<<
>>

Додаток до розділу 1 ВИЗНАЧЕННЯ СУКУПНОГО ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА, ДОХОДУ І РІВНЯ ЦІН

Оскільки ці терміни застосовуються так часто впродовж всієї книжки, варто мати чітке розуміння визначення сукупного обсягу виробництва, доходу і рівня цін.

СУКУПНИЙ ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА І ДОХОД

Найширше застосовуваним вимірником сукупного обсягу виробництва є валовий національний продукт (ВНП), який визначається як вартість всіх кінцевих товарів і послуг, вироблених в економіці протягом року.

Цей вимірник ВНП не містить в собі два види статей, які на перший погляд ви могли б помилково вважати такими, що містяться у ВНП. Купівля товарів, що вироблені у минулому,— хай то полотно пензля Рембрандта чи будинок, збудований двадцять років тому,— не вра­ховуються як частина ВНП. Не враховується у BHH також купівля акцій та облігацій. Ніщо з цього не входить у ВНП, бо це не товари і послуги, що вироблені протягом даного року. Проміжні товари, що застосовуються у виробництві кінцевих товарів і послуг, такі, як цукор у шоколадному барі або енергія для виробництва сталі, також не враховуються окремо як частина ВНП, бо це означало б подвійний рахунок, оскільки вартість кінцевих товарів уже містить в собі вартість проміжних товарів.

Сукупний доход — це сумарний доход на фактори виробництва (землю, працю і капітал) від виробництва товарів і послуг в економіці протягом року і дорівнює сукупному обсягу виробництва. Оскільки оплата за кінцеві товари і послуги фактично повинна повертатися до власників факторів виробництва як доход, подоходні надходження дорівнюють оплаті за кінцеві товари і послуги. Якщо, наприклад, сукупний обсяг виробництва в економіці становить 5 трлн, дол., то сума доходів в економіці (сукупний доход) також дорівнює 5 трлн, дол.

ВІДМІННІСТЬ МІЖ РЕАЛЬНИМИ

І НОМІНАЛЬНИМИ ВЕЛИЧИНАМИ

Коли сумарна вартість кінцевих товарів і послуг обчислюється у поточних цінах, то отриманий результат називають номінальним ВНП. Слово «номінальний» означає, що вартість ВНП вимірюється у поточ­них цінах.

Якби всі ціни подвоїлися, але фізичний обсяг виробництва товарів і послуг залишався б попереднім, то номінальний ВНП по­двоївся б, хоча обсяг споживання людей не подвоївся б, бо товарів і послуг не стало вдвічі більше. Як наслідок, номінальні змінні можуть бути оманливими показниками економічного добробуту.

Надійний показник економічного добробуту вимірює його через ціни базового року, тобто 1982 р. Валовий національний продукт, що ви­міряний у постійних цінах, називається реальним ВНП. Слово «реа­льний» вказує, що вартості вимірюються у постійних цінах. Реальні змінні, отже, вимірюють кількості товарів і послуг і не змінюються, щойно змінилися ціни. Вони змінюються тільки тоді, коли фактичні кількості товарів і послуг змінилися.

Невеликий приклад зробить відмінність між номінальними і реа­льними величинами яснішою. Припустімо, що ви маєте номінальний доход ЗО 000 дол. у 1992 р., тоді як у 1982 р. ваш номінальний доход становив 15 000 дол. Якби всі ціни подвоїлися з 1982 р. по 1992 р., чи ваше матеріальне становище поліпшилося б? Відповідь — «ні». Хоча ваш доход подвоївся, але за ваші ЗО 000 дол. ви купите таку ж кількість товарів (але за подвоєними цінами). Показник реального доходу означає, що ваш доход мовою товарів і послуг залишився попереднім. За нього можна купити лише попередню кількість благ. Виміряний у цінах 1982 р., 30-тисячний номінальний доход 1992 р. становив би лише 15 000 дол. реального доходу. Оскільки ваш реальний доход фактично однаковий у ці два роки, то ваше матеріальне ста­новище залишається без змін у 1992 р. у порівнянні з 1982 р.

Оскільки реальні змінні вимірюють кількості мовою реальних товарів і послуг, вони, як правило, цікавіші, ніж номінальні змінні. У цьому підручнику аналіз сукупного обсягу виробництва і сукупного доходу завжди стосуватиметься реальних величин (таких, як реальний ВНП).

ЗАГАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ЦІН

У цьому розділі ми визначили загальний рівень цін як показник середнього рівня цін в економіці. Два показники загального рівня цін звичайно зустрічаються в економічних даних.

Перший показник — це ВНП-дефлятор, який визначається як:

ВНП-дефлятор означає, що в середньому ціни зросли на 50 % з 1982 р. Типові показники рівня цін виражаються як індекси цін, що складають рівень цін для базового року (у нашому прикладі 1982 р.) як 100. Отже, ВНП-дефлятор для 1992 р. було б записано як 150.

Іншим популярним вимірником загального рівня цін, що найчастіше повідомляється засобами масової інформації, є індекс споживчих цін (ІСЦ). ІСЦ вимірюється шляхом оцінки «кошика» товарів і послуг, що купується типовою міською сім’єю за певний проміжок часу, скажімо, один місяць. Якщо протягом року вартість цього «кошика» товарів і послуг зросла з 500 дол. до 600 дол., тоді ІСЦ зріс на 20 %. ІСЦ також виражається як ціновий індекс, з базовим роком, що дорівнює 100.

І ІСЦ, і ВНП-дефлятор як вимірник рівня цін можуть застосову­ватися для переведення, або, як кажуть, дефлярування номінальних величин у реальні величини. Це досягається шляхом ділення номі­нальної величини на індекс цін. У нашому прикладі, в якому ВНП- дефлятор для 1992 р. становить 1,5 (виражений як індекс 150), реальний ВНП для 1992 р. дорівнює:

що відповідає даним про реальний ВНП за 1992 р., про що згадувалося вище.

<< | >>
Источник: Мишкін, Фредерік С.. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків / Пер. з англ. С. Панчишин, Г. Стеблій, А. Стасишин.— K.: Основи, 1998,— 963 с.. 1998

Еще по теме Додаток до розділу 1 ВИЗНАЧЕННЯ СУКУПНОГО ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА, ДОХОДУ І РІВНЯ ЦІН: