче в зарубіжних країнах і іноземці купуватимуть їх менше. Експорт сталі, наприклад, різко впав, коли долар зміцнив свої позиції у 1980—1985 рр. Сильний долар був вигідним для американських споживачів, зробивши іноземні товари дешевшими, але пошкодив американським фірмам, скоротивши кількість робочих місць і зменшивши продаж своїх товарів на внут­рішньому і зовнішньому ринках. Недавнє послаблення долара справило протилежний вплив: зробило іноземні товари дорожчими, але конку­рентоспроможність американських фірм зросла. Коливання на зовніш­ніх валютних ринках мають важливі наслідки для американської економіки.

Ми вивчимо, як обмінні курси визначаються на зовнішніх валютних ринках, на яких долари купуються і продаються за іноземну валюту. Нарешті, ми побачимо, як обмінний курс може впливати на пропозицію грошей у Сполучених Штатах і як монетарна політика США може впливати на обмінний курс.

ПІДСУМКОВІ ЗАУВАЖЕННЯ

Сфера грошей банківської справи і фінансових ринків є цікавою та захопливою. Ми не тільки проаналізуємо питання, що прямо впливають на наше життя — на процентні ставки по позичках і на ваші зао­щадження, як монетарна політика може вплинути на перспективи

вашої роботи і на ціни товарів у майбутньому,— але краще зрозуміємо ті економічні явища, про які часто чуємо у випусках новин. Наше вивчення грошей, банківництва і фінансових ринків також познайомить нас з багатьма питаннями проведення економічної політики, які є предметом гарячих дискусій на політичній арені.

ПІДСУМКИ

1. Гроші дуже впливають на темпи інфляції, ділові цикли і процент­ні ставки. Оскільки ці економічні змінні є такими важливими для стану всієї економіки, слід зрозу­міти, що таке монетарна політика і як вона проводиться. Нам по­трібно з’ясувати, як приймається державний бюджет, бо він може бути визначальним фактором у проведенні монетарної політики.

2. Банки є найважливішими із чис­ла фінансових посередників, що спрямовують кошти від тих, хто не може їх продуктивно викорис­тати, до тих, хто це може зроби­ти. Банки також відіграють вирі­

шальну роль в емісії грошей і мали важливе значення у швид­кому поступі недавніх фінансових інновацій.

3. Діяльність фінансових ринків без­посередньо впливає на статки інди­відів, на поведінку торгових фірм і на ефективність нашої економі­ки в цілому. Три фінансових рин­ки заслуговують особливої уваги: ринки облігацій (де визначаються процентні ставки), ринки акцій (які впливають на статки людей), іноземні валютні ринки (через те що коливання обмінного курсу має такі важливі наслідки для аме­риканської економіки).

ВИЗНАЧАЛЬНІ ПОНЯТТЯ

гроші (пропозиція грошей) загальний рівень цін інфляція

темп інфляції

монетарна теорія сукупний обсяг виробництва норма безробіття

ділові цикли

спад

процентна ставка монетарна політика дефіцит бюджету банки

фінансові посередники фінансові ринки обмінний валютний курс

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Темпи інфляції у Сполучених Шта­тах протягом останніх кількох ро­ків зростали чи падали? Що мож­на сказати про процентні ставки?

2. Якщо історія повториться і ми спостерігатимемо зниження тем­пу зростання кількості грошей, що станеться з:

а) реальним обсягом виробництва;

б) темпом інфляції;

в) процентними ставками.

3. Коли мала місце остання рецесія?

* 4. Коли процентні ставки падають,

як може змінитися ваша еконо­мічна поведінка?

5. Чи гадаєте ви, що якась фінансо­ва інновація за останні десять ро­ків вплинула на вас особисто? Ва­ше матеріальне становище поліп­шилося чи погіршилося? Чому?

* 6. Чи погіршується матеріальне ста­

новище кожного, коли процентні ставки зростають?

7. Поясніть впливи падіння курсів акцій на готовність споживачів витрачати і на готовність фірм

інвестувати у нове устаткування та будівлі.

8. Погляньте на графік 1.8: у які роки ви б радше відвідали Вели­кий Каньйон в Арізоні, а не лон­донський Tayep?

9. Коли долар вартісніший стосовно валют інших країн, то ви охочіше купували б джинси американсь­кого чи французького виробниц­тва? Американські фірми, що про­дукують джинси, більше задово­лені сильним чи слабким дола­ром? Що можна сказати в цій ситуації про американську ком­панію, яка займається імпортом джинсів у Сполучені Штати Аме­рики?

* На питання, що позначені зірочкою, даються відповіді у кінці книжки в додатку: «Відповіді до окремих запитань і завдань».